Довкола проекту LNG-термінала дедалі більше запитань, ніж відповідей. Загалом вони стосуються саме іспанського гостя Джорді Сарда Бонвеї. Як писав «День», нам удалося особисто поспілкуватися з цим невідомим під час тепер уже скандальної церемонії підписання документів у Києві. Ламаною російською мовою чоловік розповів, що іспанська компанія зацікавилися будівництвом термінала в Україні, бо ситуація на фондових ринках спонукає інвесторів шукати, де можна вигідно вкласти гроші. Україна в цьому плані виглядає досить привабливо. Щоправда, під час розмови іспанець постійно уникав деталей підписаної угоди про співпрацю і на запитання про суму інвестицій у проект зауважував, що всі подробиці прописано в ТЕО проекту. Коли ж журналіст «Дня» поцікавився, як звати співрозмовника і яка його посада, то в розмову раптово втрутився керівник проекту «LNG-термінал» Віталій Дем’янюк і почав фактично відтягувати іспанця, мотивуючи свої дії тим, що їм терміново потрібно на якісь переговори. Після кількаразового уточнення, хто ж таки ця людина, Дем’янюк квапливо пролепетав, що це повірений компанії Gas Natural Fenosa в Україні. Такий поспіх і різке втручання у, м’яко кажучи, розмову здивувало. Наступного дня вибухнув скандал: виявляється, цей іспанець не мав права (бо не мав повноважень від Gas Natural Fenosa) підписувати жодний договір (нехай навіть рамковий про намір подальшої співпраці).
Щоб роз’яснити ситуацію, «День» звернувся до Дем’янюка. Тільки пізно ввечері в телефонному режимі він пояснив, що Джорді Сарда лише технічно організовував приїзд іспанських офіційних осіб. А ці особи з певних незрозумілих кураторові проекту причин не змогли прибути до України, тому прибув Сарда, який, підписуючи документ, розраховував, що в подальшому дістане підтвердження своїх повноважень від іспанської сторони. Наступного дня після цього переговірник вилетів у Барселону для погодження своїх повноважень і зараз йому прикро, що так сталося (див. «День» від 29.11.2012).
Погодьтеся, виправдання на кшталт «технічно організовував приїзд», «підписуючи документ, він розраховував, що в подальшому дістане підтвердження своїх повноважень», «зараз йому прикро, що так сталося», виглядають наївно. Яке тут може бути пояснення? Або це — поспіхом вигадана захисна позиція, або ж керівник великого міжнародного проекту на мільярди гривень (зокрема бюджетних) такий непрофесійний у переговорних справах...
Хіба українські куратори «LNG-термінала» не розуміють, що в час посилення глобальної конкуренції ціна підготовки до проведення таких проектів зростає в рази? І чому вони ризикнули іміджем проекту, від якого багато в чому залежить енергетична незалежність цілої України? Тим більше що ці документи підписували в присутності десятка телекамер і віп-гостей із дипломатичного корпусу різних країн. І кожен прорахунок сприймають як помилку не окремого керівника, а цілої країни! Крім того, відомо, що за цим проектом пильно стежить і Європа, і наш східний сусід. Перша оцінює нас як потенційного партнера... Друга — нашу спроможність на самостійну енергетичну гру... Підтвердженням пильної уваги Росії до проекту «LNG-термінал» є блискавична реакція з боку Віктора Медведчука, якого в ЗМІ називають неофіційним речником і лобістом російських інтересів в Україні. У своєму блозі на Кореспонденті він написав, що «історія, в яку один із колишніх ідеологів помаранчевих подій, а нині — «державний діяч» Каськів просто вляпав прем’єр-міністра, міністра ПЕК, а загалом — усю Україну, була цілком очікуваною», тому, мовляв, кар’єра таких діячів має завершитися.
З усього цього напрошується єдине запитання: то хто ж підставив Україну? Чи, можливо, ми самі собі зробили ведмежу послугу? Про це «День» запитав експертів.
КОМЕНТАРІ
В’ячеслав КНЯЖНИЦЬКИЙ, радник із питань енергетики, ядерної безпеки та екології Представництва України при ЄС (2004 — 2009 рр.), посол з особливих доручень із питань енергетичної безпеки МЗС України (серпень 2009 — травень 2011 року):
— Ніхто нас не підставляв. Це абсолютна декваліфікація тих людей, які готували це підписання. В МЗС є процедура, якої треба дотримуватися при підписанні угоди з таким бюджетом. Зокрема, слід перевірити такого партнера, і для цього є правила: треба робити запит у країну реєстрації такої компанії через посольство в міністерство торгівлі чи торгову палату. Саме ці установи через посольство підтверджують статус запитуваної компанії. Нині, як я розумію, от що відбулося: в Іспанії триває дуже сильна реформа в рамках освоєння третього енергетичного пакету ЄС. Він передбачає відокремлення компаній, які продають, постачають і володіють газом. Зважаючи на це, нам треба було дотримуватися цієї офіційної процедури, щоб перевірити статус цієї компанії, і потім така компанія мала б надати повноваження людині на підпис відповідної угоди. На мій погляд, те, що трапилося, — некваліфікований підхід до перевірки повноважень партнера.
Олександр ТОДІЙЧУК, президент міжнародної громадської організації «Київський міжнародний енергетичний клуб» (Q-Club):
— Тут комплекс факторів. З одного боку, українська сторона трохи легковажно до цього поставилася... Із другого боку, я не думаю, що «Газпром» просто споглядає те, що відбувається. Як кажуть, перші бублики глевкі, але надалі потрібно дуже зважувати кожен крок, бо на ринку — надзвичайно напружена боротьба вартістю в десятки мільярдів доларів. Є ще й геополітичні питання, про які можна говорити... Страждає імідж країни, і наші сусіди цим скористаються так, як тільки зможуть це зробити. Показуватимуть, що нічого серйозного в Україні не відбувається... Той самий «Газпром» має потужну мас-медійну систему в світі, і на такі події наступає миттєва реакція. На мій погляд, Україні потрібно й далі рухатися цим шляхом (будувати термінал. — Авт.), але кожен наступний крок повинен бути вивіреним. Не виключено, що тут присутній влив Росії. Я не думаю, що чинна влада діяла б проти своїх інтересів. Треб бути готовим, що постійно заважатимуть цьому процесу, бо триває економічна й геополітична гра.
Валерій БОРОВИК, голова правління альянсу «Нова енергія України»:
— На мій погляд, є два варіанти. Перший: людина справді вела переговори, представляла інтереси, можливо, вони не були юридично оформлені до кінця. Навіть при підписанні іспанець поводився якось невпевнено... Якщо це так і юридична служба агентства інвестицій не все вивірила, тоді мають відповідати голова агентства та юридична служба. У такому разі це прокол нашої сторони й агентства. Другий варіант: можливо, всі документи були оформлені, але «Газпром» вийшов і почав вести кулуарні перемовини або, можливо, сказав, що може відмовитися від якихось потенційних спільних проектів, — і так склалася скандальна ситуація. Обидва варіанти можливі, але в будь-якому разі вина агентства дуже велика, бо воно, найімовірніше, не має документа, який би підтверджував повноваження цього іспанця на підпис такого договору від іспанської компанії.
