Iншомовне слово «лізинг» уже чудово освоїлося в українській мові, а також і в реальному житті. Лізинг все частіше використовують підприємці, які отримують завдяки йому сучасні технічні засоби виробництва. Внаслідок проекту Міжнародної фінансової корпорації (МФК) «Розвиток лізингу в Україні» протягом останніх чотирьох років кількість вітчизняних лізингових компаній збільшилась утричі й уже досягла 90. Вартість їхнього портфелю зросла з $86 мільйонів до $3,8 мільярда. Аналітики МФК це пояснюють розвитком фінансового ринку і прогнозують, що цього року лізинг встановить новий рекорд, подвоївшись.
«Лізинг зростатиме, бо він прибутковіший, ніж кредитування. Фізична зношеність основних фондів у економіці Україні, яка сьогодні загалом становить 70—80%, не кажучи вже про окремі галузі, дозволяє у цьому не сумніватись», — підтримуючи аналітиків МФК говорить «Дню» заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін. Згодний із ним голова правління банку «Форум» Ярослав Колесник. Однак, на його думку, запуск лізингового механізму насправді стримує недосконале податкове законодавство зі сплати ПДВ.
Найбільшою популярністю лізинг користується у малих та середніх підприємств, яким зазвичай найважче знайти гроші на закупівлю обладнання та техніки. Не гребують «орендною» послугою і великі гравці, на долю яких припадає більше половини контрактних сум лізингових компаній. Найбільше довіряють такій послузі у столиці, де знаходиться 72% від загальної кількості всіх зареєстрованих лізингових компаній, у Дніпропетровську — 7%, Одесі — 6%, Запоріжжі — 4%.
У центрі лізингових уподобань — легкові автомобілі. Українські підприємці у цьому питанні ні на крок від світових тенденцій, стверджують фахівці МФК. Однак такий підхід, на думку Крапівіна, приносять найменший прибуток, бо ж на ринку велика конкуренція. Наздоганяє Україна міжнародну спільноту і в строках лізингу. «Зросла питома вага угод тривалістю від трьох до п’яти років... Це свідчить про те, що компанії згодні працювати з клієнами, що беруть у лізинг, довше: 5—6 років», — говорить радник з фінансових питань проекту МФК Надія Рязанова.
Самі гравці ринку з експертними висновками погоджуються, однак наполягають на тому, що на практиці залишилось багато неврегульованих питань, які й ступорять розвиток лізингу. «Сьогодні лізингодавцям не до кінця зрозумілий механізм продажу на вторинному ринку деяких груп повернутих товарів», — говорить Крапівін. Доки урядовці не подбають про податкові пільги для лізингових учасників — справжнього розвитку товарної оренди у розстрочку (як ще часто називають лізинг) не буде, коментує ситуацію «Дню» аналітик Простобанк Консалтинг Тетяна Матичак.
Хоч податкова сторона справи й не досконала, але саме вона приваблює нові компанії. «Лізингові витрати можна відносити до валових витрат чого не зробиш з кредитами, — пояснює аналітик Простобанк Консалтинг і додає: — Сьогодні існує великий потенціал для появи нових компаній, але переважно це будуть закордонні гравці. Чому так? Бо у них є база, що дозволяє закуповувати потрібне для лізингу обладнання. Появі ж нових українських компаній заважає вимога великого стартового капіталу для початку обслуговування клієнтів». В іноземній «навалі» дуже сумнівається Колесник, мовляв, причина та ж сама: ніхто не піде до країни, де не відшліфовані всі правила нормальної лізингової роботи. Між тим, експерти говорять, що країна від цього більше втрачає. Розширення конкуренції принесло б зниження лізингових ставок на 0,5—1%.
