Один із флагманів українського суднобудування — Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ) — розпочинає модернізацію. За словами генерального директора заводу Іллі Горна, відновити виробничі потужності планується за спеціально розробленою п’ятирічною програмою, яка передбачає залучення $89 мільйонів та дозволяє багаторазово збільшити обсяг випуску готової продукції проти попередніх років — до 60 тисяч тонн.
Нагадаємо, що останні чотири роки навколо заводу точаться постійні дискусії та боротьба за право ним володіти. Все почалося з того, що у 2003 році Фонд держмайна продав 90,25% акцій ЧСЗ за 119,3 мільйона гривень ВАТ «Миколаївська малотоннажна корабельня» (сьогодні ВАТ «Судмашпром»), власниками якого частково виступали Ігор та Олег Чуркіни. Невдовзі після приватизації заводу Фонд держмайна, через невиконання новим власником інвестиційних зобов’язань, подав судовий позов щодо повернення контрольного пакету акцій до державної власності.
Однак українська Феміда не поспішала. Розгляд справи у різних інстанціях затягнувся на роки. Та поки суди вирішували, в який бік краще повернути справу, мажоритарні власники «Судмашпрому» самі розібралися і вирішили вийти з кризи, давши добро на продаж акцій ЧСЗ Херсонському суднобудівному заводу, який належить відомому підприємцю Вадиму Новинському. Як наслідок — у серпні минулого року на ЧСЗ змінився гендиректор, яким став поновлений на цій посаді за рішенням одного з херсонських судів Олександр Сагайдаков. Тоді, у перший свій робочий день, він з’явився у супроводі судових виконавців, які забезпечували виконання згаданого судового рішення.
Згодом нове керівництво провело збори акціонерів, наслідком яких стала зміна складу наглядової ради ЧСЗ, а також звільнення від обов’язків голови НР одного із колишніх власників заводу — міноритарного акціонера бізнесмена Ігоря Чуркіна. У жовтні 2007 року Сагайдакова на чергових зборах акціонерів звільнили з посади гендиректора, а призначили Іллю Горна.
«Після підписання договору купівлі-продажу (у 2003 році. — Авт.) на підприємстві працювало майже 5 тисяч чоловік. На 1 серпня 2007 року після зміни керівництва заводу залишилося 172 працівника. Кредиторська заборгованість перевищила мільярд, заробітну плату з 2001 року не виплачено, не погашені платежі до Пенсійного фонду...», — говорить новий голова спостережної ради ЧСЗ Володимир Мовчан.
На відновлення потужностей заводу лише цього року планують виділити $9,2 мільйона. «Зараз ми намагаємося відновити контрактну базу заводу і вже підписали договір з нідерландською компанією Damen Shipyards Bergum на будівництво контейнеровозів і норвезькою Kleven Maritime на будівництво кораблепостачальників і якоревкладників», — говорить Горн, деталізуючи плани заводу на найближчий час. Він зізнається, що відновити втрачені потужності буде нелегко.
Але експерти «Дня» налаштовані оптимістичніше. Так, віце-президент асоціації «Укрсудпром» Віктор Лисицький впевнений, що з нелегким завданням суднобудівний флагман впорається неодмінно: «Ці показники не просто реальні, вони суперреальні. Насправді й вони скромні щодо того, що можна було б тут зробити».
Головним стримуючим фактором для потужного ривка підприємства, на думку Лисицького, виступає проблема кваліфікованих робітничих кадрів. З цим погоджується й менеджмент заводу. Для поліпшення ситуації тут вивчають можливості вищих та середніх навчальних закладів Миколаєва та інших міст, де є досвід підготовки корабелів.
Водночас на підприємстві шукають надійних партнерів для виробничої співпраці. «Найбільш доцільно об’єднуватися з російським капіталом. Чесно кажучи, якби наша виконавча влада проводила більш осмислену політику з питань морської індустрії, то тоді разом можна було б відновити морську міць країни, — говорить Лисицький і додає: — Можливо, для цього слід створити спеціальний орган, який координуватиме зусилля. Бо у росіян суднобудівні справи теж не вельми хорошi. Вони військові кораблі будують, бо державна підтримка там непогана, а з торговим флотом не поспішають». Морякам, бажаючи вдалого плавання, зичать «сім футів під кілем». Корабелам же, мабуть, потрібні мільйони доларів і розуміння з боку держави.
