Життєдіяльність автономії більше ніж на половину забезпечує держбюджет України. А більшу частину ресурсів кримчани отримують із материка. Так, близько вісімдесяти відсотків потреб у питній воді півострова забезпечує Північно-Кримський канал. Далекий від самостійності півострів і в енергопостачанні. Близько вісімдесяти відсотків потреб електроенергії в Криму забезпечують Запорізька й Каховська електростанції. Вітрова ж та сонячна енергія кримських станцій — це лише п’ята частина всіх потреб півострова.
Але найгірше те, що в разі так званого приєднання до Росії Крим ризикує перетворитись на ще одну Абхазію чи Південну Осетію — не визнану цивілізованим світом територію, в яку не літатимуть літаки й не їздитимуть поїзди. Для курортного регіону гіршої перспективи не придумаєш... Так, «бандерівців і фашистів» з України не раді будуть бачити на кримських пляжах, а «брати-росіяни», скоріше за все, поїдуть у Сочі. Там і інфраструктура нова після Олімпіади, і військових таки менше буде.
Утім, якщо економічної війни не буде з Кримом, ще зрозуміло, то чому не припинити торгувати з Росією? Військові експерти не можуть зрозуміти, чому Київ досі не припинив постачати Кремлю ряд товарів військового спрямування. Дехто закликає й до перекриття газової труби. Проте експерти запевняють, що це — зайве. Мовляв, зупинивши транзит, лише зіпсуємо свій імідж у Європі.
В українському ж уряді відсутність економічних санкцій стосовно Москви пояснюють небажанням отримати збитки й відсутністю формального оголошення війни. Це при тому, що решту світу Київ просить про санкції. «Недоцільно поки що розривати економічні відносини з РФ. Офіційно РФ нам не оголосила війну, — заявив перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема, відповідаючи на запитання журналістів. — Сподіваємося, що завдяки дипломатичному тиску цей конфлікт буде вирішено позитивно і наше співробітництво продовжиться».
Таку позицію українського міністра багато українців уже не поділяють, а особливо після вчорашнього виступу президента Російської Федерації Владіміра Путіна. Українська мережа «Фейсбук» учора просто вибухнула гнівними коментарями на адресу в. о. президента України Олександра Турчинова щодо нерішучості влади у протистоянні сепаратистам у Криму та російському агресорові.
Тим часом у Криму вже почали готуватися до життя «в окупації». Зокрема, голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що готується перелік рекомендацій, як жити в нових умовах на півострові. Ми в «Дні» теж звернулися за коментарями до юристів і попросили їх роз’яснити, які норми російського законодавства і яким чином можуть застосовуватись для населення АРК, і що на практиці це означатиме для кримських студентів, пенсіонерів, школярів, працівників бюджетної сфери, власників авто та нерухомості тощо. Але про це — згодом.
Наразі ж ми вирішили дослідити, а за що ж житиме Крим як невизнана у світі республіка в економічному плані? З ким торгуватиме? Що у кого купуватиме і що зможе продавати? Та як за таких обставин наповнюватиме свій бюджет.
КРИМ ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ РЕГІОН, ЯКИЙ ПЕРЕВИКОНАВ ПЛАН НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ ЦЬОГО РОКУ
Отже, всі українські ЗМІ мало не наввипередки останні декілька тижнів тиражують інформацію про те, Автономна республіка Крим була і є дотаційним регіоном, мовляв, економіка півострова ледь на 40% може задовольнити його потреби, а 63 % бюджету АРК — становлять дотації. Якщо не полінуватись і зазирнути до постанови Ради АРК за 22 січня 2014 року про затвердження бюджету на цей рік, то можна чітко побачити, що трансферти (тобто кошти, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій та в інших формах) із Державного бюджету України в АРК Крим 2014 року повинні скласти 2,9996 мільярда гривень, дотація вирівнювання — 121,8 мільйона гривень і ще додаткові дотації — 55,7 мільйона гривень, цільові субвенції з Держбюджету — 2,723 мільйона гривень. Дотація на конституційні повноваження — 99,1 млн грн. Таким чином, сума асигнувань утричі (!) більша, ніж минулого року, і становить 87% усієї дохідної частини бюджету АРК за 2012 рік (3,741 647 мільярда гривень принесла економіка півострова минулого року, відповідно до статистичних даних Міністерства фінансів України).
Втім, незважаючи на те, що півострів справді дотаційний, АРК є чи була практичною єдиною територією в Україні з більш-менш здоровою економічною ситуацією. Другий рік поспіль, попри негативну всеукраїнську тенденцію падіння показника виконання планових надходжень до бюджету, Крим «по-стахановськи» перевиконував «рознарядку». За даними, оприлюдненими на сайті Міністерства фінансів України, надходження до бюджету АРК у січні-лютому вже цього року склали 468,212 мільйона гривень, що становить 121,5% планового показника. Крим — єдиний регіон, який перевиконав план. Другий після АРК показник показала Київська область. І то кияни лише на 100,2% виконали план. Усі ж решта регіонів не змогли забезпечити виконання цього показника. Тож у середньому по Україні план надходжень до бюджету за січень-лютий 2014 року було виконано лише на 94,7%. До слова, АРК і минулого 2013 року перевиконала план надходжень до бюджету, щоправда, на менший «відрив» — 2,1%.
Отже, якщо Крим перестане перераховувати надходження до державного бюджету України, то як мінімум «зіпсує» статистику. Проте, попереджають експерти, якщо півострів буде відрізаний від України — далеко не факт, що високі показники податкових надходжень у Криму збережуться. Навпаки, економіка АРК уже цього року може пережити катастрофічний провал. І гарні показники виконання надходжень у січні-лютому цього року можуть бути лише добрим спомином про добрі часи. За висновками експертів, величезний мінус 2014 року АРК отримає в рекреаційній і транспортній сферах: як пасажиро-, так і вантажоперевезенні, й навіть у сільському господарстві. Але про все за порядком.
ТУРИЗМ
60% ВВП Криму, що становить три мільярди євро, припадає на послуги, куди і входить туризм. 16% — на промисловість, 10% — на сільське господарство. Решта 24% — ділять інші галузі економіки. Утім, як наголошують експерти, півострів належить до територій з «тіньовою економікою». В середньому показники «сірого обороту» в Криму аналітики оцінюють на рівні від 65% до 70%. Утім, імовірно, цей показник є більшим. Адже не секрет, що багато кримчан живуть за рахунок туризму, відпочивальників, які приїздять у сезон до Криму. Багато з них платять за кімнату готівкою, з якої потім не сплачуються податки.
Торік туристів на півострові офіційно було близько шести мільйонів. Найбільше в Криму, відповідно до даних міністерства курортів і туризму АРК, відпочило українців (!) — понад чотири мільйони. Росіяни на другому місці — лише півтора мільйона, і на третьому білоруси — 350 тисяч. Крім того, минулого року півострів відвідало близько 500 тисяч європейців: громадяни Німеччини, Великобританії та країн Прибалтики.
У серпні 2013 року міністр курортів і туризму АРК Олександр Лієв в ефірі передачі «Окрема думка» відзвітував, що відпочивальники спожили товарів та послуг на 40 мільярдів гривень. Він зазначив, що середньостатистичний турист витрачає протягом свого відпочинку на Кримському півострові близько тисячі доларів.
Утім, цього року навіть про половину минулорічної суми кримські курорти вже не мріють. Хай би чим завершаться поточні події в Криму, курортний сезон на півострові уже зірвано. Таку інформацію озвучили представники громадських організацій рієлтерів. За прогнозами фахівців, до 80% місць у кримських готелях, базах відпочинку і пансіонатах залишаться незаповненими на травневі свята й у літній період.
Так, за інформацією власників деяких пансіонатів у курортних містечках Новий Світ, Форос, Паркове, на період травневих свят у них заброньовано не більше 30% номерів. Для порівняння: минулого року до цього часу в них було заброньовано до 90% від усіх номерів. Така ж тенденція спостерігається й щодо літнього періоду. На сьогодні на липень-серпень у пансіонатах заброньовано не більше 10% номерів. Минулого 2013 року ця цифра становила близько 50%. При цьому вартість номерів у пансіонатах поки що тримається на торішньому рівні. Разом з тим у деяких приватних готелях ціни навіть зросли. Це пов’язано з тим, що їхні власники почали прив’язувати ціни до курсу долара. При цьому заброньованих номерів у зазначених готелях явно обмаль. У деяких готелях заброньованих на літо номерів наразі немає взагалі.
ТРАНЗИТ
Не менш стурбовані перевізники. Нестабільна ситуація в Криму вже зараз впливає на вантажопотоки, які йдуть на півострів або транзитом через нього. Так, за повідомленням адміністрації Керченського морського торгового порту, було призупинено проходження 250 тисяч тонн вугілля, яке здійснювалося транзитом із Росії. Через перевірки на новому кордоні між АРК і Херсонською областю поблизу блок-поста «Чонгар» скупчилися десятки великовантажних фур. Але і це ще не найгірше: на майбутнє експерти прогнозують Криму значні складнощі з вантажопотоками.
При перетині кордону з Україною потяги зупинятимуть для огляду з двох боків цього кордону. Це ускладнює проходження вантажів та пасажиропотоку, оскільки на новому кордоні станції не призначені для таких цілей і мають лише декілька відправних шляхів, спеціальні естакади для огляду вантажних поїздів відсутні взагалі.
Вартість доставки вантажів як транзитних, так і внутрішніх, які прямують із материкової України, різко зросте. І це призведе до втрати конкурентоспроможності портів Кримського півострова порівняно з іншими портами України. Як повідомляє спеціалізований портал «Морські бізнес-новини України», минулого року вантажоперевезення у кримських портах становило 15,6 млн тонн різної номенклатури вантажу, з яких 11,5 млн тонн — експортні вантажі українських компаній, а 4,1 млн тонн, тобто лише 25% — транзитні вантажі, які змогли залучити Керченський і Феодосійський порти.
Керівник Центру економічного та політичного аналізу Олександр Кава переконаний: для України не особливо критично, якщо кримські порти перестануть працювати на неї, адже Крим — не головні експортні морські ворота України. «Понад 70% вантажів припадає на порти Одеського регіону. Частка кримських портів мізерна. Майже всі ці вантажі можна перенаправити через інші порти», — зазначив він.
Водночас редактор порталу «Центр транспортних стратегій» Ігор Гошовський вважає, що контроль Росії над Керченською протокою ставить під загрозу рентабельність роботи азовських портів України, які, за підсумками 2012 року, склали 11% від усієї перевалки країни, а разом із кримськими портами — і всю чверть.
«Під ударом опиняється передусім експорт металургії. За 11 місяців 2013 кримським портами було перевезено 19% від усього експорту чорних металів, азовськими — 47%, а разом — 66%. Оскільки Росія — наш прямий конкурент в експорті металургії, нескладно передбачити , що пройти відправленим із Маріуполя вантажам через Керч буде, щонайменше, дорого», — аналізує він. Експерт також побоюється, що Росія відведе свої транзитні вантажі з українських портів, адже вона зацікавлена у збільшенні потужностей у Чорноморському регіоні.
АГРОСЕКТОР
У сільському господарстві Криму надзвичайну вагу мають такі галузі, як виноградарство та виноробство. Цим галузям, зазначають експерти, сьогодні поки що прямих загроз немає. Але наразі незрозуміло, нормами якого законодавства регулюватимуться виготовлення і реалізація цієї продукції. Адже для порівняння — акциз на літр фруктового вина з 1 січня 2014 року до 31 грудня цього ж року становитиме 8 гривень, шампанського — 24 рублі. Наступного року — «ставки» зростуть на рубль. А от в Україні за літр натурального вина винороби платять державі лише 0,01 (!) гривні.
Фермери ж он як заробляють на пшениці, кукурудзі та соняшнику, на відміну від своїх колег сироробів. Уже підрахували збитки від анексії півострова. Кажуть, півтора мільйона тонн зерна Україна цього року може недоотримати. Зокрема, про це сказав журналістам президент Зернової асоціації України Володимир Клименко. «Із чого буде жити регіон, і хто це потім буде дотувати — залишається великим питанням», — зазначив він.
Тим часом у міністерстві фінансів РФ поки що не готові дати чіткої відповіді на це запитання. Обіцяють лише запровадження спеціальних податкових режимів для Криму на перехідний період у разі, якщо півострів входитиме до складу Росії. Зокрема, про це заявив заступник міністра фінансів Сергій Шаталов. А от міністр фінансів РФ Антон Сілуанов уже доповів голові російського уряду Дмитрові Медведєву, що наразі дефіцит бюджету АРК становить близько десяти мільярдів гривень. До речі, встановлений у бюджеті АРК дефіцит на цей рік становить лише 132,786 млн грн (!), у тому числі: дефіцит загального фонду — 9,450 млн грн, джерелом покриття якого визначено вільний залишок бюджетних коштів. На основі чого Шаталов нарахував десять мільярдів гривень, і що це за видатки, наразі невідомо. Так само, як і не відомо, чи збирається РФ брати на себе зобов’язання з покриття цього дефіциту. Адже в самій РФ також не все так безхмарно у сфері державних фінансів.
