Засідання міжвідомчої комісії, яка, за словами голови Міненерговугілля Едуарда Ставицького, мала намір розглянути критичні пропозиції депутатів Івано-Франківської облради до угоди про розподіл продукції між Україною і компанією Chevron (її вони практично відкинули) відбулося ще 19 серпня. Кажуть, чиновники намагалися розв’язали проблему за щільно закритими дверима, що не пропустили назовні жодної інформації.
Тим часом напередодні Ставицький обіцяв, що пропозиції Івано-Франківщини (а також Львівщини) з цього питання врахують. «Вимоги (екологічні. — Авт.) буде прописано суворіше. Вони стануть конкретнішими», — заявив міністр журналістам. Що ж сталося на комісії? І чому українців вкотре вирішили не поінформувати?
• МОТИВ №1 — ГЕОПОЛІТИЧНИЙ
Через 10 днів після згаданого закритого засідання відбулася зустріч українського прем’єр-міністра Миколи Азарова з послом США у нашій країні Джефрі Пайєттом. На ній дипломат, за повідомленням прес-служби уряду, зазначив таке: «Ми сподіваємося, що видобуток сланцевого газу може стати гарним механізмом, який забезпечить Україні економічний приріст і відкриє нові можливості». «І також ми сподіваємося, — вів далі він, — що це стане певним каталізатором, який допоможе реформувати енергетичний ринок, щоб Україна стала енергетичним хабом в Європі».
Така перспектива, реальність якої гарантував надзвичайний і повноважний представник США, була вартою того, аби знехтувати угодовським анонсом молодого міністра. І Азаров зазначив, що наша країна зацікавлена в енергетичній співпраці зі США, а його уряд зробить все можливе, аби якнайшвидше розпочати видобуток сланцевого газу в Україні. «Ми надаємо дуже велике значення нашим відносинам зі США в галузі енергетичної безпеки. Ми уклали угоди з вашими компаніями ExxonMobil і Chevron і сподіваємося, що всі попередні процедури буде проведено досить швидко й інвестори розпочнуть розробку наших родовищ сланцевого газу, — запевнив посла Азаров. — Ви можете бути упевненими в тому, що уряд зробить все необхідне задля того, аби розробка родовищ розпочалася якнайшвидше».
А що робити уряду, якщо Івано-Франківська облрада (її приклад, найімовірніше, запозичить і Львівська) і далі чинитиме опір, домагаючись, з одного боку, посилення екологічних вимог і, з другого, — більшої частки місцевих громад у прибутках газовидобувних компаній? Відповідь на це запитання раніше дав той самий Ставицький. Він, вочевидь, з певним наміром обмовився, що в тому разі, якщо у вересні не вдасться провести УРП через відповідні обласні ради, то Кабмін спробує зробити це через Верховну Раду. Яким чином? Елементарно, Ватсоне! Парламентарії можуть на прохання уряду просто вилучити з тексту відповідної угоди пункт про її погодження з місцевими радами.
Таку можливість не відкидає і голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук. «Наразі ми чекаємо реакції Кабміну, — сказав він журналістам. — Якщо відреагують на наші пропозиції і запити будуть задоволені, тоді облрада зможе повернутися до розгляду цього питання». «Моя особиста думка, що цей газ все ж таки видобуватимуть. Рішення про це рано чи пізно буде ухвалено», — миролюбно прогнозує голова місцевої влади. Але він не відкидає й іншої ситуації. «Якщо буде прийнято зміни до законодавства, тоді погодять угоду без Івано-Франківської обласної ради, — каже він і додає: — Якщо це буде зроблено, то область не отримає взагалі нічого».
Останній варіант видається цілком можливим. І про це свідчить не лише завіса таємничості над результатами засідання міжвідомчої комісії. Минулого тижня уряд отримав кілька додаткових мотивів для того, щоб зайняти щодо сланцевої фронди на заході країни жорсткішу позицію.
• МОТИВ №2 — ПОЛІТИЧНИЙ
Окрім того, цими днями надійшли дуже цікаві новини зі сусідньої Польщі. Місцеві ЗМІ повідомили про успішний досвід видобутку сланцевого газу: компанія Lane Energy Poland, підконтрольна американській ConocoPhilips, видобуває близько 8 тисяч кубометрів газу на добу на тестовій свердловині на півночі країни, поблизу містечка Лемборк. Заступник міністра екології і головний геолог Польщі Петро Возняк повідомив в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita, що видобуток ведеться безперервно з 21 липня, а його об’єми є найбільшими з тих, що їх поки що вдавалося досягти в країнах Європейського союзу. Щоправда, за його словами, про перехід до промислової експлуатації вести мову доки що зарано. «Це добрі новини для Польщі, а також для Європи», — стверджує Возняк і додає, що видобуток газу ведеться на глибині трьох тисяч метрів і «не створює загрози для довкілля». «Сланцевий газ має величезний потенціал, який може трансформувати польську енергетику а, отже, й геополітичну ситуацію у світі», — прогнозує Rzeczpospolita.
Така сама приємна новина надійшла і з України. Британська нафтогазова компанія JKX Oil&Gas Plc завершила 10-ступінчасту операцію гідророзриву пласта (ГРП) на горизонтальній свердловині Руденківського родовища (Полтавська обл.). Фахівці вважають, що це одна з найбільших таких операцій на сухопутній території Європи. Головний виконавчий директор компанії Пол Девіс повідомив: «Умови були складними, проте загалом усе виконано краще, ніж передбачалося. На семи етапах було досягнуто або перевищено проектних параметрів, два етапи виявилися гіршими, ніж передбачалося, і лише один був невдалим. Нас надихає те, що вже зараз на поверхню разом з рідиною ГРП надходить газ».
Про відносини JKX з екологами, про якісь порушення законодавства України не повідомляється. Тим часом, за даними Скрипничука, «цей страх, так би мовити, перед відповідальністю за можливу екологічну небезпеку і не дав змоги більшості депутатів проголосувати «за». Окрім того, він зазначив, що у проекті УРП «немає жодних економічних гарантій і є багато пасток правового плану». «Я особисто вагаюся, що робити. Політично хотілося б поставити Росію навколішки один раз. І дуже кортить. І можливо, цей момент і переважить», — передбачає Скрипничук.
• МОТИВ №3 — СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
Схоже, в Івано-Франківську керуються не лише розрахунками, але й емоціями. Тим часом директор енергетичних програм Центру «НОМОС» Михайло Гончар надіслав у «День» ѓрунтовне дослідження порівняльних ризиків для людини і природи, здійснених центрами «НОМОС» і «Стратегія ХХІ» і пов’язаних з різними чинниками, зокрема й з видобутком сланцевого газу. «Через стереотипи, що їх нав’язують суспільству різні екологічні організації, на проблему розробки нетрадиційного газу начіпляли численні ярлики — «небезпека», «загроза», «катастрофа». «У той час як видобуток нетрадиційного газу ще навіть не ведеться в Україні, а оцінку родовищ ще тільки мають провести, — вважає експерт, — волання про загрозу є не лише боротьбою з вітряками, а й звичайнісіньким невіглаством».
У висновках дослідження, зокрема, наголошується, що за статистичними даним 2012 року в Україні було виготовлено 300,3 мільйонів декалітрів пива солодового і 33,8 мільйона декалітрів горілки. Для цього було витрачено приблизно 3,15 мільярда літрів якісної питної води, видобутої з водоносних горизонтів. Стільки ж, але технічної води, наголошується в дослідженні, використовуватиметься для гідророзриву пласта приблизно 2100 свердловин.
Але згодом вода, трансформована в алкогольні напої, згідно зі статистикою, призводить до великої кількості смертей. 2011 року в Україні за її посередництва загинуло 11480 осіб, 2012-го — 10927. Водночас мартиролог загиблих від ГРП і його наслідків, незважаючи на десятирічну історію комерційного видобутку нетрадиційного газу в Північній Америці, залишається порожнім. Це говорить саме за себе, зазначають дослідники.
Вони також посилаються на методологію Московського держуніверситету ім. Ломоносова, згідно з якою, «базуючись на статданих Північної Америки, можна констатувати, що ймовірна кількість людських жертв протягом року в результаті впливу використання технології ГРП при можливому видобутку нетрадиційного газу дорівнює нулю». Автори дослідження також зазначають, що втрати людських життів, здоров’я і травматизм при ГРП можливі, як і при будь-яких інших видах промислової діяльності.
Але ж вони не закликають, скажімо, до сухого закону, заборони пестицидів чи мийних засобів або ж до відмови від їх використання. Крайнощі породжують абсурди, переконані дослідники. Вони закликають до пошуку гармонізованих рішень і комплексної оцінки потенційних ризиків з подальшим ризик-менеджментом у тому разі, якщо пошуково-розвідувальні роботи до 2017—2018 років завершаться успішно і буде здійснено перехід до промислового видобутку нетрадиційного газу. До цього часу, наголошується в дослідженні, волання про «небезпеку» й «загрози» видається елементарним невіглаством. До цього хотілося б додати, що в жодному разі не можна нехтувати й інтересами місцевих громад. Це, з боку влади, і крайність, і невігластво.
