Можна з упевненістю сказати, що головною подією української економічної ситуації цього тижня стане опублікований у вівторок технічний звіт МВФ щодо України. І байдуже, що він був підготовлений на основі інформації за жовтень минулого року. Більш ніж тримісячна «витримка» у його публікації лише підвищує значущість цього документа й може свідчити про те, що десь між його рядків можна знайти відповідь на запитання про те, чи буде і в якій формі продовжена співпраця нашої країни з цим найбільшим міжнародним інвестором.
ВИСОКОТОЧНА ЗБРОЯ
Читач пам’ятає, що Україна і МВФ перебувають зараз у стадії фінального узгодження меморандуму за програмою EFF і, отже, напередодні ухвалення рішення про виділення нашій країні третього траншу кредиту. Чотирирічна програма МВФ для України спочатку передбачала виділення кредиту приблизно в $17 мільярдів і проведення щоквартального огляду програми. 2015 року передбачалося виділення чотирьох траншів, 2016 року — ще чотири. Проте на сьогодні Україна отримала лише перший транш на $5 мільярдів і другий — майже $1,6 мільярда.
«Це ще один аргумент для завершення перезавантаження уряду реформаторів і нульової терпимості до корупції», — написав посол США у Києві Джеффрі Пайетт у своєму «Твітері» у середу.
А в інтерв’ю Інтерфакс-Україна додав: «Український уряд і парламент мають залишатися дисциплінованими в реалізації стратегії реформ уряду, а також протистояти тиску, спрямованому на рух у зворотний бік у цих критичних зусиллях. З тим як Україна продовжує проводити життєво важливі реформи, США продовжуватимуть працювати в щільному контакті з МВФ, ЄС, G7 та іншими донорами, щоб забезпечити необхідну підтримку зусиллям України для поліпшення інвестиційного клімату, інтеграції України в глобальну економіку, щоб поставити цю країну на шлях самопідтримуваного зростання».
Тим часом українські експерти навіть цей стриманий оптимізм поділяють не до кінця. Відповідаючи на запитання «Дня» про сухий залишок, який можна витягнути з техзвіту МВФ (тобто отримаємо ми, судячи з цього документа, транш чи ні), глава експертної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук зазначив: «Цей транш ми отримаємо, а з подальшою співпрацею будуть проблеми».
ЗАКРИТИ ШКОЛУ АБСУРДУ
Обгрунтовуючи своє твердження, експерт нагадав про вимогу МВФ знайти джерела для закриття «діри», що утворилася в бюджеті-2016 після зниження єдиного соціального внеску. «Але що ми робимо із законом про приватизацію? Будемо ми його приймати чи, не прийнявши його, залишимо все так, як і торік, коли не отримали до бюджету від приватизації нічого? — запитує Кушнірук. — Зараз відповідні доходи вже передбачені на покриття дефіциту бюджету». Крім того, за його словами, «сьогодні ми маємо абсолютно неефективну систему субсидій, що перебуває на межі абсурду». (Її впроваджували для гасіння пожежі, оскільки боялися, що нові тарифи ЖКГ роздмухають її дуже сильно.)
«Ми закладаємо 35 мільярдів гривень у бюджеті для субсидій, але не знаходимо коштів для встановлення будинкових приладів обліку, щоб люди просто могли платити за тепло по факту, — продовжує експерт, — хоча в цьому випадку платежі домогосподарств будуть меншими, відповідно й субсидій знадобиться не так багато. А щодо газу ситуація взагалі анекдотична. Цитую лист одного свого кореспондента: мені дається 700 кубометрів, за які я маю сплатити 345 гривень, незалежно від кількості газу, який я спалю. Люди говорили й писали мені, що бояться, щоб для них не зменшили цю норму, а тому розповідали, що спалюють газ навіть тоді, коли тепло, й опалювати не треба. Отже, в МВФ є претензії не лише до прибуткової, а й до витратної частини нашого бюджету: якою мірою вона ефективна».
ЩО ЗА КАДРОМ?
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що з тексту звіту МВФ не можна зробити конкретного висновку щодо того, буде чи не буде надано транш Україні. «На рішення вплине ціла низка чинників, — говорить експерт. — Перший — домовимося чи ні щодо російського боргу — там необхідно хоча б показати прогрес у переговорному процесі. Другий випливає із заяв у Давосі Порошенка й директора-розпорядника МВФ і месіджів, посланих ними в публічну площину. М’яко кажучи, вони не зовсім ідентичні».
«Що насторожує, — продовжує Устенко, — була заява Лагард у Давосі про те, що слід передивлятися меморандум. Зазвичай якщо він (меморандум) працює, то його не передивляються. Перегляд може означати дії в діапазоні від його часткової модернізації до створення нової програми — заява була доволі нечіткою. Тому я б сказав, що кредит МВФ менше залежить від цієї доповіді, ніж від інших чинників, яких значно більше і які в ньому не фігурують». «Дефіцит бюджету й навіть бюджетна політика — це дуже маленький елемент того, що розглядатиметься під час ухвалення рішення», — натякає, мабуть, Устенко на політичні аспекти, що залишаються поки за кадром.
