Наприкінці минулого тижня Європарламент ухвалив резолюцію, в якій підтвердив, що Україна має право стати повноправним членом Євросоюзу. У документі зазначено, що Угода про асоціацію — не кінцева мета співпраці ЄС і України. При дотриманні прав людини і боротьби з корупцією заявка Києва на вступ, якщо вона надійде, може дістати позитивну відповідь. Одночасно Україна отримала ще один позитивний сигнал. У постанові Ради ЄС у закордонних справах наголошується, що Євросоюз із 23 квітня по 1 листопада в односторонньому порядку знімає митні збори для українських товарів. При цьому Україна зобов’язана гарантувати, що під виглядом українських на європейський ринок не завозитимуть товари з третіх країн. Рада Євросоюзу також схвалила пакет фінансової допомоги Україні (один мільярд євро). Її виділять після досягнення домовленостей України з Міжнародним валютним фондом.
Нагадаємо, 21 березня Україна і ЄС підписали політичний розділ Угоди про асоціацію. Підписання економічної частини поки що відкладено. Тим часом за місяць, що минув з цієї дати, Україна мала від Євросоюзу і не дуже приємний сигнал. У першій декаді квітня Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Zeitung, що Україна не готова до вступу до ЄС в найближчому майбутньому. «Україна ще не готова. Ні сьогодні, ні в найближчому майбутньому», — заявив політик і додав, що і ЄС не налаштований зараз на те, щоб «прийняти у спільноту таку країну, як Україна». Водночас Баррозу вважає, що Угода про асоціацію України і ЄС дасть змогу досить зблизити сторони.
З цією оцінкою не можна не погодитися, хоча в Україні щодо цього існують різні думки. Головний радник нещодавно створеного Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Ірина Клименко пояснює, що підписана Угода про асоціацію «несправедливо викликала якісь песимістичні настрої і навіть розчарування». «Мало підписати цю угоду, мало сказати, що її частково підписано, — продовжує експерт у галузі міжнародної економіки, — слід розуміти його значення, особливо у світлі ризиків і викликів, з якими зустрічається сьогодні Україна».
У меморандумі щодо формату підписання Угоди про асоціацію «Нова Україна» зазначено: «Анексія Криму і підтримка Росією сепаратистів призвели до зростання лав прибічників євроінтеграції». Опитування, проведене в березні, йдеться в документі, засвідчило, що вступ до асоціації з ЄС підтримує 52%, тоді як вступ до Митного союзу лише 27%. Проти асоціації з Євросоюзом виступають багато людей на Сході країни. Пояснюючи їх позицію, Клименко каже про застарілу технічну базу підприємств, на яких вони працюють. «Це підприємства учорашнього дня, — характеризує вона. — Вони не мають жодного шансу вистояти в сучасній конкурентній економіці, тоді як Україна не живе за залізним парканом. Вона не може споживати все те, що виробляє. Частина продукції, що вироблялася на Сході, купувала Росія, тому що це було дешевше, та й сама Росія — слаборозвинена країна. Це виклик і, можливо, навіть трагедія для багатьох людей. Цілком можливо, що гірники шахт-копанок залишаться без роботи, якщо такий вид бізнесу (відповідно до європейських правил. — Авт.) перестане існувати. Але чи приймаємо ми морально їхній спосіб життя і те, що вони працюють у нелюдських умовах?»
Водночас автори меморандуму вважають, що українське суспільство ще «не відчуває повною мірою задоволення від довгоочікуваного підписання Угоди про асоціацію». У документі пояснюють цей парадокс тим, що «ціна європейського вибору... виявилася не просто надто високою, а й непорівнянною з формальностями і процедурами, що мають стосунок до сучасного стану відносин України і ЄС. Смерть людей, анексія частини території країни, загроза зовнішньої агресії і втрати державності. Чи були готові українці до таких втрат? Чи були готові європейці до такого прояву «європейськості»?»
Не даючи прямої відповіді на це запитання, автори документа наголошують, що головним мотивом європейського вибору українського суспільства стало бажання змін у відносинах між державою і громадянином — приборкання корупції, гарантії ефективного незалежного судочинства, демократизація політичної системи і гуманізація правового поля. «Нова Україна» вважає, що зараз головне завдання країни «не змарнувати історичний шанс, знайти гідну відповідь на виклики найсерйознішої кризи в житті незалежної України і всієї сучасної об’єднаної Європи».
Серед цілей меморандуму аналіз і прогноз подальших дій України і ЄС після підписання політичної частини Угоди про Асоціацію. Автори передбачають, що сторони у своїх діях керуватимуться міркуваннями політичної доцільності, а тому прогрес в імплементації Угоди про асоціацію «може бути значним, але також може бути обмеженим». Але всі перелічені ними можливості для України, що відкриваються після підписання політичної частини Угоди, є для нашої країни однозначно позитивними. Досить назвати і усвідомити лише два пункти: залучення до всілякої політичної підтримки ЄС і отримання військової технічної допомоги в контексті завдань щодо якнайшвидшого переоснащення і підвищення боєздатності українських військ. Із другим пунктом усе зрозуміло, а перший потребує пояснення. Він, зокрема, означає, що ЄС «несе особливу відповідальність за мир і стабільність в Європі. Він (ЄС) залишатиметься на передовій зусиль, спрямованих на сприяння і залучення до осмисленого діалогу України і Росії, — зокрема через багатосторонній механізм — з метою політичного розв’язання конфлікту». «Росія нарешті оприлюднила свій сценарій розвитку, і ми виявилися в ньому не такими, якими хотіли б себе бачити, — каже Клименко. — Конфлікт наразі триває, і я не знаю, чим він може закінчитися. Якщо Україні вдасться провести президентські вибори і їх буде визнано легітимними, то незабаром буде підписано і другу, економічну частину угоди».
Відповідаючи на запитання «Дня», Клименко також сказала, що надання Україні односторонніх торговельних преференцій — це насправді досить непросте для нашої країни рішення. «Автоматичних вигод тут важко чекати, — каже вона, — ми повинні оцінити ситуацію в країні із зовнішньою торгівлею як дуже складну. Економічна криза істотно скоротила її обсяги. Плюс криза у відносинах з Росією, яка також істотно зменшила український експорт. Я сподіваюся, що певна його частина, яка йшла до РФ, знайде тепер місце в Євросоюзі. Я чекаю, що політична підтримка керівництва ЄС впливатиме на маркетингові рішення європейського бізнесу. Вони підтримуватимуть українських виробників на знак солідарності. Але повністю скористатися з переваг, що їх надає зона вільної торгівлі з ЄС, можна буде лише тоді, коли ми матимемо в нашій країні мережу інституцій, які зможуть гарантувати, що продукція, яка виготовляється в Україні, цілком безпечна і відповідає нормам, прийнятим у ЄС».
«Це складна вимога, — продовжує експерт. — Але можу запевнити, що українські компанії вже запровадили у себе такі стандарти і дістали визнання відповідних європейських органів. На жаль, таких структур у нас не так багато. Тому що ми багато говорили про євроінтеграцію, але нічого не робили задля того, аби відповідати їй. І особливо — на Сході. Промислову політику України щодо цих регіонів слід кардинально змінити. Не таємниця, що країнам, які раніше приєдналися до ЄС, наприклад Словаччині, також було дуже складно адаптуватися до ринкових умов, що діяли там. Минуло всього десять років, і Словаччина виробляє на душу населення більше автомобілів, ніж будь-яка інша країна Євросоюзу, і навіть більше, ніж Німеччина».
ДО ТЕМИ!
«День» запитав бізнесменів, як вплине на них скасування мит із країнами ЄС
За підсумками минулого року, експорт товарів з України в країни ЄС за рік зріс до 26,5% — 16,8 мільярда доларів. Найбільше вітчизняні виробники постачали до країн ЄС чорних металів і виробів з них — 26,2% від загального обсягу експорту до ЄС. Трохи менше — 10,5% — руди, шлаків і золи, зернових культур — 10,3%, електричних машин — 9%, насіння і плодів олійних рослин — 7,4%, палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки — 6,3%, деревини та виробів з деревини — 3,6%.
Володимир ЛАПА, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— Введення торгових пільг — важливе стратегічне рішення. Проте сподіватися на моментальний ефект від нього не варто, оскільки українські сільгоспвиробники, як правило, достатньо слабко ознайомлені зі специфікою роботи на ринку ЄС. Вони не завжди знають, які документи необхідні для експорту на територію ЄС, як відбуваються митні процедури, як адмініструють митний кодекс, які вимоги з боку споживачів. Тому потрібно провести ще велику роботу щодо роз’яснення нашим аграріям специфіки роботи на європейському ринку і перетворити фактичні переваги на реальні. А взагалі можна буде очікувати зростання експорту зернових культур, м’яса птиці, кондитерської продукції тощо.
Ми отримали «бонус» до 1 листопада. А вже потім справа дещо зміниться, в тому числі підвищиться конкуренція на внутрішньому ринку. Потрібно буде добре попрацювати. Якщо говорити про продукцію тваринного походження, то ми маємо можливість експортувати до ЄС лише м’ясо птиці і молокопродукти не для харчових потреб. І тому потрібно здійснювати серйозні кроки, в тому числі і на законодавчому рівні, щоб ротувати наші сертифікати якості згідно з європейськими регламентами. Щодо рослинної продукції, то тут все трохи простіше. Оскільки в більшості випадків українські документи визнаються відповідними європейськими компетентними органами. Тому потрібно краще роз’яснювати українському бізнесу європейські норми.
Сергій САГАЛЬ, президент Асоціації «Меблідеревпром»:
— Ми оцінюємо введення пільг дуже позитивно. Адже останнім часом у нашій галузі, як і у всій економіці країни, розпочалися проблеми з ринками збуту на Сході — обвал валюти в Казахстані, політичні проблеми з Росією, неоплачена продукція в Криму. Тому поки що вся надія на переорієнтацію на Захід.
Проте потрібно зважати й на те, що для збуту продукції нам необхідно ще знайти покупців, а це тривалий процес. Ми ж не можемо вже завтра вийти зі своєю продукцією на європейський ринок. Проте, враховуючи той об’єм ринку, на який ми претендуємо в ЄС, це маленька доля: у них виробництво — 50 мільярдів доларів, а у нас — мільярд. Причому половину споживають у нас в країні. Тому вони легко можуть поглинути наші обсяги. На це ми сподіваємося.
Тим паче в технологічному плані наша продукція здатна конкурувати. У нас все виготовляють за європейськими стандартами. От трохи гірше з дизайном. Проте частіше за все компанія-замовник сама надає взірець продукції, яку ми виготовляємо. Тому старт є, і будемо сподіватися, що все вдасться.
Дмитро БІЛОКУРОВ, генеральний директор Української асоціації підприємств чорної металургії:
— Скасування мит — це, звичайно, добре. У нас є певні види продукції, на які накладається мито. Наприклад, чавун. Якщо місткість марганцю в ньому більша, ніж 1,5%, то ми зобов’язані сплачувати 3% мита. Але щодо іншої продукції — арматури, фасонки, листа, — у нас практично немає обмежень. Тому істотного впливу на нашу гірничо-металургійну галузь пільги не матимуть. От якби нам мито з Туреччиною скасували — було б непогано. Але ж вона не входить до країн ЄС.
Марія ЮЗИЧ, «День»
