Сьогодні має розпочати роботу міжвідомча комісія на чолі з віце-прем’єр-міністром Геннадієм Зубком, якій належить розглянути проекти і програми місцевих рад, спрямовані на регіональний розвиток, і якщо вони будуть схвалені, то уряд дозволить Державному фонду регіонального розвитку їх профінансувати. Однак Миколаївська, Черкаська та Херсонська області ще не подали відповідних документів на цьогорічні проекти і програми. Може, їм для цих цілей кошти не потрібні, чи, що найвірогідніше, вони не розуміють вагомості завдань, які вирішує регіональна політика в нашій державі?
Щоб Україна була не на словах, а справді унітарною державою, нам треба якщо й не вирівняти, то наблизити рівень життя населення різних областей до рівня наших найрозвинутіших регіонів. Заради цього й здійснюється державна регіональна політика. У лютому 2015 року ухвалено закон про її засади. За словами першого заступника голови Мінрегіонбуду В’ячеслава Негоди, цей документ став фундаментальним нормативним актом, який побудований на європейських принципах і визначає засадничі підходи та інструменти для формування нової регіональної політики в Україні. У серпні минулого року в Україні схвалено стратегію регіонального розвитку на 2015 — 2020 роки і започатковано створення таких обласних стратегій. Сьогодні вони вже затверджені у більшості областей країни. Нещодавно уряд схвалив також положення про Агенцію регіонального розвитку, яка має спільно з обласними владами реалізовувати ці стратегії.
Та не варто сподіватися, що зазначені документи й інституції зможуть щось зробити без відповідних фінансових механізмів. Тому з 2015 року в державному бюджеті, згідно з Бюджетним кодексом, передбачено, що 1% ВВП країни має спрямовуватися на формування Державного фонду регіонального розвитку. На 2016 рік це понад п’ять мільярдів гривень, але, зважаючи на нинішню бюджетну ситуацію, в парламенті зупинилися, як і торік, на трьох мільярдах. Кошти Фонду призначаються для фінансування відповідних проектів і програм в областях.
Водночас елементами підтримки регіонального розвитку цього року стала субвенція трьох мільярдів гривень на підтримку об’єднаних територіальних громад у реалізації розроблених ними проектів та програм. Ще один фінансовий механізм регіональної політики — бюджетна програма обсягом понад 1,9 мільярда гривень на підтримку соціально-економічного розвитку регіонів. Але, як зазначає Негода, її адмініструє безпосередньо Мінфін. Разом з тим, за словами заступника голови Мінрегіонбуду, міністерство працює з міжнародними організаціями, зокрема з Європейською комісією, і цього року будуть отримані ще й кошти (понад 50 мільйонів євро) на секторальну підтримку проектів та програм у регіонах.
Геннадій ЗУБКО, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
Фонд регіонального розвитку — це той інструмент, через який держава формує політику регіонального розвитку. Дуже важливо, що рішення щодо проектів та програм, які можуть бути реалізовані за кошти Фонду, ухвалюють саме обласні конкурсні комісії, і вже потім вони проходять через міжвідомчу комісію та бюджетний комітет ВРУ. Адже саме на місцях вирішується, які проекти входять у стратегію розвитку регіону, громади
Негода вважає всі ці фінансові механізми недостатніми і сподівається, що і перед урядом, і перед парламентом можна буде поставити питання про збільшення обсягів цих коштів, якщо вдасться довести ефективність проектів та програм, створюваних органами місцевої влади й самоврядування. Однак, за його словами, 2015 року склалася в цьому плані не дуже приваблива картина. З трьох мільярдів гривень, призначених із бюджету фонду регіонального розвитку, понад 520 мільйонів не використано, і їх довелося повернути в бюджет. Лише 57% наданих коштів використала Запорізька і Херсонська області, 69% — Закарпатська. «Це говорить про те, — відзначає Негода, — що наші області не завжди готові й уміють використати ці кошти, тобто у них відсутні проекти, які там можна реалізувати».
«Ми дуже сподівалися, — продовжує Негода, — що цього року справи підуть краще. Адже за Бюджетним кодексом відповідні проекти й програми на цей рік мали б бути подані на затвердження до 1 травня ще минулого року. На сьогодні тільки 11 областей пройшли уряд зі своїми проектами, та й то не у повному обсязі — трохи більше, ніж один мільярд, було затверджено урядом. Усі інші ще опрацьовують».
Крім того, як зазначив Негода, зараз міністерство формує пропозиції уряду та Мінфіну на 2017 рік. А що відповісти на запитання про проекти і програми, які області мали б подати до 1 травня? «Жодного ми не отримали», — бідкається заступник міністра й не бажає навіть говорити про якість проектів, які зазвичай подаються. За його словами, проекти регіонального розвитку мають бути спрямовані на створення інфраструктури, умов для розвитку підприємництва, давати мультиплікаційний ефект, словом, виходити на точки зростання, і в жодному разі не множити довгобуди. «Якщо ставити перед урядом питання про збільшення обсягу коштів, що надаються на регіональний розвиток, — зауважує Негода, — ми повинні бути готові показати, як використано такі кошти минулого року».
Він наголошує, що міністерство працює над тим, щоб спростити процедури погодження проектів та програм. За допомоги Європейської комісії та швейцарських партнерів створено онлайн-платформу, на якій реєструються всі проекти, відтак області вже отримали відповідні ключі. Це зроблено для того, щоб процедури були прозорими й щоб усі могли в цьому пересвідчитися. Але дехто незадоволений і прагне повернутися до застосування «ручняку». Негода наполягає, що всі проекти мають проходити відбір на комісіях, у яких понад треть членів представляють громадськість. А перемагати мають ті з них, які відповідають обласним стратегіям розвитку. Сьогодні на погодження проектів у міністерствах та відомствах треба витратити не менше трьох місяців, констатує заступник міністра і наголошує, що Мінрегіонбуд пропонує спростити відповідні процедури.
«Ми пропонуємо внести зміни до Бюджетного кодексу, які нададуть можливість залишати невикористані кошти на рахунках рад у Казначействі, щоб можна було здійснювати подальше фінансування в наступних бюджетних періодах», — говорить експерт Української асоціації районних та обласних рад Яніна Казюк.
Голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко не погоджується з критикою з боку міністерства щодо невикористаних областями коштів фонду регіонального розвитку і припускає, що для цього могли бути й об’єктивні причини. Водночас він наполягає, що цих коштів не досить. «Досвід нашої роботи говорить про те, що область не може увійти в першу п’ятірку з виконання своїх зобов’язань через неузгодженості, а також лобіювання інтересів на рівні держбюджету України. Ми розуміємо, що основа розвитку України — це розвиток регіонів. Якою мірою вони будуть розвинутими, так рухатиметься і держава в цілому. Я вважаю, на те, щоб стимулювати розвиток спроможних територіальних об’єднаних громад, потрібно мати мільярд гривень. Але я не розумію, чому в нас є суми, які ділять невідомо хто, а вірніше, відомо — народні депутати, які не можуть врахувати всі позиції, всі пріоритети нашої стратегії, затвердженої на сесіях. Виходить так, що в Києві вирішили, привезли нам постанову Кабміну, і, будь ласка, працюйте. На мою думку, це хибна політика. Якщо у нас є Міністерство регіонального розвитку, то саме воно, а не Мінфін чи Мінекономрозвитку, повинно найперше взяти це питання під своє оперативне, а головне — прозоре і справедливе регулювання». Голова облради обурюється, що Кіровоградська область, заощадивши з допомогою тендерів на державних закупівлях, вважалася такою, що не використала коштів із фонду регіонального розвитку. Гроші забрали. А на 2016 рік область завдяки цій економії вийшла зі списку депресивних і «втратила» 20 мільйонів гривень дотацій.
