Наближаються перші роковини вторгнення російських «зелених чоловічків» на кримський півострів. Що змінилося там з того часу? Прес-служба Генеральної прокуратури України повідомила про початок кримінального провадження за фактом незаконного позбавлення волі одного з лідерів Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. І це лише один із фактів порушення прав людини, які щодня фіксуються, на півострові, анексованому Росією. Відповідно, як у самому Криму, так і в континентальній Україні наростає внутрішнє незадоволення, усвідомлення того, що кримчан грубо ошукали, зростають протестні настрої, спрямовані проти російської окупації.
Того ж дня, коли в пресі з’явилося повідомлення про реакцію Генпрокуратури України на затримання кримськотатарського активіста, в Києві пройшла презентація інформаційного центру опору — Free Krimea, який, за задумом організаторів, має стати, зокрема, комунікаційним майданчиком для вироблення єдиної стратегії для реінтеграції Криму з Україною. Створена за підтримки Canada Fund for Lokal Initiatives та української компанії Berta Communications, ініціатива Free Krimea має в числі своїх цілей надання кримчанам об’єктивної інформації про поточні політичні, економічні та соціальні тенденції на півострові, а також підготовку аналітичних звітів і рекомендацій органам влади України.
А почався цей проект із соціологічного дослідження соціально-політичних настроїв мешканців Криму, проводити яке за нинішніх умов було дуже непросто. Враховуючи це, соціологи компанії GFK обрали метод телефонного інтерв’ю за допомогою дзвінків на стаціонарні телефони. Таким чином з 16 до 22 січня було проведено 800 інтерв’ю з мешканцями Криму старшими за 18 років, які мешкають у містах із населенням понад 20 тисяч осіб. Максимальна статистична похибка дослідження 3,5%. Докладаючи про його результати, заступник директора GFK Гліб Вишлінський зазначив, що опитування вдома у кореспондентів на політичну тематику в Криму неможливе, оскільки люди просто бояться говорити те, що вони думають. Він також зазначив ще одне обмеження: оскільки в селах, де переважно мешкають кримські татари, рівень телефонізації досить низький, то оцінки можуть бути заниженими щодо погляду етнічних українців і, перш за все, кримських татар.
Сьогодні очевидно, що результати цього опитування недостовірні, оскільки в Криму діє російський закон, згідно з яким твердження будь-якої особи про те, що Крим включено до складу України незаконно чи сумнів у його приналежності до РФ, є кримінальним злочином і карається як прояв екстремізму. Зважаючи на той факт, що з початку березня минулого року в Криму, як і зараз на Донбасі, весь ефір і всі засоби зв’язку прослухуються ФСБ, твердження будь-кого з респондентів телефоном (стаціонарним, із вказівкою домашньої адреси та прізвища, імені й по-батькові власника!) про те, що Крим — неросійський регіон, або що він анексований незаконно, (як і на будь-які інші «підозрілі» запитання анкети!) тягло за собою кримінальне переслідування, мешканці Криму не могли чесно відповідати на це запитання в ході опитування фірми GFK.
Серед висновків, зроблених за результатами дослідження, три проблеми, які непокоять кримчан понад усе: це збройний конфлікт на сході України (42%), інфляція (40%) і транспортна ізольованість півострова (22%). Виявилось, що найактивніше підтримують збройне приєднання Криму до Росії кримчани старшого віку. Завдяки їм підтримка анексії становить 82%. У той же час 39% вважає неможливими повномасштабні воєнні дії між Україною та Росією. 34% вважають їх скоріше неймовірними. І лише 14% вважають війну ймовірною, а 12% — важко відповісти. Але 72% тих, хто вважає війну ймовірною, вважає, що воєнні дії зачеплять і Крим. Проте, викладений вище факт про особливості телефонного опитування в Криму робить всі ці цифри або дуже приблизними, через що похибка може становити неприйнятну величину до 50% і навіть більше, або взагалі — недостовірними!
Дещо несподівані відповіді отримано на запитання щодо добробуту. Половина опитаних вважає, що їхнє матеріальне становище за останній рік покращилося, а третина, — що воно залишилося тим самим. Погіршало воно в 13%.
Хоча, насправді всі реальні дослідження економіки Криму показують падіння виробництва на 30—80% у різних галузях і зубожіння населення в 2-4 рази через падіння курсу рубля вдвічі, підвищення цін на продукти і товари першої потреби від 2 до 8 і більше разів. Зубожіння пов’язане також зі зниженням заробітної платні і пенсій кримчанам з 1 січня 2015 року, коли в Криму почало діяти російське законодавство в повному обсязі.
Що так послаблює зараз позиції України в Криму? Як вважає політичний експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Сергій Костинський, таким чинником є війна на сході. На його думку, це чинник нестабільності української держави. Експерт вважає, що дуже важливо сформувати позицію держави щодо Криму, яка на сьогодні «не артикульована». Російська Федерація, на його думку, має свою стратегію, а Україна поводиться непослідовно, несистемно, ухвали приймає ситуативно. «У результаті ми самі рядом кроків допомагаємо дезінтегрувати Крим від України», — говорить він. Власне кажучи, у багатьох кримських українців сьогодні вже пропала віра і надія на те, що їхня Батьківщина — Україна — коли-небудь збереться повертати Крим, оскільки українські органи влади сьогодні не лише не виробили програму повернення, але абсолютно нічого не роблять для того, щоб повернути Крим хоча б у найближчому майбутньому, але рядом кроків навіть відштовхують кримських українців і гамують їхню надію на звільнення. Гучна заява Петра Порошенка про те, що Крим був і залишиться українським зависла в повітрі і не має жодних наслідків.
«Соціологи зробили все можливе, — зазначає керівник проекту Free CRIMEA Тарас Березовець, — але ми повинні розуміти, що Крим... сьогодні перетворюється на справжній острів, відрізаний від материка політично, економічно і соціально. Люди, які відповідали на запитання телефоном, говорять одне, а думають інше. Загальна атмосфера доносів, страху і підслухування російськими спецслужбами — люди часто доносять на своїх сусідів — заважає до кінця зрозуміти, що відбувається в головах кримчан. Проте, багато маячків, про які говорять автори дослідження, зокрема, що російським каналам довіряють лише 10% тих, хто їх дивиться, це віхи, на які ми повинні спиратися. Сьогодні в Криму, як і раніше, дивляться українське телебачення, читають українські новинні сайти — це чіткий показник для людей, покликаних займатися інформаційною безпекою».
«Нам у Криму, — підкреслює Березовець, — потрібні елементи не лобової, а м’якої пропаганди. Ми маємо знаходити правильні слова, щоб не відштовхнути людей, які не знають на яку ногу стати».
Керівник проекту вважає, що «не потрібно лякатися» деяких неприємних цифр, отриманих у результаті соціологічного дослідження методом телефонного опитування. «Якби інтерв’юери GFK, не телефонували, а пішли б на особисті зустрічі, вони б усі вже сиділи в СІЗО».
Що рекомендуватимете владі країни, щоб Крим знову став українським, запитав «День» організаторів проекту. «Ми не яструби, і нам чуже прагнення прикрити Крим, заблокувати, і тоді, мовляв, усі кримчани визнають, що краще жити в Україні», — відповів Сергій Костинський «Такого ми не радитимемо, — продовжив Костинський, — Досвід Грузії показує, що це — риска, за якою дуже важко зрозуміти одне одного і активізувати процес повернення території. Потрібно створювати комунікації між півостровом і материком, що дозволить вчитися, бувати, працювати на материку, мандрувати в обидва боки, користуватися всіма благами, якими можуть користуватися кримчани як громадяни України. Українська держава не повинна застосовувати принцип тотального звинувачення населення Криму в окупації півострова. Тут має бути індивідуальний підхід до тих, хто дійсно свідомо йшов на злочини».
