Учора стало відомо, що Президент України Віктор Ющенко своїм указом від 18 серпня звільнив Анатолія Даниленка з посади голови Державного комітету України по земельних ресурсах і призначив керівником комітету Миколу Сидоренка. А в четвер на прес-конференції у Києві перший заступник голови Держкомзему Михайло Гарбуз категорично спростовував поширену деякими ЗМІ інформацію про відставку Даниленка...
Тож після вирішення кадрового питання можна вважати, що Глава держави невдовзі підпише й схвалений урядом указ «Про вдосконалення державного управління у сфері земельних відносин», яким передбачено ліквідацію Держкомзему. Його правонаступником має стати Державний комітет України із земельних відносин. Принаймні міністр юстиції України Роман Зварич днями запевнив, що Президент підпише цей указ, і питання з Держкомземом буде вирішено остаточно. За його словами, нині у земельних відносинах царює повний хаос.
У Мін’юста в цій реорганізації є власний інтерес: йому в підпорядкування передається державне підприємство «Центр державного земельного кадастру». В проекті указу передбачається також, що в складі Міністерства аграрної політики буде створено Державну службу охорони родючості грунтів, а Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою знову повернеться до складу Української академії аграрних наук.
Однак багато фахівців ставлять під сумнів доцільність запланованої реорганізації. За кілька днів до відставки Даниленка представники громадських організацій (Всеукраїнська асоціація працівників землевпорядних підприємств та організацій, землекористувачів та землевласників «Земельна реформа», Всеукраїнська громадська організація «Ліга оцінювачів землі» та інші) та працівники землевпорядної служби України звернулися до Президента з відкритим листом, у якому висловлювалося занепокоєння з приводу підготовки проекту указу Президента. У листі, зокрема, вказувалося, що після ліквідації Держкомзему і «розпорошення його функцій між різними відомствами держави, можна сміливо прогнозувати довготривалий період правової невизначеності, в умовах якого значно зросте кількість звернень громадян України та зросте імовірність соціального вибуху». Фахівці стверджують, що існуюча сьогодні єдина система державних органів земельних ресурсів відповідає сучасним вимогам, за яких земельна реформа в Україні може бути завершена в найближчі роки. «Руйнування такої системи призведе до незворотних наслідків, пов’язаних із зупиненням виконання Земельного кодексу та інших законів України, а також зведе нанівець досягнення у реформуванні земельних та майнових відносин, зупинить видачу державних актів на право власності на земельні ділянки селянам», — наголошують підписанти. За іінформацією Гарбуза, зараз вже видано 80% державних актів на землю, а до кінця наступного року залишилося видати 1,5 мільйона актів. Найближче до завершення цієї процедури у Кіровоградській та Одеській областях, а в багатьох регіонах залишилося видати 20—30% держактів. Зважаючи на невиконання вимог міжнародних договорів, зокрема, щодо створення в Україні системи кадастру, буде втрачено довіру Світового банку, що може призвести до призупинення його програм в Україні — попереджають автори листа.
Перший заступник голови Держкомзему звертає увагу на те, що сьогодні єдина система органів державних земельних ресурсів фактично забезпечує реалізацію більше ніж 50 законів в Україні. У разі ліквідації комітету до цих законів потрібно буде вносити зміни, що потягне за собою період правової невизначеності для суб’єктів господарювання та громадян. У системі працюють близько 20 тисяч працівників, з яких 11 тисяч — держслужбовці, й на думку Гарбуза, з цим теж треба рахуватися. Держкомзем також має претензії до Мінюсту. «Через позицію Мінюсту призупинено формування нормативно-правової бази з розвитку земельних відносин. Ми внесли проекти постанов уряду в розвиток закону про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Декілька місяців лежать узгоджені з усіма міністерствами проекти постанов, але відповіді нема», — скаржиться Гарбуз.
Інше нововведення — передача інституту землеустрою до складу Української академії аграрних наук викликало негативну оцінку з боку науковців. «Якщо передати інститут із підпорядкування комітету, то матимемо знову пріоритет для земель сільськогосподарського призначення, а інші землі залишаться поза увагою», — вважає генеральний директор інституту Дмитро Добряк. На жаль, усі ці заклики до збереження єдиної системи державних органів земельних ресурсів залишаються не почутими новою владою.
