В Україні скорочується кількість сільськогосподарських кооперативів. Про це «День» повідомив голова «Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» Іван Томич. За його словами, ця негативна тенденція намітилася зовсім нещодавно. «Після нового року спостерігається зменшення кількості кооперативів в Україні. За підсумками першого кварталу 2014 року, за попередніми даними, отримаємо мінус 8% від загальної кількості. Причина — негативна загальна економічна ситуація, відсутність законодавчої бази для їхньої діяльності й невизначеність політики держави в цьому напрямі», — пояснив він. За інформацією Томича, наприкінці 2013 року в країні налічувалося близько тисячі сільськогосподарських кооперативів, а за підсумками трьох місяців їхня кількість скоротилася до 940. «Більшість з них — багатофункціональні кооперативи. На другому місці — молочні. На третьому — овочеві», — пояснив він. За рідкісним винятком, більшість кооперативів сьогодні просто виживають, розповідає голова «Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України».
• Хочеш жити — умій вертітися, ділиться з «Днем» головною умовою виживання голова молочного кооперативу «Марфуша» в Херсонської області Ганна Куценко. За її словами, такого висновку дійшли, коли зрозуміли, що сподіватися на держпідтримку не варто. Спочатку держава давала 5 тисяч гривень на підготовку бізнес-плану «Марфуші», розповідає вона. На цьому вся допомога закінчилася. Торік держава нагородила кооператив трактором за звання кращий кооператив у області. Але подарунок поки що так і не доїхав у село, зізнається Куценко. А причина банальна — брак грошей з держбюджету. «Марфуша» свої 10% грошей за нього внесла, а решту 90% від держави ще чекають. Отже, доводиться шукати інші варіанти виживання, пояснює Куценко. Підтримку кооператив знайшов через рік після створення: 2010 року він приєднався до проекту «Розвиток молочних кооперативів». Його проводить компанія «Данон» спільно з американською благодійною організацією «Добробут громад». Як допомога на безповоротній основі від проекту кооператив отримав 10 нетелей червоно-рябої породи, холодильне та лабораторне устаткування. Це дозволило кооперативу стати на ноги і виробляти сьогодні 4,7—4,8 тисячі тонн молока на день, придбати два молоковози, розповідає голова кооперативу. «Зараз наша мета — покращувати пасовища, тому що за ними у нас ніхто не стежить, не засіває, а спекотна погода швидко випалює траву на півдні. Тому кооператив працюватиме не лише над поліпшенням якості молока у приватних господарствах, а ще й займатиметься постачанням кормів і підтримкою пасовищ. Адже у корови все на язику: від того, що вона з’їсть, залежать надої», — пояснила Куценко.
• В Україні індивідуальні господарства постачають до 80% усього молока для переробки. «Однак це вразлива ніша населення, яка вимагає захисту в земельних та юридичних питаннях. Участь у кооперативі дозволяє їм це зробити», — ділитися досвідом керівник херсонського кооперативу.
Простіше кажучи, кооперативи — це спосіб об’єднати людей і паралельно розвивати село. «Люди збираються на загальних зборах, кожен має право голосу під час ухвалення рішення. Також вони ведуть єдині переговори з переробниками, що відображається на закупівельній ціні й збуті продукції. Це краще, ніж домовлятися з кожним молоковозом окремо. Крім того, вони надають послуги із заготівлі та збору молока, заготівлі кормів, штучного запліднення тощо. Це перший крок на шляху до створення західної моделі маленького родинного агробізнесу: спочатку кооперативи, а далі — родинні ферми — 5—10 голів дійного стада», — розповідає менеджер проектів із закупівлі молока компанії «Данон» Анатолій Шатковський. За його словами, компанія має намір й надалі інвестувати в ці проекти: до кінця 2015 року вона інвестує 450—500 тисяч гривень у два нові кооперативи — і до 1 липня 2015 року створить 92 родинні ферми, витративши на це до мільйона євро. При цьому він зазначив, що в родинні ферми інвестиції розподілятимуться у двох напрямах: на реконструкцію вже існуючих ферм (не менше 5 голів дійного стада) і на створення родинних ферм «з нуля» (не менше 10 голів). «$4 тисячі на реконструкцію ферми і до $23 тисяч на будівництво родинної ферми «з нуля», — розповів він про принцип фінансування.
• За словами Куценко, за чотири роки роботи кооперативу селяни також переконалися, що це надійна гарантія стабільної ціни на молоко. «Всю зиму ми здавали молоко виробникові за ціною більш ніж три гривні. Зараз розрахувалися за молоко по 3 гривні за літр. Крім того, всю зиму для людей і кооперативу виділялося по 20 копійок за літр зданого молока на закупівлю макухи коровам», — додає Ганна Куценко. «А зараз, коли в рамках проекту на нашому кооперативі почалося створення родинних ферм, їхні засновники отримують на безповоротній основі світильники, напувалки, гумові килимки під ноги тваринам, вентилятор, доїльний апарат на 10 корів, який дозволяє одночасно доїти дві корови. Устаткування фермер встановлює самостійно. Крім того, на родинну ферму дається дві запліднені телиці. Однак це все за умови, що людина здаватиме молоко кооперативу, який на власний розсуд обирає покупця молочної сировини, і його ніхто в цьому не обмежує», — розповідає вона про подальший розвиток кооперативного руху на Херсонщині.
• Участь у кооперативі справді спрощує життя селянам. Як максимум — стабільна ціна і збут продукції, а мінімум — заощадження часу на господарювання. «Щоб напоїти й подоїти п’ять корів, потрібно витратити мінімум 1,5—2 години. Тому допомога в рамках організації родинних ферм відчутна. Ми, наприклад, хотіли б узяти кредит у банку. Але це дуже дорого, та й застави немає. А так — з’явилася можливість розвивати хоч якусь свою справу», — говорить «Дню» голова однієї з двох родинних ферм в рамках кооперативу «Марфуша» Володимир Куценко. Автоматизація, за словами фермера, впливає і на прибуток. Після того як він встановив усе устаткування, збільшилися і надої молока — на п’ять літрів з кожної корови.
На думку Томича, приклад молочного кооперативу в Херсонській області — показник того, як все має бути. Але взагалі для України — це швидше приємний виняток, ніж нормальна практика життя, говорить він. Щоб змінити ситуацію, підкреслює Томич, потрібні радикальні дії. «Зокрема, ухвалення держпрограми, завершення створення законодавчих умов роботи кооперативів, державна підтримка й допомога з боку місцевих органів влади, серйозні організаційні заходи інформаційно-пропагандистського характеру та система підготовки кадрів. Грошей на розвиток кооперативного руху держава не виділяє вже останні два роки», — резюмує він. Проте якщо й надалі ситуація буде незмінною, то за прогнозами Томича, Україна ризикує втратити родинне фермерство на селі.
• Водночас в уряді кажуть, що працюють над розвитком кооперативного руху. За словами начальника відділу розвитку сільськогосподарської кооперації та підприємництва Мінагропроду Світлани Павленко, у 24 районах України на конкурсній основі буде підтримано економічні ініціативи сільських громад зі створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на загальну суму 2,5 млн євро. Ці плани стануть можливими завдяки реалізації третьої фази спільного проекту ЄС і ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», який фінансуватиметься Європейським Союзом і впроваджуватиметься в Україні протягом 2014—2017 років. «Метою проекту є створення сприятливого середовища для довгострокового соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом розвитку та підтриманню місцевих ініціатив», — уточнили в прес-службі Мінагропроду.
