Уряд схвалив перелік пріоритетних галузей економіки. До них потрапили агросектор, ЖКГ, машинобудування, транспортна інфраструктура, туризм. Паралельно Кабмін схвалив концепцію створення системи державної підтримки експорту України. Тобто, влада намагається активувати досі незадіяні економічні резерви країни. Адже всі попередні її досягнення з поліпшення інвестиційного клімату, схоже, не дуже вражають інвесторів, а закордонна преса пророкує Україні фінансові неприємності восени.
Як іноземні інвестори сприймають нашу країну сьогодні? Що заважає власникам капіталів впевнено почуватися у нас? Та чи зміниться інвестиційна політика щодо України однієї з найбільших міжнародних фінансових організацій? Про це — ексклюзивно — в своєму першому інтерв’ю українському виданню розповів новопризначений директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі АДЖУНЕР:
— Глава держави підписав закон, який дозволяє міжнародним фінансовим організаціям, зокрема й ЄБРР, випускати облігації в гривні. Які наступні дії банку в цьому напрямі?
— Це — дуже важлива подія. Адже, по-перше, вона впливає на розвиток ринку капіталу в місцевій валюті. По-друге, віза Президента відкриває нам шлях для фінансування підприємств у гривні, що дозволить останнім уникнути валютних ризиків. Утім, переш ніж запускати гривневе кредитування, ЄБРР слід вирішити ще цілий ряд технічних моментів та процедур. Зараз наше казначейство в Лондоні займається цією роботою, а мій попередник Андре Куусвек курує цей напрям у центральному офісі.
— Чи можна сподіватися на запуск гривневого кредитування до кінця 2013 року?
— Поки що не можу назвати вам конкретних дат, бо триває технічна робота з Комісією з цінних паперів і фондовому ринку України, з профільним парламентським комітетом, банками-партнерами. На це треба певний час.
«ЗАРАЗ ВАЖЛИВО ЗРУЙНУВАТИ СПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНИ У СВІТІ ЯК КРАЇНИ, СКЛАДНОЇ ДЛЯ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ»
— Яким ви бачите інвестиційний клімат в Україні? Що необхідно поліпшити?
— Потенціал України набагато більший, аніж ми бачимо. Україна може й повинна більше робити для покращання своєї інвестиційної привабливості. Основний акцент — поліпшення бізнес-клімату як для вітчизняних, так і для закордонних інвесторів. Зараз важливо зруйнувати сприйняття України у світі, як країни, складної для ведення бізнесу. Тобто слід створити однакові та чесні умови ведення бізнесу для всіх гравців ринку й вирішити питання з корупцією, яка сьогодні серйозно змушує замислитися бізнесменів, перш ніж заходити в Україну. І обов’язково бізнес- клімат має бути передбачуваний, бо це — те, на що передусім дивляться інвестори... Передбачуваність — певна гарантія того, що рівень інвестицій зростатиме. Є ще декілька моментів, які також впливають на залучення інвестицій. Зокрема набуття Україною асоційованого членства в ЄС, продовження співробітництва з МВФ, стан державних фінансів. Усі ці речі складаються в єдину картинку, яка й формує цілісне враження про Україну.
— Якою ви бачите Україну в інвестиційному контексті?
— Необхідне поліпшення конкурентоспроможності українських підприємств як з точки зору собівартості української продукції, так — і енергоефективності. Турбує питання низької доданої вартості основної частини промислового виробництва. Щоб бути інвестиційно привабливою, Україна має диверсифікувати своє виробництво та переорієнтуватися з експорту товарів із низькою доданою вартістю на високу. Також дуже важливо відходити від традиційних енергомістких галузей на більш технологічні. Скористатися колосальним людським ресурсом, значну частку якого сьогодні не задіяно. Ефективніше використовувати природні переваги, як-от, приміром, сільське господарство. Саме агросектор має бути галуззю номер один для України. І, звісно, все це можливе лише за умови проведення структурних реформ енергосектору, інфраструктури й тарифної реформи.
Для роботи окремих секторів економіки основним бар’єром конкурентоспроможності виступає вибіркове субсидування. Воно веде до дисбалансу в розподілі ресурсів, і в підсумку інші галузі зазнають втрат. Якщо державний бюджет продовжуватиме субсидування енергоносіїв, то в економіці й далі стимулюватиметься споживацький, а не реформаторський підхід. Адже немає стимулів для енергозбереження та розвитку конкуренції. Державне субсидування окремих галузей заведе українську економіку в глухий кут і зробить її абсолютно неконкурентоспроможною.
— Виступаючи на форумі «Влада і бізнес — партнери», ви закликали уряд зробити все, щоб контролюючі органи перестали «доїти» бізнес. Які з наявних у країні проблеми ви вважаєте найбільшим злом?
— Найбільший виклик для України сьогодні — корупція та недобросовісна конкуренція. Інвестори змушені нести комерційні ризики. Але якщо паралельно виникає корупційний тягар (який не можна прорахувати наперед), то, безумовно, власники вільних капіталів не підуть в Україну. Оце й є та передбачуваність, про яку я говорив.
— Спираючись на піврічну динаміку обсягу виданих банком кредитів 2012 і 2013 років, які висновки про інвестиційний клімат можете зробити?
— Зараз в Україні відбувається стагнація економіки. Якщо порівнювати арифметичні показники за кількістю виданих кредитів, то перше півріччя не дуже показове. Адже традиційно основні кредитні домовленості укладаються переважно в три-чотири кварталі. Якщо дивитися на портфель потенційних проектів, то до кінця 2013 року очікуємо збільшення їхньої кількості. Однак загальний обсяг виданих кредитів, швидше за все, буде менший — від 800 до 900 мільйонів євро. Специфіка роботи нашого банку така, що можемо просто не встигнути підписати великі проекти до кінця року. Але намагатимемося.
— Тож інтерес іноземних інвесторів до нашої країни збільшився чи, навпаки, зменшився?
— Інтерес до України є й буде завжди, бо інвесторів вабить багатство та різноманіття ресурсів у цій країні. Але основне питання — як швидко він трансформується в реальні інвестиції. ЄБРР намагається й надалі залишатися містком між Україною та інвесторами. Але покращання інвестиційного клімату — це завдання людей, які визначають українську політику та стратегію розвитку.
— Нещодавно ряд світових ЗМІ писав про те, що восени фінансова ситуація в Україні дестабілізується. Ви підтримуєте цей драматизм?
— Точні оцінки залишимо на совісті цих аналітиків. Якщо ж постійно говорити «все погано» й загострювати увагу тільки на негативних моментах, то, як доводить практика, часто такі речі відбуваються. І тоді це впливає на впевненість інвесторів.
— Що ви відповідаєте іноземним інвесторам, які запитують, чи правдива вся ця інформація?
— Ми даємо їм факти про реальну економічну ситуацію й чесно кажемо, що фінансові ризики є. А вони обирають, як діяти далі.
— Ви згодні з тим, що восени Україна може не впоратися з виконанням своїх фінансових зобов’язань?
— Фінансові виклики перед Україною існують. Є цілий ряд ризиків (зменшення золотовалютних запасів, загальна стагнація економіки, відсутність економічного зростання, складана ситуація на зовнішніх ринках капіталу), які грають не на користь України. Чи справдяться вони? Усе залежить від подальших дій уряду, спрямованих на поліпшення фінансового здоров’я країни. Як цього досягнути? Немає простої формули, але існують загальні підходи. Щоб система держфінансів була здоровою, треба посилити фіскальну дисципліну, знайти чітку відповідь у питанні асоційованого членства з ЄС, отримати обов’язковий доступ до зовнішніх ринків капіталів та внести ясність у відносини з МВФ. До того ж економіка має працювати за ринковими правилами.
«СТРАТЕГІЯ ЄБРР В УКРАЇНІ ЛИШИТЬСЯ НЕЗМІННОЮ»
— Новий керівник, як правило, завжди вносить корективи в роботу компанії. Чи змінюватиметься з вашим приходом стратегія діяльності ЄБРР в Україні? Як?
— Стратегія лишиться незмінною, хоча певні оперативні пріоритети оновляться. На мій погляд, важливо більше акцентувати увагу на регіональній диверсифікації ЄБРР, малому та середньому бізнесі, конкурентоспроможності українського бізнесу. Ще хочу підкреслити важливість розвитку агросектору для економіки України, бо він стимулює зростання паралельних секторів (переробка, пакування, логістика, транспорт).
— Які проекти й у яких галузях будуть у фінансовому фокусі банку?
— Фокус кредитування мінятися не буде. Ми йдемо за попитом на ринку. З іншого боку, банк продовжить приділяти особливу увагу розвитку стабільної енергетики. Чому це важливо? Якщо Україна хоче справді бути енергонезалежною, вона має розвивати альтернативну енергетику та енергозбереження. Для цих цілей банк залучає грантове фінансування, яке допомагає реалізовувати муніципальні проекти.
«ОСКІЛЬКИ ЕНЕРГЕТИКА МАЄ СИЛЬНУ ПОЛІТИЧНУ СКЛАДОВУ, ТО Й ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ МАЄ БУТИ МУДРОЮ ТА ДАЛЕКОГЛЯДНОЮ»
— ЄБРР неодноразово заявляв про свої плани взяти участь у модернізації української ГТС. Що зараз з цими намірами?
— ЄБРР від своїх намірів не відмовлявся. 2009 року було підписано меморандум, в якому є план для отримання цього фінансування. Але ми повинні чітко побачити бажання України виконувати умови цього плану. І тільки після цього виділимо гроші на модернізацію ГТС. Доки не побачимо реального прогресу у виконанні реформ енергосектору, грошей на модернізацію «труби» не буде.
— А що є головними бар’єрами?
— Це — питання комерціалізації та розділення структури НАК «Нафтогаз України», приведення до економічного обгрунтованого рівня тарифів, відмова від широкомасштабних субсидій в ЖКГ.
— А чим викликана поява в цьому меморандум додаткових вимог? Джерела «Дня» повідомили, що з’явилося два нові пункти (прийняття Кодексу газових мереж та поновлення співпраці з МВФ), які необхідно виконати українській стороні для отримання грошей на реалізацію пілотного проекту «Помари —Уренгой —Ужгород»
— Ніяких нових вимог МФО не висували. Усі вони були від самого початку.
— Як Україна може позбутися енергозалежності?
— Україна — не єдина енергозалежна країна у світі. На мій погляд, на проблему поставок енергоносіїв треба дивитися не в контексті збільшення обсягів поставок газу, а передусім з точки зору енергоефективності всієї економіки. Тобто, наскільки вона енергоємна, як витрачаються ресурси, скільки втрачається при передачі. Коли подивитеся на проблему в комплексі, то легше її вирішувати, й знаходяться додаткові резерви. Так було в Туреччині, Японії, Німеччині.
— За умов введення Росією обхідних газопроводів наскільки цікавою лишається Україна для Європи зі своїми мережами?
— Доки не трапиться глобальних тектонічних катаклізмів, і мапа світу лишиться незмінною, Україна залишиться важливим транзитним партнером ЄС. Але це не значить, що треба сидіти й нічого не робити. Україні слід будувати прозору систему користування та управління своєю «трубою», щоб було видно, хто є кінцевим споживачем газу, постачальником і транзитером енергоресурсу. Вся система газових відносин в Україні повинна бути прозорішою. Оскільки енергетика має сильну політичну складову, то й енергетична політика України має бути мудрою та далекоглядно.
— Ви вважаєте, що Європа справді хоче бачити нас своїм партнером, адже останні дії одного з членів ЄС — Словаччини, яка заблокувала процес реверсних поставок газу в Україну, — змушують у цьому сумніватися?
— У Європі ухвалення таких важливих рішень залежать від довгострокової вигоди. І короткострокові рішення, які спрямовані на задоволення тимчасових потреб когось із учасників, не працюватимуть. Європа дасть зелене світло газовому реверсу, якщо побачить прозорі домовленості з постачальниками, транзитерами та споживачами.
«ЧАСТКА АГРАРНИХ КРЕДИТІВ У ПОРТФЕЛІ ЄБРР МОЖЕ ЗРОСТИ ДО 300 МІЛЬЙОНІВ»
— Яку роль банк відводить кредитуванню українського АПК?
— Агросектор демонструє хороші темпи росту. Щороку кредитний портфель аграрних кредитів банку зростає більш ніж на 20% і становить приблизно 200 мільйонів євро. І це не випадково, бо АПК — локомотив економічного росту України, який змушує швидше розвиватися й інші галузі. Поступово частка агарних кредитів у портфелі ЄБРР може зрости й до 300 мільйонів, але головне, щоб був попит. А він сьогодні зростає, особливо з боку переробників продукції. Але нас цікавить кредитування всього ланцюжка виробництва продукції, починаючи з вирощування та закінчуючи рітейлом.
— У попередні роки ЄБРР активно кредитував великий бізнес в Україні. Нещодавно прозвучала теза, що банк буде зосереджуватися на малому та середньому підприємництві. Чим це зумовлено?
— Передусім ми кредитуватимемо різні підприємства: й великі, й малі. Кредитуванням малого та середнього бізнесу ми не займалися декілька років, бо не мали можливості надати кредитний ресурс у гривні. Після випуску гривневих облігацій фінансування сподіваємося, що кредитування цього сегменту пожвавиться. Утім, казати, що частка малого та середнього бізнесу буде значною в загальній структурі банку, — не варто. За кількістю виданих кредитів — так, але за обсягами — ні, бо суми таких позик, як правило, невеликі.
Крім того, ЄБРР самостійно не кредитуватиме дрібні підприємства. Це робитимуть наші банки-партнери. І зараз ми їх обираємо. Хто це буде — питання відкрите. Адже фінустанов, з якими ми можемо працювати, мало. Більшість українських банків не відповідає вимогам ЄБРР за критерієм прозорості та репутації їхніх власників, існуючої бізнес-практики. І сьогодні справді велика проблема знайти надійні банки-посередники для кредитування малого та середнього бізнесу, бо їх треба не один-два, а значно більше.
— Нам доводилося чути, що переорієнтація на кредитування малого та середнього бізнесу ЄБРР — це наслідки високих репутаційних ризиків українських великих компаній, тяжкість яких банк не хоче брати на себе?
— ЄБРР — організація, яка працює на кошти платників податків, тому наша принципова позиція, що ми не будемо працювати з бізнес-структурами, які належать політикам, або хай, навіть, завуальовано, — державним службовцям.
