Донбас стає дедалі більш недоступним. Із 18 червня СБУ заборонила пропускати через лінію розмежування пасажирські автобуси, що виконують регулярні рейси, і потрапити на непідконтрольні Україні території стало можливо лише на автомобілях місткістю до дев’яти осіб або пішки. Товари ж можуть поставлятися в окуповані райони Донецької і Луганської областей виключно залізничним транспортом.
До введення нового порядку завозити товари на непідконтрольні території можна було, оформивши пакет документів і отримавши спеціальний дозвіл Державної фіскальної служби. Проте йшли машини і без цих паперів. Отже, стверджують скептики, слід чекати більшого розквіту контрабанди. Транспортні компанії й надалі домовлятимуться на блокпостах про безперешкодний проїзд. Але будь-яке просування по охоплених війною територіях — це ризик. Як кажуть ті, хто там був, і без того жодні перепуски і таке інше гарантій не давали.
Робота в таких складних умовах до снаги не всім, багато перевізників стали врешті-решт доправляти вантаж лише на підконтрольні українським військам території, повідомляючи відправників, що не можуть узяти на себе відповідальність за його збереження, що влаштовує геть не всіх. Жителям окупованих регіонів залишилося в такому разі на свій страх і ризик доставляти вантаж далі на цю територію. Хоча намагалися триматися якнайдовше — все ж таки послуги служб доставки виявилися більш ніж затребуваними. Та й розцінки у перевізників істотно зросли.
«Донбас — дуже важливий для логістичних компаній густонаселений регіон, тому в Донецьку і Луганську ми намагалися працювати, як то кажуть, «до останнього». Постійно з’являються нові джерела поборів. Придумали перепуску. Для 20-тонної автівки сплата за цю перепустку може сягати 80 тисяч гривень — і це лише дозвіл. Гарантій, що після його отримання машину не пограбують, немає жодних. До того ж грати в ці ігри — значить бути посібником терористів», — розповідав раніше Центру транспортних стратегій директор логістичної компанії DPD Ukraine Максим СИНГАЄВСЬКИЙ.
«Логістичні компанії, які мали склади в проблемних регіонах, зазнали значних збитків через розкрадання або конфіскацію товару. Проте торговельні мережі, що працюють у зоні АТО, стали по-різному вирішувати проблему поповнення запасів. Почали залучати місцевих перевізників на етапі довезення товару з української території на окуповану. Частково взялися транспортувати його за допомогою маршрутних перевізників, які мають перепуску і право на перевезення від т.зв. ДНР і ЛНР, а частково — власними силами», — розповідає про те, які зміни були на цьому ринку протягом останнього року президент Української логістичної асоціації Марія ГРИГОРАК. «Натомість у багатьох логістичних операторів за цей час зросли обсяги перевезень міжнародної і вітчизняної гуманітарної допомоги, дров для обігріву солдатів. З’явився також новий вид послуг, наприклад, страхування і забезпечення збереження майна на окупованій території», — додає вона.
При цьому саме страхування вантажу — питання складне. Так само, як і страхування автомобілів від пошкодження, оскільки, на думку страховиків, ризики перевищують 100%. Хоча були випадки, коли страхові компанії виплачували компенсацію, оформивши її як доброчинну допомогу.
«Коли в Донецьку розпочалися бойові дії, центральний офіс «Делівері» перенесли до Києва. Усіх співробітників терміново вивезли в інші міста України, забезпечивши житлом. Комунікація центрального офісу відбувається по Skype — співробітники розосереджені в Києві, Запоріжжі, Харкові та Сумах. Ми продовжували працювати в Донецьку і Луганську до останнього, допомагаючи вивозити майно тих, хто не хотів залишатися на окупованій території. Але останньою краплею стало те, що в грудні 2014 року бандити вкрали вісім автомобілів з вантажем і позбавили 2000 клієнтів «Делівері» своїх відправок. Тоді ми змушені були офіційно закрити наші склади в Донецьку і Луганську», — розповів «Дню» заступник голови правління «Делівері» Андрій ІВАСІВ.
«Більшість страхових компаній відмовляють своїм клієнтам у компенсації збитків по страхових випадках, які настали в зоні проведення АТО. Вони обгрунтовують свою позицію тим, що те, що відбувається на сході України, підпадає під виняток зі страхового покриття і вважають це вагомою причиною для відмови в страхових виплатах. Але нам удалося домовитися зі страховою компанією «Злагода», і вона вже компенсує збитки відправникам вантажу, постраждалим у грудневому інциденті», — розповідає Андрій Івасів. За його словами, клієнтам компанії виплатили вже понад півмільйона гривень.
До речі, компенсацію втрачених вантажів клієнти вимагають не лише у автомобільних перевізників, а й в «Укрзалізниці». Так, агрохолдинг «Нібулон» домагається в судах від ДП «Одеська залізниця» стягнення 7,8 мільйона гривень за втрату понад 2 тисяч тонн пшениці. Її повинні були доставити зі станції Старобільськ Донецької області на станцію «Миколаїв — вантажний» Одеської залізниці. Але, як заявили працівники залізниці, її вилучили в зоні АТО озброєні особи. Суди першої і другої інстанції стали на бік «Нібулона», оскільки додаткова угода на перевезення пшениці була укладена в липні 2014 року, і залізничні накладні свідчать, що залізниця прийняла вантаж уже при проведенні АТО.
Проте ризикувати вантажем відправники будуть і надалі. Якщо йдеться про торгівлю, то прибутки можуть в рази перевищувати витрати на територіях, де немає бойових дій. Як раніше зазначав заступник голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан, на українському оптовому ринку можна завантажити мікроавтобус алкоголем за 30 тисяч гривень, а за лінією фронту продати його втричі дорожче.
При цьому і те, що товари повинні доставлятися на окуповані території лише залізницею, гарантувати відсутність контрабанди не може. Так, днями СБУ повідомила про затримання 700 тонн продовольства, яке контрабандисти намагалися доставити на непідконтрольну Україні територію поїздом. Продукти були заховані в 11 вагонах під металургійним шлаком, який вказувався в супровідних документах.
Раніше голова «Укрзалізниці» Максим БЛАНК повідомив, що вони допомагають правоохоронцям розкривати злочинні схеми, але функції залізниці обмежені. Перевірка походження вантажів не входить у компетенцію перевізника, супровідні документи, самі вантажі перевіряють прикордонники, СБУ і Державна фіскальна служба. Саме вони ухвалюють рішення щодо законності переміщення вантажів, вивчають, чи не підуть кошти від реалізації товару на фінансування терористичної діяльності, спрямованої проти України.