Відкритий аукціон із продажу 32,86% акцій ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» перенесений із 15 грудня на 26 січня 2006 року на прохання потенційних учасників. Він відбуватиметься у формі так званих голосових торгів. Стартова ціна пакета — 572 мільйони гривень.
Зовні все чинно, мирно та благородно. Однак навколо конкурсу, виявляється, вирують незвичайні пристрасті. Як зазначається в прес-релізі, присланому в «День» прес-службою ВАТ «Укрнафта», останнім часом окремі народні депутати України, коментуючи в засобах масової інформації цей аукціон, оперують недостовірними даними та надуманими припущеннями, поширюючи таким чином відверто неправдиву інформацію щодо господарської діяльності «Укрнафти» та її можливої участі у вказаному аукціоні. Протестуючи проти використання свого імені в несумлінній грі, спрямованій, на думку експертів ринку, на заниження реальної вартості й інвестиційної привабливості пакета акцій «НПК-Галичина», «Укрнафта» також зазначає, що ці дії мають ознаки відвертого лобізму та можуть сприяти інтересам осіб, зацікавлених у результатах вказаного аукціону або в певних змінах на ринку переробки нафти загалом. На думку прес-служби, при цьому здійснюють спроби спотворити значення офіційних документів, щоб порушити права суб’єктів господарювання та створити таким чином обґрунтовані причини для оскарження офіційних документів. Це, зазначається в прес-релізі, знижує авторитет державної влади України.
Схоже, трохи туманний виклад колізій навколо цього конкурсу спричинений міркуваннями так званої політкоректності. Проте читачі, напевно, вже здогадалися, що ініціатором парламентської кампанії проти «Укрнафти» є ні хто інший, як народний депутат Ігор Єремеєв, один із стовпів Народної партії, а також один із власників вказаного підприємства. Сьогодні, на думку експертів, він практично має можливість ним управляти. І, схоже, прихід у результаті аукціону нового інвестора пана Єремеєва влаштовує найменше. Отут і з’являється можливість використати також і почесне депутатське звання. «Здійснюються певні кроки, що або знижують інвестиційну привабливість самого об’єкта інвестицій, або загалом можуть негативно позначитися на проведенні аукціону», — сказав учора на прес- конференції в агентстві Інтерфакс-Україна директор інвестиційно-банківського департаменту ІФГ «Сократ» Владислав Остапенко. А президент ІФГ «Сократ» Роман Сазонов вважає навіть, що проведення аукціону може бути заблоковане судовими рішеннями, оскільки група «Континіум», яка повністю контролює менеджмент «НПК «Галичина», побоюється втрати контролю над підприємством у результаті проведення аукціону та перерозподілу акцій АТ. «Триває боротьба між продавцем, який хоче продати акції, і другим акціонером, який, володіючи 41% акцій, а не контрольним пакетом, повністю управляє всім підприємством і жодним чином не хоче втрачати контролю над ним», — сказав Сазонов. Він вважає, що дії групи «Континіум» спрямовані на недопущення до участі в аукціоні ВАТ «Укрнафта». Купівля «Укрнафтою» 32,86% акцій НПК «Галичина» за умови передачі їй в управління 25-відсоткового державного пакета акцій призведе до цілковитої втрати контролю над підприємством групою «Континіум», яка належить І. Єремеєву, пояснив президент ІФГ «Сократ».
Тим часом парламентські кореспонденти останнім часом спостерігали дивну активність, спрямовану на створення тимчасових слідчих комісій. Спершу створюється комісія для перевірки документації названого аукціону та можливих правопорушень. На обґрунтування пишеться документ, у якому спочатку висловлюють сумнів у правомірність названого аукціону, а потім обвинувачують у всіх смертних гріхах «Укрнафту», в тому числі за нібито неправомірну купівлю автозаправних станцій. Але ось аукціон відкладається, а ворог ще не добитий. І тоді з’являється нова лобістська ініціатива: переробити комісію. Тепер вона вже розслідуватиме факт купівлі АЗС. Характерно, що пропозиція про склад комісії залишається без змін, а в обґрунтуванні на перше місце ставлять питання АЗС, тоді як проблеми аукціону переміщаються наче на задній план. Але потенційний «ворог», проти якого націлюють «слідаків», той самий — ВАТ «Укрнафта». У паливному парламентському комітеті, втім, не підтримали і цього проекту, а вирішили створити лише робочу групу для вивчення питання на чолі з (увага!) членом комітету й одним із авторів проекту паном Єремеєвим.
Із приводу АЗС пояснення компанії не пов’язане міркуваннями політкоректності і зрозуміле кожному, хто цікавиться проблемами паливно-енергетичного комплексу України. У прес-релізі, надісланому «Дню» прес-службою, вказується, що для створення вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК) необхідна розгалужена мережа роздрібної реалізації нафтопродуктів. І в цьому «Укрнафта» вбачає своє стратегічне завдання. Цей напрям діяльності схвалений наглядовою радою та загальними зборами акціонерів товариства. Реалізація концепції ВІНК усуває значні ризики в роботі компанії, пов’язані з реалізацією видобутої нею сировини та продукції напівпереробки, і посилює її конкурентну позицію на вітчизняному ринку нафтопродуктів, оскільки забезпечує створення цілісного комплексу з видобутку, переробки та реалізації нафти й нафтопродуктів.
При вивченні питання про створення власної мережі АЗС компанія неодноразово зверталася з пропозиціями до інших учасників ринку, зокрема власників мереж «ОККО», «Альфа-нафта», «WOG» і «Укртатнафта» про можливе придбання належних їм АЗС. Крім того, придбання всіх автозаправних станцій компанії проводилося на тендерній основі, за ринковими цінами й із урахуванням відповідних дозволів Антимонопольного комітету України. При цьому важливо враховувати, зазначає прес-служба, що, купуючи заправні станції, компанія купує не тільки і не стільки комплекс АЗС — перелік нерухомого та рухомого майна, а готовий бізнес із напрацьованою роками логістикою, правом власності або користування землею, різними додатковими послугами, дозволами й іншою документацією, обладнанням, обслуговуючими засобами, зрештою клієнтською базою. Крім того, компанія, як правило, купує не окремі об’єкти, а цілі мережі заправних станцій, що має низку важливих переваг, оскільки дозволяє найефективніше розвивати систему власного роздрібного збуту у відповідних областях і регіонах України.
Така політика дозволила «Укрнафті» суттєво покращити фінансові результати своєї діяльності. За червень—грудень 2004 року та перше півріччя 2005 року дохід від АЗС досяг майже 2,5 млрд. грн., а прибуток — 570 млн. грн. Це зокрема означає, що розрахунковий термін окупності АЗС становить період у межах чотирьох років і свідчить про економічну вигоду, безумовну доцільність і обґрунтованість вказаних придбань. Це зокрема підтверджене результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта», в тому числі обґрунтованості угод із придбання АЗС, проведеної ГоловКРУ з 26 серпня по 27 вересня на виконання доручення прем’єр-міністра.
Тож посилення конкурентних позицій компанії шляхом розширення мережі АЗС, а також, можливо, придбання нафтопереробних потужностей шляхом участі в аукціоні з продажу 32,86% пакета акцій «НПК-Галичина» не подобається як окремим учасникам ринку нафтопродуктів, які не зацікавлені в появі та затвердженні в Україні могутнього вітчизняного гравця, так і певним політичним силам, незацікавленим у стабілізації ситуації в цій сфері економіки держави.
