Ще вчора Китай заявляв про наміри інвестувати кошти у грандіозні проекти на Кримському півострові. Зокрема планувалося будівництво нового порту поблизу Євпаторії з глибиною акваторії 25 м, меморандум про що підписали український уряд і китайська компанія Beijing Interoceanic Canal Investment Management Co. Ltd. Проект оцінювався у три мільярди доларів.
Сьогодні перспективи цих проектів вельми невиразні — Китай зайняв вичікувальну позицію.
Представник міністерства комерції Китаю Шень Даньян заявив, що КНР має намір і надалі розвивати співпрацю із Кримом. «Ми розраховуємо, що ситуація в Україні стабілізується якнайшвидше. Що ж до ситуації в Криму, ми готові до розвитку співпраці після стабілізації там ситуації», — цитує його «ИТАР-ТАСС».
Однак те, які саме проекти будуть реалізовані на практиці, може в майбутньому залежати вже від ставлення до них...Росії, а не України.
Нагадаємо, Китай утримався від голосування в ООН щодо резолюції, яка оголошує референдум у Криму незаконним. Хоча в самій КНР запобігають будь-яким політичним рухам, що підтримують сепаратизм (згадаймо складнощі з таким етнічно неоднорідним регіоном, як Тибет).
Проте відносини між РФ і Китаєм непрості, оскільки російський уряд пильно стежить за діями Китаю, побоюючись, наприклад, зростання його політичного впливу на країни Центральної Азії, які входять до сфери її впливу. І можна сказати, що Крим безпосередньо з цим пов’язаний. Річ у тім, що Китай займається прокладанням нового транспортного коридору до Європи — так званого «Поясу Шовкового шляху». Він має пройти територією країн Центральної Азії, Кавказу і України і дасть змогу Китаю скоротити торговельний маршрут до Європи на 6 тис. км. Йдеться не лише про з’єднання залізничного полотна і будівництво нових автомобільних шляхів, а й про створення інфраструктури довкола цього шляху. Власне, заявлені інфраструктурні проекти в Україні — якраз частина одного великого цілого.
Зараз значний потік вантажів прямує через Росію Транссибірською магістраллю. Магістраль модернізуватимуть — вона на межі своїх транспортних можливостей. «Поїзди БАМом і Транссибом йдуть уже з інтервалом вісім хвилин! Невдовзі тут буде графік, як у метро», — зазначив нещодавно голова ВАТ «Российские железные дороги» Володимир Якунін. Раніше міністр з розвитку Сибіру і Далекого Сходу Віктор Ішаєв запропонував розширювати Байкало-Амурську магістраль. Російські чиновники ведуть мову про необхідність побудувати залізничну лінію Селіхіне (Хабаровський край) — Ниш (Сахалінська область) із переходом через протоку Невельського, потім залізничну гілку спрямувати до Кореї і Китаю. За задумом, це повинно переспрямувати потік транзитних вантажів з Азії до Європи через російську залізницю замість морського шляху навколо Африки. Важко повірити, що в російському уряді спокійно ставляться до будь-яких спроб Китаю пустити вантажі у Європу іншими шляхами.
Певною мірою Росія може посприяти Китаю, побудувавши автомобільний і залізничний мости через Керченську протоку, про що Володимир Путін вже розпорядився підготувати відповідний проект. Адже будівництво мостів вигідне і їй: мости з’єднають Крим і з російською територією, скорочуючи шлях з Кавказького регіону до європейських країни на 700-800 км. В усякому разі, перехід через Керченську протоку скоротить шлях із Херсона до Новоросійська на 450 км.
Але наскільки зацікавлена Росія в будівництві того ж таки нового глибоководного порту? Мабуть, тут багато залежить від того, наскільки буде збільшено її власні перевалочні потужності, а також від інших чинників. А поки що озвучено наміри модернізувати порти Керчі, Євпаторії, Феодосії та Ялти. За попередніми підрахунками російської Торговельно-промислової палати, лише на це буде потрібно не менш як 1,8 млрд дол. Окрім того, 1,4 млрд дол. буде потрібно на реконструкцію траси Херсон — Джанкой — Феодосія — Керч. До речі, вкладати кошти в розвиток кримських доріг раніше висловлювала бажання і китайська корпорація National Technological Import & Export Corporation.
Найімовірніше, Росія враховуватиме інтереси Китаю на Кримському півострові, адже як політичний союзник КНР важливий. З другого боку, для реалізації проектів російському урядові ще потрібно знайти приватних інвесторів. Російське Міністерство економічного розвитку вже доручило шукати їх Торговельно-промисловій палаті. І гадаю, що швидко охочих знайти не вдасться, хоч як старайся. У даному разі потрібні будуть інвестиції з боку великого бізнесу. Чи може він розраховувати на повернення коштів? За нинішніх умов ніхто нічого передбачити не може. Залишається відкритим також питання, яку саме частину коштів попросять вкласти приватних інвесторів.
Як уживатимуться в Криму російські і китайські бізнесмени, покаже лише час і розвиток подій — вичікують і ті, й інші. Тим паче, що зі зміною статусу Криму, тобто якщо він стане невизнаною республікою, а також із ускладненням проходження вантажу значення проекту будівництва порту для Китаю все-таки дещо нівелюється.
P.S. У торговельно-економічному відділі посольства КНР у Києві на запитання про долю підписаних Віктором Януковичем з Китаєм угод, зокрема про будівництво вантажоперевалочного порту на узбережжі Криму, «День» повідомили, що «дипломати не мають повноважень відповідати на такі запитання, вони таку інформацію не поширюють».
