Російське ТОВ «Центр здійснення розрахунків», що входить до структури енергетичного холдингу «Інтер РАО», надіслало офіційного листа на адресу держпідприємства «Укрінтеренерго» з вимогою пояснень щодо вимкнення електроенергії в Криму. Про це вчора повідомили українські ЗМІ. Зокрема відповідний документ опинився у розпорядженні ТСН.
У листі, опублікованому на сайті видання, йдеться, що за контрактом між ТОВ «ЦВР» та ДПЗД «Укрінтеренерго», що був укладений 29 грудня 2014 року, Україна має поставити у листопаді поточного року 500 079 523 кВт год. на умовах безперебійного постачання. З 20 листопада поставки знизились, а з 23:19 21 листопада — припинились зовсім.
Російська компанія нарікає, що їх не попередили про перебої у постачання. «Прошу Вас у найкоротші строки направити на нашу адресу інформацію про причини обмеження та подальшого припинення постачання електроенергії, а також негайно відновити поставку електроенергії згідно з контрактом, що буде забезпечувати у повному обсязі фактичний погодинний графік споживання», — зазначається в листі.
Також вказується, що п. 4.3. контракту передбачає право російської сторони нарахувати Україні штраф у розмірі 20% вартості фактичного та узгодженого у звітному періоді обсягу електроенергії. За даними ТСН, йдеться про 4 мільйони гривень штрафу на добу. У разі, якщо російська компанія підготує позов, справа розглядатиметься у суді міста Москви.
Як відомо, контракт на імпорт російської електроенергії 28 грудня 2014 року підписав в.о. генерального директора ДП «Укрінтеренерго» Василь Андрієнко, який був призначений на цю посаду за декілька днів до підписання.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наприкінці січня 2015 року звернув свою увагу на цей контракт, зокрема на те, що там вживається поняття «Кримський федеральний округ».
Міністр енергетики Володимир Демчишин тоді виправдовувався, що у кінцевому варіанті тексту контракту словосполучення «Кримський федеральний округ» відсутнє. Також він запевнив, що договір є вигідним для української сторони і завдяки підписанню в Україні припинилися віялові відключення.
А позавчора Демчишин ще й «відзвітував», що Україна, буцімто, «заробила на поставка електроенергії в Крим». «Договір за період свого існування приніс прибуток. Якщо в маржі, то це приблизно 3%, враховуючи великий об’єм — це більше 300 мільйонів гривень», — заявив міністр. За його словами, загальний оборот за контрактом за 10 місяців складає близько 8 мільярдів гривень.
Поки в уряді ніяк не коментують судову перспективу одностороннього припинення виконання контракту про постачання електроенергії до Криму, експерти «Дня» окреслили ще ряд економіко-політичних проблем, які виникли у всій цій «енергетичній історії».
ЗАПЛАТИМО ЗА ПРОСТІЙ І ЗА ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ
Зиновій БУЦЬО, начальник управління інформаційної політики ДП НЕК «Укренерго»:
— Як національна енергетична компанія, де ще діють доволі суворі закони ми зобов`язані виконувати підписані нами договори про те, що ми будемо транспортувати всю енергію туди, куди нам це належить за договорами, укладеними відповідними державними органами — чи це імпорт, чи це експорт. Ми їх мусимо виконувати, бо інакше це наказуємо економічно. А не робити цього — це не нормально для цивілізованих країн: не виконувати те, що підписали.
До того ж ми за своїми нормативами зобов`язані відновлювати можливі порушення системи енергопостачання, як фізичних об`єктів, так і затвердженої схеми. І не маємо права не вживати відповідних заходів задля того. Тож маємо вже збитки від простою як у вихідні, так і в робочі для багатьох бригад (півсотні людей і десятки одиниць техніки), які могли б зробити багато іншої невідкладної роботи. Маємо фінансові витрати (мабуть, понад мільйон гривень) на відновлення пошкоджень.
...Аварія в даному разі абсолютно не вплинула на атомні станції. Вони причетні до нинішньої ситуації тільки в тому плані, що з системи випала потреба в 600 МВт, і диспетчерська служба, згідно логіки та інструкції, скинула цю потужність з тих станцій, які постачали електроенергію до Криму.
Чи не зашкодило це Україні? Аж ніяк. Миколаївсько область живиться за нормальною схемою. І Херсонська також. Але два її південні райони довелося перемкнути з підстанції «Титан», яка знаходиться на окупованій території, на підстанції в Херсонській області.
РОЗІРВЕМО «СХЕМУ ГРИГОРИШИНА
Олександр ТКАЧЕНКО, генеральний директор Центру досліджень енергетики:
— В енергетиці блокада Криму ніяких наших проблем не вирішить. Хоча схема, за якою ми працювали півостровом, звичайно ж, Україні не вигідна. Ми, відповідно до неї, купували у Росії той обсяг електроенергії, який поставляли до Криму. Ця корупційна схема пролобійована відомим олігархом Григоришиним і всі поставки електроенергії з Росії до Криму і в Україні — зроблені за його безпосередньої участі, він навіть про це публічно заявляв.
Правильна схема: Україна виробляє електроенергію і продає її в Крим за адекватними експортними цінами. Це зрозуміло навіть і без всякої блокади. Але й вона жодних проблем України не вирішить, а ситуацію з вугіллям, яка штучно сформована, і це факт, з допомогою Міненерговугілля та національного регулятора, тільки посилить.
Мене турбує те, що може зробити Росія у відповідь на наші дії щодо Криму. Перше, вона може закрити перетоки електроенергії. Чим це нам загрожує? Якби у нас було зараз запасено достатньо вугілля, то ніякої загрози не було б. Але на сьогодні на складах електростанцій замість запланованих і необхідних, за найскромнішими оцінками, 3,2 мільйона тонн (з них 1,6 мільйона, а краще 1,8 мільйона тонн повинен бути антрацит) лежить 2,1 мільйона тонн, у тому числі тільки один мільйон антрациту. Решта — довгополум’яне вугілля (газова група). Ось тут може виникнути проблема. Вона імовірна тому, що ні Міненерговугілля, ні національний регулятор, незважаючи на всі доручення прем’єр-міністра, рішення антикризового штабу, рекомендації українських, канадських, американських і європейських експертів, нічого не зробили для того, щоб поставки із зони АТО, які, як ми з вами розуміємо, повністю контролюються росіянами, підстрахувати імпортним вугіллям. В результаті можуть виникнути досить складні ситуації. Навіть якщо зараз терміново кинемося підписувати імпортні контракти, то, як мінімум, два з половиною — три місяці мине, поки припливе перший корабель.
