22 серпня 2008 року на середину фарватеру військових кораблів Севастопольської бухти вийшов український ракетний катер «Каховка». Він мав перегородити шлях російському малому ракетному кораблю «Мираж». Той повертався на базу після участі у військовому конфлікті між Грузією та Росією, а Україна проти участі ЧФ РФ у ньому протестувала й навіть погрожувала не пустити кораблі назад до Севастополя. Але «Каховка» втратила хід, «Мираж» вільно зайшов у бухту, і хтось з його команди навіть єхидно показав українцям буксирний кінець.
Цей епізод найяскравіше проілюстрував стан справ у Військово-морських силах України, ще нещодавно 93% кораблів були визнані недієздатними. Минулого ж року влада виділила на їхній ремонт 170 млн грн., що, як зазначив командувач ВМСУ Юрій Ільїн, «уп’ятеро більше, ніж у попередні роки». На ремонт стали 20 бойових кораблів, катерів і суден забезпечення: Севастопольський морський завод отримав замовлення на ремонт флагмана ВМС України — фрегата «Гетьман Сагайдачний», більшу частину військових кораблів взялися ремонтувати на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві. Щоб на початок нового року бойове ядро флоту складалося з десятка бойових кораблів, «повністю готових до виконання комплексних завдань». За задумом командування, в справному стані буде також 31 судно забезпечення (а весь флот складається з більш як 70 одиниць). Тепер є надія, що техніка в найвідповідальніший момент не відмовить.
Нещодавно ЧСЗ закінчив доковий ремонт чергової бойової одиниці — ракетного корвета «Придніпров’я», якому відновили обшивку корпусу, відремонтували гвинтo-рульовий комплекс і донну арматуру.
Але, фінансуючи ремонт військових кораблів, влада урізує інші «флотські витрати». Так, розпорядженням від 7 листопада 2012 року Кабінет Міністрів України виключив зі складу ВМСУ ракетний корвет «Кременчук», протичовновий корвет «Ужгород», базовий тральщик «Маріуполь», ракетний катер «Каховка», судно-мішень «СМ-15» і навчальний корабель «Сімферополь». Пояснивши це «закінченням встановлених термінів їхньої служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення». Економії поки жодною — треба ще вирішити, що саме зі списаними одиницями робити, адже навіть різання на металобрухт потребує грошей.
«Встановлені терміни служби», щоправда, мають не першочергове значення: корвети одного класу «Придніпров’я» та «Кременчук» були спущені на воду майже в один і той же час — у 1982—1983 роках. Просто «Кременчук» увійшов до складу ВМС України в небоєздатному стані, його не ремонтували, й навіть деякі агрегати відправляли на ремонт «Придніпров’я». Проте для України мати менший, але справніший флот — крок виправданий.
Інша річ, що, як можна було зрозуміти зі слів колишнього міністра оборони Дмитра Саламатіна, заощадити вирішили на виходах флоту в море. Яких і так небагато: згідно з офіційною статистикою Генштабу Збройних Сил України, за 2011 рік середня наплаваність кораблів і катерів українських ВМС становила в Об’єднаних силах швидкого реагування близько 22 діб, в Основних силах оборони — вдвічі менше. Приблизно такі ж цифри були й у попередні роки. При цьому зазвичай близько третини наплаваності становить участь у традиційних українсько-американських навчання «Сі Бриз», що проводяться американським коштом (Україна оплачує лише так звані протокольні витрати).
Залишається сподіватися, що наступним етапом буде все-таки більша кількість виходів у море, тренувальної стрільби тощо. Адже без професіоналізму й справні кораблі можна втратити. До речі, український флот уже критикували за непрофесіоналізм, який і призводив до того, що йому було потрібне додаткове фінансування на ремонт. Наприклад, під час урагану в Севастополі 11 листопада 2007 року українські кораблі, на відміну від кораблів російського флоту, не були вчасно поставлені на захищені стоянки. Тоді корвет «Вінниця» протаранив корабель управління «Славутич», а буксир «Корець» пом’яв об нього правий борт. Корабель управління «Донбас» довелося терміново рятувати буксирам, оскільки він був несправний і сам пересуватися не міг, створюючи при цьому загрозу для інших.
Та й на вищому рівні не обійшлося без помилок, які теж призвели до зайвих витрат на ремонт флоту. Наприклад, свого часу в грецької фірми за 3,5 млн доларів купили акумулятор для єдиного в українському флоті підводного човна. І виявилося, що він має квадратний переріз, а не круглий, тож для даної субмарини не підходить. Простіше було купити іншу батарею — переобладнання старого підводного човна й значно складніше, й навіть ризиковане.
Але привід для оптимізму є: Міністерство оборони запровадило практику бойових чергувань кораблів ВМС у Чорному морі. І вже 15 лютого на нього в акваторію Чорного моря першим вийшов протичовновий корвет ВМС «Тернопіль».
