Нинішній морозний лютий таки відповідає своїй українській назві. Проте цей місяць відомий ще й тим, що після нього обов’язково починається весна, коли приходить пора орати й сіяти і коли один день рік береже та годує. Отже, календар змушує уряд повертатися в бік села. Інше питання, якою частиною тіла...
Звичайно ж, обличчям, упевнений уряд. І це справді так, якщо судити з мало не щоденних інформаційних приводів. Цитуємо найостанніші: уряд України має намір продовжити практику здешевлення вартості міндобрив для аграріїв; Азаров (Микола Янович, прем’єр-міністр України. — Авт.) хоче знати, коли Аграрний фонд почне форвардні закупівлі зерна; уряд виділить на посівну 100 тис. тонн дизпалива і 60 тис. тонн бензину за пільговими цінами; підприємствам АПК здешевлюватимуть залучені вже цього року під максимум 21% річних кредити.
Це, так би мовити, тактичні рішення. Їхня ефективність перевірятиметься практикою господарювання. Але є й стратегічні плани, про які уряд говорить від імені всієї країни, фактично не запитуючи в неї згоди. Так, минулого тижня Азаров заявив, що Україна вже у травні має намір підписати в Мінську договір про зону вільної торгівлі між країнами СНД. А як же зона вільної торгівлі з Євросоюзом? Її що — геть?
Крім того, як зазначає прем’єр, Україна зацікавлена у створенні спільного аграрного ринку з країнами СНД. Виходить, прощавай, Європо, — нас знову виводять на азіатські простори...
А «дрібним» постановам і добрим намірам, як то кажуть, немає ліку. Уряд терміново розбирається з підвищенням орендної плати за торговельні місця, із занадто частими перевірками на ринках, наказує органам місцевої влади створювати на них «фермерські куточки», щоб таким чином збивати зростаючі ціни на продовольчі товари.
Але насправді це лише множить «потьомкінські села». Доходить до того, що адміністрації ринків у добровільно-примусовому порядку ставлять продавцям м’яса та інших сільгосппродуктів прапорці-цінники. Мовляв, якщо раптом на такий базар прийде прем’єр-міністр із дружиною чи якась інспекція, то вони будуть задоволені: ціни знизилися. Не виключено, що цілком пізнаваному прем’єрові, як виняток, навіть і продадуть за ціною «прапорця». Зате всіх інших покупців це не торкнеться. «Мій товар — моя ціна», — кажуть продавці і посилаються на вартість тих же ринкових місць, бензину та корупцію, яка нікуди не зникла.
«Стримати інтенсивне зростання цін на продукти харчування в короткостроковій перспективі адміністративним тиском цілком можливо», — повідомив «День» експерт аналітичного департаменту X-Trade Brokers Ukraine Володимир Олексюк. Проте він зазначає, що це зростання, починаючи з березня, може стати основним драйвером індексу споживчої інфляції, який за підсумками року може становити 10,3—10,8%.
Зрозуміло, що на ціноутворення на внутрішньому ринку України впливає ситуація у світі, констатує експерт. Вартість продовольства (хліб, кондитерські вироби, молоко, сир, масло, овочі, фрукти, цукор, безалкогольні напої) в січні в середньому виросла на 1,3%. Сплеск інфляції провокує також дорожчання нафти. Але зростання цін на нафтопродукти в Україні пов’язане як зі світовими тенденціями, так і зі збільшенням податкового навантаження на імпорт готових нафтопродуктів та їх виробництво через набуття чинності новим Податковим кодексом. Крім того, зазначає В. Олексюк, уряд збирається запровадити додаткові мита (130—180 євро/тонна) на імпорт готових нафтопродуктів в Україну, що підтримає внутрішніх виробників і зробить неконкурентоспроможним імпортоване паливо. Однак загалом через зниження конкуренції ринок, скоріше, програє, а українці отримають вищі ціни.
Аналогічну думку висловлює глава комітету ВР з промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королевська. Вона вважає, що надмірне втручання держави та уряду заважає бізнесові. На її думку, «тенденція посилення ролі урядів украй небезпечна для країн, які мають високий рівень корупції в економічній сфері». «Через це, — відзначила народний депутат у Давосі (Швейцарія) на Міжнародному економічному форумі, — посилення державного контролю не повинне призводити до нового витка зарегульованості ринку». Втім, збільшення втручання держави в економіку здебільшого стало головною перешкодою на шляху розвитку бізнесу. Королевська цитує одного з доповідачів форуму, який зазначив, що держави має бути «ні багато, ні мало». Треба, щоб її було в економіці рівно стільки, щоб здійснювати поступальний розвиток.
Але український уряд, скоріше за все, золота середина не захоплює. Дуже багато людей в Україні побоюються його схильності до авторитарно-ручного управління і звички рубати з плеча. Зокрема, це має прямий зв’язок з намірами уряду скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Асоціація фермерів та приватних землевласників України на своєму XXI з’їзді зажадала зберегти мораторій до ухвалення законів про державний земельний кадастр, державний земельний банк, ринок земель сільгосппризначення, єдиний земельний сільськогосподарський податок. У разі ігнорування цих вимог АФЗУ погрожує страйками.
Неоднозначно зустріли аграрії й законопроект «Про державну підтримку сільського господарства України (про особливості здійснення експорту об’єктів державного цінового регулювання)», внесений до Верховної Ради 2 лютого. Якщо цей документ набере чинності, то експортом продовольства з України зможуть займатися лише безпосередні виробники і державна структура, уповноважена урядом. «Створення цього державного агента в принципі означає створення супермонополії, що суперечить усьому українському законодавству, починаючи з Конституції тощо», — переконаний керівний партнер адвокатського об’єднання «Волков і партнери» Олексій Волков. Зокрема, він стверджує, що названий законопроект суперечить законові «Про зовнішньоекономічну діяльність», який забороняє встановлювати в будь-якій формі державну монополію на експорт товарів. Як вважає юрист, законопроект також порушує закон про захист економічної конкуренції, яка забороняє привілеї. Волков нагадує, що після того як із ринку приберуть посередників-зернотрейдерів, у країні «з’явиться приблизно 84 тисячі нових суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які ніколи не займалися ні декларуванням, ні оформленням, ні фрахтом. Це закінчиться лише втратами».
Аналітики Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та програми «Німецько-український аграрний діалог» наголошують, що мета уряду — державна монополія на експорт сільськогосподарської продукції — не виправдовує засобів. На їхню думку, економічна теорія та міжнародний досвід свідчать про те, що такі дії можуть мати катастрофічні наслідки для розвитку аграрного сектору країни. Реакція влади, зазначають учені, може мати позитивний результат лише в короткостроковій перспективі й здатна посилити проблему в майбутньому. Оскільки доведено, що обмеження експорту не стимулюють розвитку виробництва, знижують закупівельні ціни для виробників та сприяють відтоку інвестицій...
На думку президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, будь-яка монополія призводить до того, що умови починає диктувати її творець. «Це — метод загнати людей у вузьку шийку пляшки, це — можливість диктувати ціни», — підсумовує один з авторитетних українських фахівців у галузі сільського господарства.
