Історія вітчизняної юриспруденції почала збагачуватися екзотичними прецедентами. Сьогодні одразу дві справи, спрямовані на реприватизацію «Криворіжсталі», слухаються в судах. У вівторок Верховний Суд задовольнив касаційне подання Генпрокуратури, після чого справу про визнання приватизації незаконною відправили на новий розгляд у Київський господарський суд. В іншій справі, що розглядають у суді Печерського району м. Києва, об’єднані два позови, які раніше окремо досліджували судді Кафідова та Горяйнов. Іншими словами, зроблено кілька ставок на скасування результатів конкурсу із продажу «Криворіжсталі». Позивачі сподіваються, що виграш випаде хоч би одній.
ТЕЩИН ПОЗОВ
Нагадаємо, що 17 лютого Печерський суд прийняв ухвалу, якою скасував власне ж рішення про законність приватизації меткомбінату, прийняте в серпні минулого року, а заодно й рішення вищестоящих судів. Основою послугувала заява громадянки Назарової, яка вимагала переглянути рішення суду про законність приватизації внаслідок знову виниклих обставин. Суд прийняв цей позов і навіть передбачив в ухвалі заходи із забезпечення майбутнього рішення. Але при цьому удав, що йому незнайоме положення закону про те, що вимагати перегляду справи внаслідок знову виниклих обставин може лише сторона, яка раніше брала участь у цьому процесі, а також прокуратура. Але аж ніяк не сторонні особи. А тепер правила змінюються — якщо рішення, прийняте Печерським судом, стане нормою, то будь-який громадянин зможе відстоювати в судах свої особисті погляди на будь-який із приватизаційних конкурсів (як і на будь-яке інше прийняте судом рішення, наприклад про розлучення, коли теща буде проти). Це неминуче призведе до тисяч судових розглядів навколо кожного з приватизованих підприємств.
Днями в офісі адвокатської компанії «Рєзников, Власенко та партнери» відбулася прес-конференція, присвячена розглядам навколо реприватизації «Криворіжсталі». Відповідаючи на запитання журналістів західних видань, у тому числі France press, Reuters, Associated Press, Dow Jones, Wall Street Journal, представники цієї фірми розповіли про своє бачення того, що відбувається.
Зі слів адвокатів, складається враження, що питання реприватизації «Криворіжсталі» намагаються вирішити з нальоту, нехтуючи законністю на всіх етапах. «Суд порушив термін, відпущений на сповіщення учасників процесу, нас як сторону захисту позбавили права знайомитися з матеріалами справи, заявляти прохання, ставити запитання, — роз’яснював журналістам Сергій Власенко. — Проте основна проблема полягає в тому, що якщо позов громадянки Назарової буде задоволений, суди розпочнуться не щодо 10 підприємств, і не щодо 30, а щодо всіх».
ПРИНЦИП ДОМІНО
На жаль, цей прогноз, схоже, справджується. Заклики можновладців у нас звикли сприймати буквально. І тому з’явилися сигнали про наміри переглянути навіть приватизацію об’єктів комунальної власності — ринків, магазинів, кінотеатрів. До десятка обласних прокуратур уже заявили про початок розслідувань місцевих приватизаційних конкурсів.
Процес набирає обертів, хоча за два останні тижні Президент Віктор Ющенко та прем’єр Юлія Тимошенко зробили кілька заяв про те, що реприватизація може зачепити не більше ніж 30 — 40 стратегічно значущих підприємств. Причому Президент намагався переконати в цьому і європейську спільноту, зробивши низку заяв у Страсбурзі та Брюсселі. Але попри це процес набуває ознак неконтрольованого. Незабаром позовів можна чекати не лише від вітчизняних позивачів, а й від громадян інших країн, але вже в західні суди, оскільки пакети акцій багатьох реприватизовуваних заводів є у власності іноземних фірм. Усі ті порушення, на які сьогодні заплющує очі вітчизняне правосуддя, не залишаться непоміченими в судових інстанціях Канади, США, Франції, Австралії. І можна уявити, як складно буде адвокатам українського уряду пояснювати, скажімо, судді в Зальцбурзі, що прокуратура порушувала терміни оскарження, суди приймали до розгляду некоректні позови лише тому, що ситуація була революційною, всі були у відповідному настрої та дуже хотіли насолити олігархам. Чи вистачить Україні «Русланів» й іншого майна за кордоном, щоб розрахуватися за ті поспішні вердикти, які приймають сьогодні?
Ще актуальніше звучить питання про те, як позначаться розпочаті сьогодні урядом процеси на економіці країни? Експерти відзначають: досить чиновнику вписати яке- небудь з підприємств будь-якого рівня в якийсь приватизаційно-слідчий список, як це виробництво може надовго забути про кредити в комерційних банках, довгострокові контракти, участь у тендерах на поставку продукції, співпрацю з серйозними зарубіжними партнерами тощо. Зате його чекають посилені перевірки податкової, прокуратури, МВС. Уже сьогодні кілька українських компаній заявили про небезпеку скорочення кредитних ліній. Одночасно, зі слів голови правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета, банки почали насторожено ставитися до кредитування підприємств, які потенційно можуть опинитися в списках реприватизовуваних. Це неминуче призведе до підвищення відсоткових ставок із кредитів, позначиться на ціні продукції, отже, може підштовхнути інфляцію...
Страх опинитися на реприватизаційному конвеєрі вже протягом найближчих місяців може призвести до безпрецедентного скорочення виробничих програм й інвестиційних проектів. Адже те, як триває сьогодні процес реприватизації «Криворіжсталі», не залишає шансів для збереження власності всім, хто намагався вести бізнес за старої влади. «Реприватизацію можна розпочати, але не закінчити. Великого пуття з цього не буде, а дестабілізувати ситуацію можна серйозно», — таку думку висловив президент інвестиційної компанії «КІНТО» Сергій Оксанич. З його слів, сьогодні виникає невизначеність у структурі власності, що відштовхне від України як внутрішніх, так і іноземних інвесторів.
Сьогодні вже очевидно, що спроби за будь-яку ціну повернути «Криворіжсталь» у держвласність послугували детонатором до запуску погано керованих процесів в області перерозподілу власності в усіх регіонах і неприхованої паніки в лавах вітчизняних бізнесменів. Найсумніше, що в цьому хаосі багатьом буде досить легко сховати свої власні бізнес-інтереси, — треба просто грамотно прикритися ідеєю відновлення справедливості.