Спочатку Fitch Ratings знизило суверенний рейтинг України, пояснивши своє рішення зростаючими ризиками фінансової кризи в країні та значним зниженням курсу національної валюти. На початку ж цього тижня агентство пішло далі, знизивши рейтинги ряду українських компаній. Зокрема, в іноземній валюті знизили рейтинг «Метінвесту» і НАК «Нафтогаз України» і прогнози рейтингів у іноземній валюті «Інтерпайпу», ДПЕК та ІСД. Свої висновки Fitch обгрунтувало поточними складностями з ліквідністю в українській банківській системі, які, в свою чергу, позначаються на ситуації з щоденними потребами цих компаній у ліквідності. У повідомленні агентства зазначається, що багато з компаній, що рейтингуються Fitch, мають значну частку заборгованості в доларах США. З обліком поточної ринкової волатильності агентство фокусувалося на заборгованості компаній, термін погашення якої січень 2009 року, і виходило з того, що банки, які надають кошти в іноземній валюті, і що є кредиторами українських компаній за короткостроковими кредитами, можуть не рефінансувати такі кредитні лінії. Fitch уточнило, що це, головним чином, українські дочірні структури зарубіжних банків, які самі все більшою мірою стикаються з обмеженістю коштів. «Це означає, що компанії, що не мають чистої виручки в іноземній валюті будуть вимушені покладатися на ослаблену банківську систему країни», — йдеться в повідомленні Fitch.
По нашому кредитному іміджу вдарило й інше міжнародне рейтиноговое агентство Standard & Poor’s (S&P), яке ще влітку знизило довгострокові рейтинги України в іноземній і національній валюті. А наприкінці минулого тижня S&P вмістило рейтинги України на перегляд із можливим їхнім зниженням до рівня CCC. «Розміщення рейтингів країни в CreditWatch (на перегляд для зниження до рівня ССС) відображає стурбованість у зв’язку з погіршенням економічної ситуації і пов’язаним із ним знеціненням національної валюти», — пояснив кредитний аналітик S&P Френклін Гілл. Так, дефіцит по рахунку поточних операцій за першу половину року виріс у шість разів — до $6,8 мільярда, але ця цифра, ймовірно, значно збільшиться в кінці 2008 р. — початку 2009 року, оскільки Україна стикається з різким припиненням зовнішнього фінансування, вважає аналітик агентства. До списку CreditWatch потрапили рейтинги Львова, Дніпропетровська, Києва, Одеси, Івано-Франківська, Луганська й Автономної республіки Крим. У цьому випадку втішає те, що зниження може й не бути, якщо країна отримає кредит від Міжнародного валютного фонду (МВФ) для стабілізації платіжного балансу.
Замикає кредитне коло міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service, яке на початку тижня змінило прогноз своїх ключових рейтингів України з «позитивного» до «стабільного». Причина все та ж — глобальна криза ліквідності, що поєдналася в Україні з макроекономічними, фінансовими та політичними проблемами.
Реакція влади на таке масове зниження довіри до кредитних рейтингів країни поки офіційно не зрозуміла. Але примітно, що раніше, коли влітку S&P знизило країні рейтинг, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила: «Це не єдине рейтингове агентство в світі, яке може вести рейтинг — таких є ще багато. Це як соціологічне опитування: соціологічні опитування різних компаній можуть відрізнятися на порядок. Це суб’єктивне рішення». Із словами Тимошенко щодо безлічі рейтингових компаній складно не погодитися. Але в усьому цьому для України погано те, що саме три найпрестижніших агентства корегують свої прогнози відносно подальшого розвитку країни. Чим це може обернутися? Тим, що в умовах фінансової кризи на світових ринках вартість кредитів для вітчизняних компаній після таких прогнозів зросте ще більше. Природно, додаткові відсотки відіб’ються на вартості виробленої в країні продукції, а отже — і на конкурентоспроможності її виробників.
«День» з’ясовував, що думають із приводу «об’єктивності» таких рейтингів провідні економісти та фінансисти України...
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економіст:
— Економіка — це стосунки людей із приводу виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ. Звертаю увагу: «відносини людей». Тобто економіка, на відміну від, наприклад, теоретичної фізики, є суб’єктивною по своїй суті. І, зрозуміло, що всі оцінки економічних процесів суб’єктивні й іншими бути НЕ можуть.
По суті, банки залучили іноземних позик більш, ніж на $40 мільярдів доларів. Терміни запозичення в основному — більше року. Але 10-річних позик немає! Тобто не виключено, що в міру посилення глобальної фінансової кризи наші банкіри через деякий час можуть стикнутися з проблемами рефінансування позик, що повертаються. Але! Наші кредитори не повинні забувати, що можливості витягання високого прибутку в Україні значно більші, ніж, наприклад, у Західній Європі. Економіка України є стратегічно привабливою. Якщо західні капіталісти перестануть кредитувати наш розвиток, то прийде... (правильно!) прийде російський й інший, східний капітал. Широкі маси бізнесменів і робітників від цього тільки виграють. А ось цю обставину рейтинги не враховують.
Про дефіцит торгового балансу. Він швидко зростає і це сильно непокоїть. Однак це лише слідство потворного ставлення Президента України до проблеми радикального покращення умов господарювання — умов розвитку бізнесу. Прем’єр зробила ряд сильних кроків: тваринництво, гірничо-металургійний комплекс, суднобудування, літакобудівний, будівництво житла й інші. Але! Верховна Рада в черговий раз розігнана і нас чекає чергова дурість — дострокові вибори. А кризи ліквідності в Україні немає! Валютний і грошово-кредитний ринки поводяться, як завжди — жодних потрясінь.
Борис КУШНІРУК, економіст:
— У цьому зниженні кредитних рейтингів немає нічого дивного. По-перше, економіка країн, що розвиваються, об’єктивно найбільш чутлива до глобальних економічних криз. І зрозуміло, що міжнародні рейтингові агенції цей факт не можуть не фіксувати. По-друге, економічна ситуація в Україні тільки почала погіршуватись, все найгірше нас ще чекає попереду...
Ми стоїмо лише на початку серйозного падіння економіки, далі буде гірше. Адже практично всі джерела, що формували зростання доходів громадян у період з другої половини 2000 року донині, майже повністю вичерпані, або ж їхнє збереження, тим більше зростання, внаслідок світової економічної кризи є вкрай проблематичним. Більш того, можна очікувати суттєвого звуження тих джерел доходів, які формували добробут населення при зростанні вимушених витрат, особливо в частині комунальної та транспортної інфраструктури, яка в багатьох містах України розвалюється прямо на очах...
Продавати з державного майна майже нічого не залишилося, а багатьом іноземним та українським інвесторам зараз буде взагалі не до нових придбань. Крім того, ми матимемо справу з суттєвим зростанням пенсійних витрат при скороченні чисельності працюючих. У нас підскочать витрати у зв’язку з наростанням техногенних катастроф внаслідок хижацького поводження з навколишнім середовищем і тотальної зношеності комунальної та транспортної інфраструктури... Тому можна з певністю сказати, що вся країна почне відчувати наслідки соціального популізму й небажання проводити реформи.
І це не спроби налякати когось. Потрібно чітко уявляти, що ми насправді стоїмо лише на початку серйозної рецесії української економіки. Далі буде гірше.
Зараз відбувається накладання глобальної фінансової кризи на накопичені внутрішні проблеми, пов’язані з корупцією, вадами нереформованого комунального сектора, нереформованої та неефективної (часом абсурдної) соціальної системи, зволіканням із адміністративно-територіальною реформою, реформою судочинства та багатьма іншими проблемами, якими наша еліта протягом усіх цих років не готова була займатися...
Життя не закінчується, і кінця світу, безперечно, не буде, але всіх нас чекає серйозна, довготривала криза, яка таки змусить громадян країни змінювати світоглядні принципи.
