Румунії, як і нашій країні, знайомі територіальні проблеми і радянізація. У 40-х роках їй навіть виокремили роль «житниці» Східного блоку (чим не сталінське «Хліб і залізо» для України?). Однак, сьогодні Румунія є членом ЄС і НАТО, а розвиток її міст відзначено міжнародними преміями. Зокрема, у 2015 році «Європейською столицею молоді» стало «серце» Трансільванії — Клуж-Напока. Його економіка — одна з небагатьох — зростала під час світової кризи 2008-го.
«Ми робили акцент на інноваціях і таланті. Тому що для успішного міста необхідні три «Т»: толерантність — мирний клімат, де люди почувають себе, як удома; таланти — найбільший ресурс планети, і технології — найкращий спосіб підняти якість життя», — розповідає чинний мер Клужа Еміль БОК.
До слова, це його четверта каденція на посаді. При цьому після третьої пан Бок мав невеличку «перерву» в кар’єрі міського голови. В грудні 2009 року він був обраний прем’єр-міністром Румунії. Пішов з посади 6 лютого 2012 року через низку масових акцій протесту проти заходів суворої економії Кабінету міністрів Бока. Людям, зокрема, не подобалась спроба уряду урізати бюджетне фінансування низки соціальних програм. Бок повернувся в крісло мера практично відразу після відставки, набравши понад 70% голосів на виборах в Клужі.
«ЯКЩО ВИ ВКЛАДАЄТЕСЬ В ОСВІТУ, У ВАС НЕМАЄ ЗАГРОЗИ БАНКРУТСТВА»
«Після падіння комунізму ми перебували в жахливому становищі. У нас не було важкої індустрії. Треба було знайти рішення, як вижити в умовах конкуренції. Ми не могли перевершити Бухарест (столиця Румунії. — прим. Ред.) у розмірах, але могли стати містом з якісним життям. Отже, треба було знайти наші конкурентні переваги і зосередитися на них. Формуючи бачення, ми розпочали громадське обговорення і затвердили стратегію. Її основним елементом були університети. Ми зробили їх головною конкурентною перевагою, адже університет — це поле для інновацій, це талановиті й висококваліфіковані кадри. У Клужі зараз працюють понад 16 тисяч IT-ішників, які за рахунок високих зарплат забезпечують інших грошовим оборотом. У цьому, я думаю, полягає майбутнє України. Найкращі ресурси — не золото, не нафта, а люди. Якщо ви вкладаєтесь в освіту, у вас немає загрози банкрутства. Освіта цінна на особистому, національному та європейському рівнях. Розглядайте освіту як важливу сферу політики. Інші країни будуть інвестувати в Україну, тому що у вас чудові фахівці», — сказав Еміль Бок під час лекції «Європейські інструменти розвитку міст: досвід Румунії», яку він прочитав на прохання Агенціії розвитку та стратегічних комунікацій «Спільні зусилля» під час свого першого візиту в Україну.
«Є РІЗНИЦЯ МІЖ ТИМ, ЩОБ ДОНОСИТИ ІНФОРМАЦІЮ ДО ЛЮДЕЙ, І ТИМ, ЩОБ СПРАВДІ СПІЛКУВАТИСЯ З НИМИ»
«Розумне місто» у баченні Еміля Бока потребує демократії участі. «Демократія участі означає, що з населенням необхідно контактувати не один раз на чотири роки, коли проводяться вибори, а кожного дня. Треба забезпечити спілкування з людьми. Є різниця між тим, щоб доносити інформацію до людей, і тим, щоб справді спілкуватися з ними. Ви можете розказати про свої ініціативи, але люди хочуть брати участь у прийнятті рішень. Це пояснює, чому в Європі зараз говорять про «брекзіти». Рішення Брюсселя не задовольняють Європу. Це реальна проблема. Вони змінюють роботу мого міста, і якщо рішення погане, я незадоволений. Ідея «згори донизу» не працює тепер. Люди хочуть радитися».
ФОТО З САЙТУ WIKIPEDIA.ORG
Саме для комунікації між владою та громадою у Клужі запущено мобільний додаток My Cluj. Він має вигляд мапи, де кожен може зробити помітку «У моєму районі немає світла» або «На моїй вулиці не вивозять сміття», «На дорозі дірка», «Дитячий майданчик неналежної якості». І ця проблема буде швидко передана чиновнику, який відповідає за неї. Протягом трьох днів він має відповісти людині, як це питання вирішується вже зараз.
«Технології — це важливий інструмент для зменшення корупції та заощадження часу й грошей громадян. Ми намагаємось по максимуму запроваджувати технологічні рішення. Цифровізація допомагає боротися з бюрократією. У Клужі, якщо ви, наприклад, хочете подовжити дозвіл на будівництво, не потрібно звертатись до міськради. Досить подати необхідну документацію оn-line», — зауважує Еміль Бок.
«КОМУНІКАЦІЯ З ЛЮДЬМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНОЛОГІЙ — ЦЕ КЛЮЧОВИЙ КРОК ДЛЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»
Мер також наголошує, що будь-яке місто відкрите для інновацій. Вони не тільки забезпечують пряму демократію, а й допомагають вирішити проблему черг у лікарнях, сміттєвих звалищ і заторів на дорогах. У Клужі, а з цього року і в київському районі Оболонь, запроваджено online запис на прийом до лікаря. Із низки інших online’ів можна виокремити заявку на одруження, резерв громадського спортмайданчика, парковки. До речі, у Клужі дійсно сучасний підхід до пересування. Усі шосе оснащені велосипедними доріжками, тому що молодь надає перевагу екологічному транспорту. У місті дуже поширені автоматизовані прокатні пункти, усього понад 500 велосипедів. За цією ж аналогією зараз запроваджується громадський прокат автомобілів.
«У нас є проблема завантаженості руху. Ми не можемо розширити дороги, саме тому потрібно змінити наше мислення у сфері переміщень. Ставте в пріоритет лінії громадського транспорту. Він має бути високоякісним, аби люди хотіли ним користуватися. — розповідає мер. — Наразі ми створюємо окрему трасу для громадського транспорту. Також ми забезпечили оплату парковки та проїзду за допомогою СМС».
Велике значення у Клужі приділяють екології та енергозабезпеченню. Румунія не багата природними ресурсами, тож вимушена купувати газ у Росії. Саме тому, за словами Еміля Бока, треба інвестувати в проект самодостатніх будівель — будівель, які не потребують зовнішніх джерел енергії. Ця ідея відома як «розумний будинок». Що ж, «розумному місту» — «розумний будинок», — каже Бок.
ЩО ВЖЕ ДІЄ В УКРАЇНІ
Насправді, поради Бока не такі вже «екзотичні» для нас. В Україні дещо вже працює: запроваджуються е-квитки і блокчейн, на дахах будинків встановлюються сонячні електростанції, а на Поділлі облаштовують екопарковки.
Дедалі поширеними в нашій країні стають громадські платформи розвитку міст. У Києві це Smart city, в Острозі — «Розумне місто», в Івано-Франківську — «Тепле місто», у Миколаєві та Дніпрі — «Агенція розвитку», а в Одесі взагалі діє декілька схожих проектів. Impact HUB Odessa, наприклад, відновив Зелений театр, який після повної руйнації радянщиною знов став центром культурного відпочинку Бессарабії.
КОМЕНТАР
«УКРАЇНА, ЯК НЕБАГАТА ДЕРЖАВА У СТАНІ ВІЙНИ, НЕ МОЖЕ СОБІ ДОЗВОЛИТИ НЕ ВПРОВАДЖУВАТИ ІННОВАЦІЙ»
Вікторія ПОДГОРНА, координаторка Smart City Lab:
— В Україні Smart city розвивається складно, тому що ми не контролюємо ресурси, не маємо інститутів, а представники влади відокремлюється від громад: «Ви там щось своє робіть, а ми будемо робити своє». Але сенс саме у залученні громад, як казав Еміль Бок. Недостатньо просто написати стратегію і будувати парки. Це добре, але якщо проекти не приводять до модернізації міст, то це не інноваційні проекти. Україна, як небагата держава у стані війни, не може собі дозволити не впроваджувати інновації. Це занадто коштовно, щоб перероблювати через декілька років. Звичайно, Румунії простіше, бо їм ставати на правильні рейки допомагає ЄС, але ми також маємо угоду про співпрацю з ЄС і, думаю, він не відмовить, якщо від наших міст буде запит.
