Ясно, що подолати катастрофу можна, тільки переставши вдавати,
що нічого страшного не відбувається, переставши тішити себе й суспільство
мріяннями, визнавши колишні помилки. Нічого цього в документі немає. А
є, як завжди, красиві слова, благі побажання й цифри, що викликають великі
сумніви й численні запитання.
Чи відображено факт, який мало ким оспорюється, що спад
у нас викликано скороченням платоспроможного попиту та інфляцією витрат?
Схоже, що ні, бо ледь не на кожній сторінці як панацея згадується прискорена
амортизація, що по суті своїй призводить до зростання витрат. Наскільки
реальний середній курс долара в 3,63—4 грн.? Що означатиме поєднання зростання
індексу цін виробників на 17,8% і грошових мас — на 11,4%? Чи реальна в
цих умовах надія на збільшення обсягів кредитування реальної економіки,
підвищення частки довгострокових кредитів? Чи реальне плановане зростання
експорту при явній тенденції його спаду? А як вам подобається віднесення
машинобудування до некапіталомістких галузей?
Запитань безліч. Та й саме очікуване зростання ВВП на 1%
означає (при його падінні цього року на 1,5%) що ВВП 1999 р. буде нижчий,
ніж 1997 р.
«Параметри» бадьоро обіцяють, що « ...погашення заборгованості
по грошових виплатах населенню дасть поштовх збільшенню заощаджень (одного
із джерел інвестицій) і зростанню витрат населення, що сприятиме зростанню
споживання в домашніх господарствах і тим самим стимулюватиме виробництво
товарів і послуг». Але наведені тут же цифри кажуть зовсім про інше. Купівля
товарів населенням планується в сумі 25480 млн. грн., що на 2,9% більше
показника 1998 р., а рівень інфляції (грудень до грудня) на 7,8% більший.
Це якраз і означає, що споживання істотно скоротиться. Тепер розділимо
суму витрат на чисельність населення (50,024 млн.) й отримаємо, що кожен
із нас у середньому витратить на місяць аж 42 грн. на їжу, одяг, взуття,
ліки тощо. Але це в середньому. А є ж ще більша нерівномірність у розподілі
прибутків. Оплата послуг повинна зрости вже на 17% (чи не тут сховано підвищення
тарифів на житло, що так настирливо проштовхується?). Врахуємо ще фразу
про очікуване зростання обсягів платних послуг у сфері освіти та охорони
здоров’я, й навряд чи після цього можна заперечувати, що під прикриттям
пишної риторики планується подальше зниження рівня життя людей.
№221 18.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
