Хоча в сільському господарстві, футболі та медицині розуміються майже всі, аграрна політика для більшості людей це — щось велике, масштабне і «не для нас». І хоч би як нам твердили, що «Європа нам не указ», все ж таки на цьому господарському просторі можна побачити чимало прикладів раціональної економічної поведінки, та ще й з «людським обличчям». Виявляється, може бути так, що державі стане не байдуже, чим і як харчуються школярі, які гастрономічні традиції формуються у підростаючого покоління. Прикладом відверто гуманістично орієнтованої політики держави можуть бути дві програми, які втілюються в межах спільної аграрної політики у країнах ЄС, зокрема в близькій до нас Польщі: «Склянка молока» та «Фрукти в школі». Обидві програми впроваджуються в межах регулювання аграрного ринку. Бо ж очевидно, що заохочення споживання сільськогосподарських продуктів, корисних для здоров’я, є взаємовигідним. Зрештою, очевидно, що такі підходи матимуть довготривалі позитиви. Та й для економіки, аграрного сектору зокрема, формуються виразні й відчутні вигоди.
Програма «Склянка молока» діє в усіх країнах ЄС і має на меті формування у молоді навичок і традицій споживання молока та молочних продуктів. Чи не кожен із нас може помітити, наскільки зменшилося споживання молока в сім’ях. Причин на це більше ніж досить. Небачена дорожнеча цих продуктів у торговельній мережі вражає. Та й молоко і продукти з нього часто мають не лише «пальмовий присмак», а й інші сумнівні характеристики. А в Польщі, для прикладу, ще 2004 року переробники молока і державні мужі вирішили, що справжнє якісне молоко має бути абсолютно доступним для дітей. А де обов’язково так має бути, як не у школі?
Хтось із «радянських» школярів може пригадати подібні, щоправда, значно менш орієнтовані на дитячу психологію спроби впровадити молоко в учнівське харчування. Столи заставлені пряженим молоком у склянках-гранчаках, і молодших школяриків примушують його пити під «пильним оком» учителя. Але ж треба, щоб пиття молока було невимушеним, стало не лише традицією, а своєрідною дитячою модою, потребою, щоб молоко смакувало.
МІЛЬЯРД СКЛЯНОК МОЛОКА
Програма «Склянка молока» здійснюється в Польщі та інших країнах ЄС Агенцією регулювання аграрного ринку (блідий його відбиток, а може й пародія — наш Аграрний фонд), однак фінансується аж із трьох джерел: споживання власне молока підтримує Європейський Союз та Польська держава, а ось коли дітям подають молочні продукти (йогурт, кефір, сир чи молоко з наповнювачами) — тоді за це ще доплачують молочній асоціації та переробникам. У програмі задіяні дошкільні заклади, школи й гімназії, які подали заявки та уклали відповідні умови з постачальниками. Кожен школяр молодшої вікової групи може отримати щоденно або тричі на тиждень (це вже як домовився освітній заклад, чого забажають батьки) склянку молока або відповідну порцію молокопродуктів.
Понад 12 тисяч шкіл та освітніх закладів пропонують своїм учням молоко. Результат вражає: від початку впровадження цього почину польські дітлахи спожили понад мільярд склянок молока! Але значно ціннішим наслідком є вкорінена звичка споживати молоко. Продукт набуває дедалі більшої популярності в молодіжному середовищі. Ось як плекають майбутніх споживачів.
СИРА МОРКВА — УЛЮБЛЕНИЙ ОВОЧ ШКОЛЯРІВ
Подібним чином організована й значно «молодша» програма «Фрукти в школі». Про користь овочів та фруктів говорити не треба. Останнім часом навіть доведено, що особливу цінність мають саме місцеві дари полів. Програма має на меті стримати шкідливі тенденції в харчуванні школярів, зокрема заохотити споживання овочів та фруктів. Як завжди у країнах ЄС, значну частину витрат бере на себе спільний бюджет (75%) і держава (25%). Постачальники, відібрані на місцевому конкурсі, отримають за кожну спожиту порцію 1,2 польських злотих (що дорівнює приблизно 2,9 грн) компенсації витрат. Ціна питання — майже 12 мільйонів євро.
Програма діє за принципом: мінімум клопотів для школи, найбільше користі для дітей. У ній можуть бути задіяними лише початкові школи та постачальники, які виявили спільну ініціативу. Добре організована школа може взяти усі клопоти на себе, і тоді всі кошти будуть для неї. Молодші школярі (1 — 3 класи) мають щонайменше двічі на тиждень впродовж 10 тижнів у семестрі отримувати порцію фруктів та овочів із затвердженого асортименту. Усі ці дари садів та городів мають бути чисто помитими, деякі з них — очищеними, та в необхідних випадках — запакованими в гігієнічне пакування з інформаційною етикеткою. Звичайно, передбачено часту ротацію асортименту. Для прикладу, справжнім відкриттям стала популярність серед школярів сирої моркви — цього звичного і загальнодоступного овоча. Однак попри те, що школярі отримають вітамінну порцію безкоштовно, вони змушені щось «відпрацювати» — двічі на семестр їм покажуть презентації про здорове харчування, користь молока, овочів та інших продуктів.
Ось такими є шкільні напрямки аграрної політики.
