Зростання інвестицій в Україні неможливе без кардинальної реорганізації процесу державної експертизи проектів і дозвільної системи в будівництві. І навіть прийняті урядом протягом останніх років постанови з цих питань, як показує практика, до суттєвих змін не призвели. «Єдиного вікна» все ще практично не існує, якість проектної документації продовжує гіршати, відвідування інвесторами різних інстанцій, як і раніше, нагадує ходіння по муках. Більше того, якщо раніше в законодавчих і нормативно-правових документах держекспертиза визначалася як орган, що не залежить від місцевої влади (в частині безпосередньо експертизи), то в подальшому таке формулювання прибрали. Сьогодні в Україні інвестору від ідеї до здачі об’єкта в експлуатацію треба зібрати від 120 до 200 довідок, висновків, узгоджень, віз й інших підписів, і далеко не кожну вдається отримати за один прихід. Про цю проблему наш кореспондент розмовляв із начальником Спеціалізованої державної служби «Укрінвестекспертиза» в Криму Петром Іосипенком.
— Є пряме завдання Президента створити «єдине вікно» в дозвільній системі для інвесторів і підприємців. Як його виконують?
— «Єдине вікно» в держекспертизі вже було, нехай і не в усьому досконале: відомчі та позавідомчі підрозділи цієї служби проводили оцінки по всіх розділах проекту від початку до кінця протягом 10 — 20 днів. Для експертизи спеціальних розділів проекту (з пожежної безпеки, екології, охорони праці тощо) запрошували на договірній основі відповідних фахівців, експертиза була поєднана за часом і зосереджена в одному місці, більшість зауважень експертизи проектувальники усували в процесі її проходження. Служби держнагляду під час будівництва контролювали дотримання закладених у проектах вимог із охорони праці, пожежних, екологічних, санітарно-епідеміологічних тощо.
Але от парадокс: із виходом у 1998 році постанови Кабінету Міністрів України №1308 про проведення комплексної експертизи службами-співвиконавцями, експертизу одного й того ж проекту почали робити шість-сім організацій-співвиконавців. Причому більшість із них державні, з адміністративним підпорядкуванням прямо Києву. Вони діють у полі, а точніше — в морі своїх інструкцій і підзаконних актів, і навіть не узгоджених між собою законів у частині проведення експертизи, зокрема і в термінах. Відповідальним виконавцем комплексної експертизи визначена наша організація, «Укрінвестекспертиза», адміністративно підзвітна органам місцевого самоврядування. При цьому реальних важелів впливу на процес роботи співвиконавців вона не має. Це практично дезорганізувало роботу. Одна справа — запросити окремих фахівців потрібного профілю і зовсім інша — ввести в дію п’ять-шість організацій-співвиконавців, які тобі не підзвітні, в яких до того ж експертиза не є основною діяльністю...
— Як це вплинуло на процес підготовки та реалізації проектів і притоку інвестицій?
— Якщо загалом для експертизи проекту та підготовки комплексного висновку «Укрінвестекспертизі» відводять від 15 до 45 днів, то у співвиконавців нормативними актами визначені свої терміни: 30—45 днів на один розділ. Втрати в часі — величезні. І це лише на отримання зауважень щодо проекту. А через відсутність будь-якої дисципліни в проектувальників, — їхня відповідальність узагалі не встановлена, — усунення цих зауважень розтягується на місяці, а іноді й роки.
— Наскільки ефективно організований сам процес експертизи проектів?
— Річ у тому, що сама організація проведення експертизи співвиконавцями з самого початку приречена на розтягання термінів її проведення, а їхнi окремі вимоги бувають позбавлені будь-якої логіки. Наприклад, експертно- технічний центр не проводить експертиз і не видає позитивного висновку, поки не будуть представлені висновки експертизи від МНС і СЕС, на що потрібно 30 днів, а потім свої 30 днів використовує сам ЕТЦ. В експертних службах усе ще не поодинокі випадки поверхневого підходу до перевірки документації, й «Укрінвестекспертизі» все одно доводиться правити та доповнювати висновки співвиконавців, водночас вони часто «вникають» у непритаманні для них питання з проектних рішень конструктивної частини, підмурків, покрівлі, благоустрою, правоустановчих документів тощо. Не всі документи та рішення окремих міністерств і центральних органів виконавчої влади приведені у відповідність із постановами Кабінету Міністрів про експертизу, а видані кожним відомством інструкції та розпорядження заплутали справу й не сприяють спрощенню процесу та прискоренню термінів експертизи, не узгоджуються з порядком, установленим Мінархбудом (Держбудом) України.
Експертиза для наших співвиконавців більше схожа на тягар, але водночас обходиться держбюджету в чималі кошти. У результаті проведення комплексної експертизи, як і інші етапи інвестиційного процесу, все ще залишається громіздкою, тривалою та важкою ношею для замовників і інвесторів, попри те, що ціною чималих зусиль взаємодія «Укрінвестекспертизи» з співвиконавцями останнім часом усе ж таки покращилася...
— Чи залежить загальний інвестиційний клімат у країні або регіоні від якості роботи проектувальників і експертів?
— Звісно. Якість проектної документації, яка зараз не покращується, прямо впливає на інвестиційний процес, а отже, і на відповідний клімат. І це стосується не лише проектів, які розробляють численні нові маленькі приватні проектні організації, що іноді складаються з одного проектувальника й одного комп’ютера, а й солідних у минулому державних проектних організацій. Діяльність багатьох із них, що часто не мають необхідної матеріально-технічної бази, погіршило й те, що ця робота ніким не координується навіть у методичному сенсі. Нормативна література й інші найважливіші документи до них не доходять роками. Часто вони починають проектувати, маючи лише договір з обумовленою вартістю робіт, без завдання на проектування, техумов, архітектурно-планувального завдання, правоустановчих документів у замовника. Нас непокоїть те, що за збільшених обсягах будівництва в Криму кількість кваліфікованих фахівців-проектувальників неухильно скорочується, гіршає якість проектів. За 2004—2006 роки з поданих на експертизу понад 4,5 тисячі проектів практично жоден не був рекомендований до затвердження без повернення на доопрацювання. У багатьох проектних інститутах й організаціях практично ліквідовані технічні відділи та ради, зникло поняття нормоконтроль, відсутня єдина технічна політика і на першому плані стоїть не якість, а обсяги й оплата за проекти.
— Як змінився контингент замовників протягом останнього часу, хто ці люди?
— Замовники проектів, або потенційні інвестори, — це часто недосвідчені, необізнані з усіма нюансами проектування суб’єкти підприємницької діяльності, а тому, потрапляючи до таких же недосвідчених проектувальників, вони уже з самого початку прирікають себе на втрату значного часу на всіх стадіях підготовки будівництва. З огляду на масовість подібних порушень норм і правил, застосування наявних санкцій за подібні порушення до всіх порушників практично нереальне — це була б величезна та трудомістка робота, при проведенні якої не залишилося б часу на здійснення основної діяльності, адже видати ліцензію простіше, аніж її відібрати. Водночас — покарання окремих порушників не дає ефекту, оскільки не слугує і для інших проектувальників, які працюють роз’єднано. Більше того, якщо раніше видача та продовження ліцензії на право провадження проектно-дослідницьких робіт у якійсь мірі залежали від висновків експертизи про якість проектної документації, то зараз її думки про того або іншого проектувальника ніхто не питає. Після завершення експертизи й отримання позитивного комплексного висновку, що видається після того, як всі проектні рішення приведені у відповідність із вимогами державних норм і стандартів, отримані всі правоустановчі документи й узгодження, вирішені питання відведення землі, ланцюг цих узгоджень начебто обривається. Інвестора пускають по новому колу — у ДАБК, для отримання дозволу на будівництво. А там знову протягом не менше 30 днів здійснюється перевірка тих же документів і в тих же обсягах. Це нонсенс.
— Тоді виникає запитання: чи потрібна взагалі така експертиза?
— Питання зовсім не нове. За останні роки відповідь на нього змінювалася кардинально — від пропозицій із надмірного її ускладнення до пропозицій про її скасування взагалі. Однак істина, як скрізь, і тут, очевидно, десь посередині, оскільки скасування експертизи може призвести до повної втрати контролю та керованості з боку держави за процесом будівництва й інвестування, що в ринкових умовах недопустимо.
Однак цей процес не повинен бути обтяжливим для інвестора. Хочу сказати, що служби Української державної інвестиційної експертизи — відповідального виконавця комплексної експертизи, є своєрідним і практично єдиним фільтром на шляху неякісної проектно-кошторисної документації та порушень в оформленні правоустановчих документів. Наша робота спрямована насамперед на дотримання політики держави в будівництві. Питання стійкості, довговічності, надійності та безпечної експлуатації об’єктів, будівництво, особливо житла, об’єктів відпочинку та туризму набувають особливого значення саме зараз, коли більшість із них будують на продаж, про який оголошують ще в процесі будівництва, й інвесторів цікавить лише вартість і терміни, а не довговічність, стійкість, надійність, безпека. Органи місцевого самоврядування, права яких різко зростають, не завжди зважають на загальнодержавні інтереси, часто при цьому беруть гору вузьковідомчі містечкові інтереси. Водночас важливого значення зараз набуло питання запобігання неощадливому або нецільовому використанню бюджетних коштів. У цьому експертиза відіграє першорядну роль. Не можна скидати з рахунків і важливу роль експертизи в наданні практичної та консультативної допомоги більшості замовників серед малого та середнього бізнесу, які не володіють регламентом проходження дозвільної системи в умовах, коли не всі інвестори, навіть зі значними капітальними вкладеннями, не мають служби замовника, що забезпечує ефективне використання капітальних вкладень і освоєння потужностей.
— Що ви запропонували б Верховній Раді України, уряду країни для практичного покращання справ в інвестиційній політиці. І насамперед у частині спрощення та вдосконалення дозвільної системи в будівництві?
— Служба «Укрінвестекспертиза» в АРК спільно зі своїми колегами в інших областях України на основі багаторічного аналізу процесу проектування об’єктів будівництва, їх експертизи, організації будівництва та здачі об’єктів в експлуатацію, пропонує провести реорганізацію низки ланок дозвільної системи в будівництві, яку ми назвали б «сім кроків назустріч інвестору».
У країні назріла необхідність у службі Єдиної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва, зокрема і з місцем розташування. У результаті фахівці-проектувальники, замовник, інвестори не бігатимуть по п’яти — шести інстанціям і скрізь не вистоюватимуть черг для того, щоб зняти зауваження, а прийдуть в одну організацію вирішувати всі питання за «один прихід». Це й буде реальним створення «єдиного вікна».
Потрібно вивести експертизу з адміністративного підпорядкування місцевим органам влади та встановити зв’язок із цими органами на основі взаємодії. Тільки незалежний орган може відстоювати інтереси держави та здійснювати справді незалежну оцінку проектів. Усім авторитетом держави треба забезпечити незалежний статус експерта, висновок якого може бути оспорений тільки при порушенні ним вимог законодавства, державних норм і правил. Водночас експерт зобов’язаний, висловивши ті чи інші зауваження щодо документації на об’єкти будівництва, рекомендувати замовнику та проектувальнику ті або інші шляхи й методи усунення цих зауважень.
Практика показує, що для проведення експертизи проектів із пожежної, санітарно-епідеміологічної, екологічної безпеки, з охорони праці й енергозбереження треба залучати до штату такої єдиної служби держекспертизи, залучати на договірній основі або за сумісництвом фахівців із цих галузей, рекомендованих цими ж службами, яким вони довіряють і яким вони ж видають відповідні скерування, свідоцтва, ліцензії, і до висновків яких на стадії будівництва та здачі об’єктів в експлуатацію в них не буде упередженого ставлення та претензій.
Державні органи МНС, СЕС, Міністерства з охорони навколишнього природного середовища, Держнаглядохоронпраці, Комітету з енергозбереження повинні здійснювати свої прямі наглядові функції, спрямовані на запобігання правопорушенням при будівництві й експлуатації. Вони виникають, як правило, усупереч правильно розробленому проекту.
Оскільки в 90-95% випадків зауваження експертизи пов’язані з неякісним проектуванням, для підвищення його якості слід би зобов’язувати проектувальників видавати замовнику проектну документацію вже разом із позитивним комплексним експертним висновком, поставивши в залежність від його отримання й повну оплату за розробку проекту. У результаті проектування не вестимуть без завдання, необхідних ТУ, оскільки проектувальник знатиме, що все це знадобиться йому при експертизі, замовник перестане місяцями вмовляти проектувальників усунути зауваження, будуть усунені проектувальники-одноденки або організації, що взагалі не здатні якісно працювати, що іноді створюються для проектування 1-2-х об’єктів, після чого, отримавши гроші, розбігаються.
Видачу позитивного комплексного експертного висновку державної експертизи слід би поєднати з видачею дозволу на будівництво, що дозволить замовнику скоротити час щонайменше на 30 днів, а ДАБКам зосередитися на контрольних функціях. Ця передача функції видачі дозволів на будівництво повністю виключає видачу без висновку експертизи, як це ще буває, і дозволить ДАБКам зосередитися на якості будівництва. Перевірки, контроль безпосередньо на будівництвах дасть набагато більший ефект, ніж невластивий їм розгляд проектних рішень. І основне — це нововведення унеможливить випадки, коли під час будівництва ще відсутня робоча документація, оскільки багато замовників подають на експертизу та затверджують документацію на стадії тільки «проект». Служба «Укрінвестекспертиза» в Автономній республіці Крим готова за відповідної підтримки Міністерства будівництва, архітектури і ЖКГ, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України впровадити розроблені нами пропозиції на території Криму.
