Учора Міжнародне енергетичне агентство презентувало в Києві українське видання праці «Україна: огляд економічної ефективності». На жаль, ця подія не викликала великого інтересу ні у журналістів, ні в урядовців. Відкривши презентацію невеликою промовою, заклопотаний справами відомства заступник міністра палива та енергетики Олексій Шеберстов майже відразу пішов.
Утім матеріали, зібрані агентством, дають українському суспільству досить грунтовні дані для роздумів про можливості подальшого розвитку. Як вказав Шеберстов, на сьогодні рапорт МЕА є єдиним комплексним аналізом енергетичної політики України. Заступник міністра прогнозує, що рекомендаціїї щодо цієї доповіді будуть з інтересом вивчатися українськими фахівцями, а наші зарубіжні партнери краще зрозуміють процеси, які відбуваються в енергетичному просторі України. «Огляд» також, на думку заступника міністра, сприятиме просуванню України в напрямі інтеграції України в європейський економічний та політичний простір.
«Україна має величезний потенціал енергозбереження. У 2030 році обсяг прогнозованої економії енергії у країні буде дорівнювати загальному енергоспоживанню Великої Британії у 2004 році. І це припускаючи лише помірні покращення енергоефективності», — сказав заступник виконавчого директора Міжнародного агентства Вільям Рамсі. Він також зазначив, що рушійною силою енергетичної політики країни є сильне бажання поліпшити внутрішню енергетичну безпеку та знизити імпорт природного газу. Адже виключна залежність від російського газу підвищує ризики безпеки енергоспостачання, враховуючи також високу енергоємкість української економіки, робить її вразливою до цінових змін та знижує конкурентоспроможність. У той же час Україна, на думку Рамсі, є ключовим елементом для енергетичної безпеки Європи. Він зазначив, що «транзит є дуже важливим для України, а транзит через Україну важливий для Європи». На думку фахівців МЕА, «фактично Україна є найбільшою газотранспортною країною у світі за обсягами, і основні маршрути транзиту нафти проходять через її територію». При цьому Рамсі зазначив, що фахівці МЕА мали можливість інформувати громадськість стосовно енергетичної політики України набагато краще, ніж минулого року, коли не було інформації стосовно енергетичних відносин між Україною та Росією. І громадськість, за його словами, не могла зрозуміти, що саме відбувалося минулого року.
«Огляд енергетичної політики» визначає три ключові пріоритети діяльності України у сфері енергетики: енергоефективність, ціни, які мають враховувати рівень витрат, а також прозорість системи енергозабезпечення та енергопостачання. Згідно з аналізом фахівців МЕА, інвестиції в енергоефективність в Україні є набагато вигіднішими, ніж у нарощування видобутку нафти, газу та вугілля. «Дивлячись на Україну, — зауважив Рамсі, — інвестори мали б думати: тут я отримаю такий же прибуток iз своїх інвестицій і з таким же ризиком».
Один з основних авторів «Огляду» Мередіт Еванс вказала на те, що енергоємність в Україні навіть вища, ніж в Росії та Білорусі. «Це погано для економіки, а також для енергетичної безпеки», — впевнена фахівець. На її думку, саме підвищення енергоефективності може стати рушійною силою для економічного зростання України. Але попередньо треба навести порядок у ціновій політиці. Тільки тоді в Україну прийдуть інвестиції, без яких неможливо підвищувати енергоефективність. Наприклад, Еванс вважає, що ціни на вугілля в Україні не відшкодовують витрат на його видобуток, а ціни на електроенергію покривають поточні витрати, але не інвестиції. Висновок: штучно занижені ціни перешкоджають інвестиціям, і, якщо ситуація не зміниться, то Україні не вдасться поліпшити становище з енергоефективністю і свою конкурентоспроможність. Експерт наводить дані з Енергетичної стратегії Украіни до 2030 року, згідно з якою «за 20 мільярдів доларів інвестицій Україна знизить прогнозоване споживання електроенергії на 230 мільйонів тонн нафтового еквіваленту (порівняно з базовим рівнем)». На думку Еванс, Україна має створити систему, за якою будуть покриватися витрати на виробництво всіх видів енергії (водночас захищаючи бідні прошарки населення), і тільки в цьому разі можна буде добитися економічного зростання, енеогетичної безпеки та конкурентоспроможності країни на міжнародній арені.
