Незалежна асоціація банків звернулася до Нацбанку з ініціативою щодо ухвалення законопроекту про реструктуризацію іпотечних кредитів громадян в іноземніиї валюті.
Якщо розглядати ситуацію з «прощенням» боргів валютним позичальникам у хронології поточного року, була доволі цікавою. Спочатку парламент зі скандалом ухвалив суперечний Закон про реструктуризацію. Потім цей «документ» канув у минуле на стадії підписання Президентом, який назвав це «популізмом». На той момент керівництво НБУ виступало за те, що такі суспільні відносини мають виключно приватно-договірний характер та законодавець не повинен втручатися в їх вирішення. Хоча насправді ж у підписаному ще навесні 2015 року Меморандумі співпраці з МВФ зазначалося, що вирішення питання має відбутися виключно на підставі погоджених дій фінансових установ та позичальників, виходячи з кодексу професійної поведінки банкіра, який мав затвердити НБУ. Що ж у результаті? Маємо новий закон. І тепер уже банкіри «просять» депутатів їх підтримати... Експерти ГО «Публічний аудит» спробували розібратися: хто виграє від запропонованих змін та кому більше вони на руку — банкірам чи позичальникам?
«Однозначно позитивною є норма, за якою власникам кредитів пробачаються штрафні санкції, що могли бути нараховані від 1 січня 2014 року. Також із плюсів для громадян — пільговий трирічний період для виплати кредиту. Тобто, на суму заборгованості (яка тепер виплачуватиметься в гривні) буде встановлено відсоткову ставку, що не перевищуватиме ту, яку зазначено в іпотечному договорі, і саме ця ставка діятиме протягом найближчих трьох років», — зазначає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.
Потім громадяни вже платитимуть за відсотковою ставкою, що рівнозначна індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) плюс 3% з правом перегляду раз на рік.
«До речі, на суму «прощення» нараховуються відсотки, які сплачуються позичальником у розмірі 0,01% річних. Ці відсотки мають бути сплачені наприкінці терміну іпотечного договору», — додає Гольдарб.
Законопроект передбачає деякі стимули для зменшення матеріального навантаження на позичальника. Так, розрахунок заборгованості може здійснюватися за меншим курсом; відсоткову ставку може бути зменшено — на противагу тій, що діяла в іпотечному договорі; строк кредитування може бути збільшено, а форму погашення — змінено.
«Щодо ризиків, то без них у договірних відносинах об’єктивно обійтися неможливо, але вони в цьому законі убезпечують насамперед інтереси банку, а не позичальника», — стверджує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
Так, якщо позичальник не виконав своїх зобов’язань за новим кредитним договором та якщо прострочив на 30 днів погашення своєї заборгованості, банк отримає право відмовити в реструктуризації; скасувати додаткові заохочувальні інструменти; застосувати відсоткову ставку за депозитами для вкладів фізичних осіб у гривні плюс три відсотки. Тобто фактично, якщо позичальник прострочив виплату, відсоткова ставка може сягнути сьогоднішніх 28% річних.
«Приміром, позичальник мав суму заборгованості в $50 тис. Ця сума до 300% девальвації гривні становила 400 тис. грн. Зараз же вона рівнозначна 1 млн 100 тис., із яких 25% з доброії волі банкірів, НБУ та ВР Украіїни списуються. Залишається тіло кредиту — 825 тис. грн. Виходить, замість погашати 400 тис. грн, громадянин змушений виплачувати удвічі більшу суму. Навіть за умови надання пільгового періоду банкіри чітко розуміють, що за три роки основна маса позичальників реструктуризовану частку боргу погасити не зможе. Тому компенсувати своії умовні втрати банк зможе і по закінченні цього терміну, коли громадянин сплачуватиме ставку на рівні 10 — 15%», — вказує Вігірінський.
Як значиться в пояснювальній записці, законопроект є соціально-орієнтованим і підхід до прощення чи списання боргу та майна позичальника буде диференційованим. Механізм передбачає пробачення не менш ніж 25% від боргу, позичальникам із єдиним житлом та щонайменше 50%, для позичальників із єдиним соціальним житлом (квартири до 60 кв. м, будинки — до 120 кв. м). Крім того, 50% та 70% боргу відповідно пробачать пільговій групі, до якої належатимуть інваліди І групи, учасники АТО, ветерани, багатодітні та сім’ї з дітьми-інвалідами І групи. Повністю спишуть заборгованість учасникам АТО, які отримали інвалідність І групи, та спадкоємцям учасників АТО.
Відсіє «зайвих» обмеження на можливість конвертації кредиту — сума боргу не має перевищувати 2,5 млн грн за курсом на 1 січня 2015 року (15,8 грн/$). При цьому вимагається наявність прописки на проживання у взятому на кредитні кошти житлі станом на 1 січня 2014 року. До того ж позичальники та члени їхніх сімей не повинні мати жодного іншого житла станом на 1 січня цього року.
