Уряд ініціює скасування нульової ставки податку на додану вартість (ПДВ) для виробників молока та м’яса. Відповідний законопроект уже зареєстровано у парламенті. За повідомленням міністра аграрної політики Юрія Мельника, у разі його підтримки аграріям доведеться вже з першого квітня сплачувати 20-відсоткову ставку ПДВ. Однак отримані кошти не підуть до бюджету, а накопичуватимуться на спецрахунках у банках і використовуватимуться для розвитку сільгоспвиробництва.
Скасування пільг для селян міністр пояснює вимогами Свiтової організації торгівлі, до якої Україна розраховує вступити найближчим часом: «Була проблема дискримінаційного характеру в частині встановлення нульової ставки ПДВ при реалізації живої худоби і молока на переробні підприємства, оскільки на аналогічну продукцію імпортного виробництва ставка складала 20%». Опитані «Днем» учасники агросектора ставляться до урядової ідеї по-різному.
На думку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, нові податкові навантаження одразу позначаться на вартості сировини, а далі — на виготовленій з неї продукції. «Сільгоспвиробники вже планують грошові надходження та видатки, причому не тільки на цей рік. Ніхто ж не працюватиме собі на збиток, тому зростуть закупівельні ціни», — говорить він. До того ж, на ціни впливатимуть і несприятливі світові тенденції на ринку продовольства, а також зростання вартості енергоресурсів. У результаті вартість аграрної продукції підніметься, на думку експерта, мінімум на 15—20%.
Не вірить у щирість урядових намірів і вважає їх традиційними піаром директор «Інфоагро» Василь Вінтоняк: «Ця процедура відбувається на початку кожного року. Пільги для аграрїїв начебто відміняють, а потім, нібито з доброї волі наших обранців-депутатів, знову залишають без змін». Крім того, бюджет не містить жодного натяку на такий варіант подій, відсутні й компенсаційні виплати на такі цілі. Не буде й цінового зростання м’ясних та молочних продуктів, бо їхня вартість і без того сьогодні досить висока. Нововведення, у разі його прийняття, позначиться на фінансовому становищі селян. Переробник урешті-решт закуповуватиме сировину за нижчими цінами.
За міністерськими прогнозами, втрати села від запровадження повної ставки ПДВ і скасування дотацій становитимуть 1,362 мільярда гривень. Однак Ліссітса вважає, що вони можуть перевищити і два мільярди. Тож було б добре запровадити бюджетну допомогу виробникам. Але у зв’язку зі вступом до СОТ Україна отримує в цьому певні обмеження. «...Існує певна межа їх (виробників. — Авт. ) дотування: дотації не можуть перевищувати середню суму дотацій за останні три роки плюс рівновага. Наскільки я пам’ятаю, сума не може бути більшою, ніж вісім мільярдів гривень. У 2008 році сума основних дотацій запланована саме в такому розмірі»,— говорить Ліссітса. При цьому аграрний експерт відзначив, що світова практика демонструє різний рівень сплати ПДВ сільгоспвиробниками. Але навіть за таких умов країни Європейського Союзу виплачують своїм селянам величезні субсидії, тому реальний вплив ПДВ для них фактично відсутній.
Оптимальним варіантом для українських селян Ліссітса вважає не раптовий, а поступовий перехід до повної фіксованої ставки: «Потрібно її вводити не з сьогодні на завтра, а поступово: спочатку п’ять відсотків, далі ще п’ять. Якось це розпланувати, щоб виробник міг будувати свою справу. А в нас сьогодні нуль, завтра дев’ять, а де гарантія що післязавтра не буде двадцять?».
