Попри постійну та досить гостру конкуренцію, спілкування керівників великих компаній, як і бізнесменів меншого рангу вже давно стало невід’ємним елементом бізнес-середовища цивілізованих держав. А в нас неполітичні міжкорпоративні «тусовки» якщо і не рідкість, то й не постійна практика. Причому найрідше, схоже, обговорюється те, що в радянській термінології називали передовим досвідом. Чи не тому в багатьох питаннях нашим бізнесменам так бракує знань для реалізації своїх планів? Перший національний бізнес-форум, що відбувався в Києві наприкінці минулого тижня, спробував цю ситуацію подолати. Чому? Навіщо? Як?
«Ми відповідальні за той ринок, на якому працюємо, — заявила на форумі президент компанії «БДО Баланс- Консалтинг» Алла Савченко. — Мені просто образливо, що в тій самій Росії бізнесмени за рівнем своїх знань і вмінь випереджають нас на 2-3 роки. Час лобіювання безповоротно закінчився. Навіть якщо до нього вдатися зараз, потрібного результату це не принесе. Отже, треба шукати інший шлях, а для того, щоб це зробити, найкраще поділитися досвідом один з одним. У бізнесменів всього світу проблеми однакові, і нам набагато легше працювати, розуміючи, що ти такий не один. Тим більше, що країна розвивається настільки, наскільки розвивається її економіка, а кожен із нас відповідальний і за свою країну».
Слухаючи ці слова, я почала розуміти, що в США справді управляє не політичний уряд, що сидить в Білому домі, а непримітні клерки, які працюють на фондовому ринку, на біржах Уолл-Стріт. Добре б, щоб так було й в Україні. Щоб країною управляли не стільки політики, скільки коливання курсу долара та цін на нафту, до чого, в ідеалі, мало б мати стосунок наше бізнес-середовище. І хотілося б, щоб саме від нього, а не від того, хто переможе на виборах, залежало, в якій країні ми завтра прокинемося.
Та ж Алла Савченко розповідала на форумі, що в Англії біля Букінгемського палацу розташована будівля, широко відома не лише англійцям, а й бізнес-еліті всього світу — Інститут директорів. За її словами, там директори вчать один одного бути справді хорошими директорами. Це така своєрідна сукупність професійних об’єднань, кожне з яких стежить за своєю галуззю, лобіює її інтереси та просто дає можливість керівникам підприємств поспілкуватися та поділитися досвідом. Не пройшовши через цей інститут, жоден директор не стане директором, природно, якщо підприємство не належить йому особисто.
«Ми хочемо створити в Україні місце для вільного обміну інформацією щодо передових технологій управління для власників і перших керівників компаній, — зазначав, виступаючи на форумі, його спеціальний гість, президент компанії RAYTER INC Грегорі Рейтер. — Це буде місце, де вони пізнають техніку приведення своїх компаній до розквіту, вчитимуться на чужих помилках і досягненнях».
«Компанії вже не можуть працювати лише на себе, — стверджував, відповідаючи на запитання автора на прес- конференції після форуму, директор страхової компанії «САП Україна» Олександр Мельников. — Ми працюємо не лише на страхові компанії і їхніх засновників, а й на всіх, хто оточує цю компанію. Кожна фірма несе певну соціальну відповідальність перед суспільством, тому насамперед повинна працювати над собою».
Учасники форуму явно порозумілися. Як зазначив один з організаторів цього заходу, «бізнесмени прагнуть ділитися інформацією, а це означає, що бізнес у нашій країні неухильно розвивається».
