Мікрокредитування взяло курс на сільську місцевість. Із 1 березня в Миколаївській, Херсонській i Одеській областях банки запустили новий проект під назвою «Агро+».
Президент банку «Надра» Ігор Гіленко вважає, що цей проект — дуже важливий стратегічний напрям. Iз його слів, практика показує, що ефективно на цьому терені можна працювати з двома сегментами. З конкретними підприємствами, коли їх фінансування — це, по суті, пілотний проект банку, або з невеликими сільгоспвиробниками, фермерами, коли правильно оцінюються їхні потреби (внаслідок чого не потрібні дотації, субсидії й мінімізуються ризики) та запускається спільний мікропроект аграрія та банку.
Отже, мікрокредитування має прискорити економічні реформи та допомогти подолати бідність. Утім, його схеми та принципи Україна взяла на озброєння ще в 1997 році. За цей час банки встигли видати 122 тисячі кредитів на загальну суму $655 мільйонів. Стільки ж, якщо не більше, банки готові, зі слів керівника програми мікрокредитування в Україні (ПМКУ) Фолькера Шпайхера, видати цього року. А успіх усієї кампанії або, якщо точніше, всіх компаній, задіяних у цьому процесі, відсотків на п’ятдесят залежатиме від іміджу ПМКУ. Сьогодні він позитивний. Банкам, що відкинули припущення про ущербності мікрокредитів, за сім років, на думку Шпайхера, вдалося зламати стереотипи клієнтів, які вважали таке фінансування важкодоступним. Щоправда, навіть після таких кардинальних змін кількість позичальників не почала зростати в геометричній прогресії.
Судячи з усього, така можливість була. Але зростання, як вважає голова правління Приватбанку Олександр Дубілет, гальмує бюрократичний податок (оформлення документів, довідок). «Кредити взяти можна, але брати їх нікому. Позику треба повертати, а це важко, тому що бюрократичний податок на малий бізнес більший, ніж офіційний». У результаті корупційна тяганина гальмує не лише розвиток малого підприємництва, а й створення робочих місць, темпи зростання ВВП і формування внутрішнього ринку.
Але тим, хто все ж наважився відкрити свою справу, банки мають намір значно полегшити життя, надаючи якісні послуги. Спектр кредитних продуктів розширюватиметься. Крім автентичного мікрокредиту, запропонують овердрафт, кредитний ліміт, експрес-кредит до п’яти тисяч доларів, який видають протягом 24 годин без застави та поручительства. Графік погашення залежатиме від реального грошового притоку клієнта. Скоротиться й список обов’язкових документів. Знизяться вимоги щодо забезпечення при оформленні більшого кредиту. Із цього року банкіри обіцяють брати в заставу 70— 75% від ринкової вартості заставленого майна.
Чи вистачить цих аргументів для підприємців? Якщо так, то нарівні з розвитком малого та середнього бізнесу почне зростати й доходність мікрокредитування для банків. Поки що цей пункт вельми шкультигає, що дуже засмучує банкірів. «Доходність не така висока, як ми б хотіли, тому що продуктивність низька. У середньому експерт із мікрокредитування видає на місяць 6,5 кредиту. Це нікуди не годиться. Говорити про доходність мікрокредитування для банків можна буде лише в тому випадку, якщо в місяць кредитний експерт оформлятиме не менше 10—15 договорів», — вважає Олександр Дубілет.
Поки ж банкіри, як вони самі стверджують, працюють на розвиток програми мікрокредитування, цінність якої полягає в можливості освоїти нові технології та навчити позичальника правильно розраховувати вартість власного бізнесу. А розмова про доходність, на їхню думку, була б цілком доречною, якби з місцевих бюджетів почали частково компенсувати відсоткові ставки по мікрокредитах. Зі слів Дубілета, поки це практикує тільки Чернігівська область, навіть попри те, що такий нехитрий хід дозволив би й іншим областям знизити відсоткові ставки. «Ми зробимо всі кроки, щоб ставки по мікрокредитах, які сьогодні перебувають на рівні 15% річних у валюті та 20% річних у гривні, були нижчі, якщо буде така компенсація», — заявив голова правління Приватбанку.
Від такої компенсації виграли б не лише банки та підприємці, а й самі органи місцевого самоврядування, чий бюджет міг би стабільно поповнюватися податковими відрахуваннями підприємців-початківців. Але й така перспектива поки що не вражає. Зате на цьому тлі дуже обнадійливо звучить заява Нацбанку. У його планах — створення банку, орієнтованого на розвиток малого підприємництва шляхом рефінансування відсоткової ставки комерційним банкам, які беруть участь у програмі мікрокредитування.
Щоправда, банкіри вважають це не єдиною умовою, що впливає на зниження відсоткової ставки. «Сьогодні є пауза у великому кредитуванні, — розповідає Дубілет, — і що більше розмов про реприватизацію, то настороженіше банки ставляться до позичальників, не поспішають кредитувати підприємства, які можуть потрапити в чорний список. Паралельно зростає довіра населення до банківської системи, яка впоралася з кризовою ситуацією кінця минулого року практично без втрат. До того ж в Україну очікується притік іноземного капіталу». У результаті ресурсів стає дедалі більше, нагромаджується надмірна ресурсна маса, і це рано чи пізно приведе до зниження відсоткової ставки.
Але якщо вірити Ігорю Гіленку, то для ефективного малого бізнесу відсоткова ставка — це не головне. «Практика показує, що для такого клієнта набагато важливіші чіткість і оперативність дій банку, комплексність обслуговування, — стверджує банкір. — Ми ще скромно підходимо до ціноутворення. За тієї якості сервісу, який можна забезпечити при правильній технології, ставки можна брати й вищі. Але сьогодні — це стратегічна програма. Перед нами не стоїть завдання заробити максимум, а є завдання розвинути бізнес і створити внутрішній ринок».
