Харківська обласна рада закликала Кабінет Міністрів України та Нацкомісію, що регулює енергетику й сферу комунальних послуг (НКРЕКУ), переглянути тарифи на житлово-комунальні послуги в бік зниження. «Просимо прийняти рішення про скасування постанови Кабінету Міністрів від 1 жовтня 2015 року №758 і від 27 квітня 2016 №315 та скасування нормативних актів НКРЕКУ, ухвалених на підставі зазначених постанов, і наполягаємо на оприлюдненні методики розрахунку й обгрунтуванні підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги», — говориться у зверненні облради до Кабміну і НКРЕКУ, прийнятому на сесії.
В облраді розуміють необхідність реформування сфери житлово-комунальних послуг і усвідомлюють усю складність соціально-економічної ситуації в Україні, проте приймають це звернення «з метою зниження соціальної напруженості серед населення та сприяння стабільним розрахункам громадян за отримані житлово-комунальні послуги». На думку авторів документа, урядова постанова №315 істотно збільшила ціну на природний газ для споживачів без проведення аналізу і будь-яких соціально-економічних обгрунтувань.
Як наслідок, НКРЕКУ ухвалила низку нормативних актів, якими встановлені нові, істотно більші тарифи на тепло й гарячу воду. Це, на думку авторів, веде до значного погіршення фінансового становища населення; зростання заборгованості щодо оплати житлово-комунальних послуг, проблем для підприємств, що забезпечують енергобезпеку регіону й країни в цілому; істотного зростання обсягів субсидій населенню, які треба передбачити в державному бюджеті.
Останній з цих висновків підтвердив того ж дня й міністр соціальної політики України Андрій Рева. «Субсидія в середньому зросте відсотків на 25, але це лише прогноз», — сказав міністр перед засіданням уряду. Наразі, за його даними, субсидії оформили близько 6 мільйонів домогосподарств. З початком опалювального сезону, за прогнозом міністра, кількість субсидіантів може зрости на 3,5 мільйона.
Але з 1 вересня сталося також чергове підвищення тарифу на електроенергію. «У роки правління пана Януковича промисловість платила (за електроенергію) за високими тарифами замість нас з вами, — пояснює ситуацію співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніч, — ця різниця становила по країні приблизно три мільярди гривень. З точки зору ліберальної економіки, це — неправильно. Перехресне фінансування спотворює ринок, позбавляє стимулу для розвитку й інвестицій». І з 2015 року регулювальник прийняв поетапний план підвищення тарифів на електроенергію. За словами Маруніча, з початку 2015 року до березня 2017 року тарифи на електроенергію мають зрости в 3,6—3,8 разу. З 1 вересня четвертий етап цього забігу — тариф підвищено в середньому на 26%. Споживачі, що використовують від 100 до 600 кіловат, платитимуть за один кіловат 1,29 гривні, констатує експерт.
У березні наступного року буде ще один етап, який начебто, має бути останнім, але, як прогнозує Маруніч, «це ще не факт». Річ у тому, що всі ці підвищення проводилися для того, щоб ліквідувати перехресне фінансування, але цього не сталося. За оцінками НКРЕКУ обсяг перехресного субсидування 2015 року досяг 44 мільярдів гривень, тоді як за Януковича воно становило приблизно 30 мільярдів. Очевидно, що й за 2016 рік бажаних змін не буде, говорить експерт, тому що НКРЕКУ буде змушене підвищувати тарифи на електроенергію для підприємств і далі, бо є проблеми із забезпеченням теплової електрогенерації вугіллям, а взаємні заборгованості на енергоринку країни досягли 40 мільярдів гривень.
Уряд, як правило, не прислухається ні до звернень обласних рад, чимало яких навіть прийняли меморандуми, що «зупиняють» зростання тарифів, ні до думки експертів. У цих умовах експертне співтовариство взяло курс на з’ясування тарифних стосунків з урядом у судах. Експерт з енергетичних питань, екс-член НКРЕКУ Андрій Герус звернувся до суду з позовом про визнання незаконною й скасування постанови Нацкомісії від 3 березня 2016 року, якою була запроваджена формула на ціноутворення вугілля для теплових електростанцій, що отримала в народі назву «Роттердам плюс доставка». На думку Геруса, НКРЕКУ досі не надала повного розрахунку ціни вугілля й електроенергії за цією формулою. Він також упевнений, що «Роттердам-плюс» не дав обіцяного ефекту щодо незалежності й гарантованості постачання вугілля. За його даними, запаси вугілля на кінець серпня на 40—45% нижчі, ніж рік тому, коли згаданої формули не було. Експерт переконаний, що цю формулу запроваджено виключно для додаткової вигоди («додаткових чайових») деяким виробникам електроенергії.
«Минулої п’ятниці я теж відніс позов до Окружного адміністративного суду м. Києва, — розповідає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, — це мій перший позов проти держави». Боярчук підтримує Геруса, який першим публічно порушив питання сумнівної схеми. «Андрій зробив страшну річ, — говорить економіст, — виніс за рамки вузького кола «енергетичних еліт» одну з комерційних таємниць вугільного бізнесу. І навіть більше, він пояснив це настільки просто й доступно, що й школярі зрозуміли, як треба «правильно» продавати вугілля, а сам «Роттердам+» став широко впізнаваним мемом».
«Чому чиновники просто проігнорували настільки скандальну ситуацію? — запитує Боярчук і відповідає: — Якщо правильно перемішувати кашу в головах, то думатимуть, що «Роттердам+» пов’язаний зі зростанням тарифів на електроенергію для населення. А це начебто реформи, і їх навіть МВФ підтримує». Друга причина, на думку експерта, полягає в тому, що є й інші непопулярні рішення, як, наприклад, підвищення вартості опалювання, на тлі яких «невелике хуліганство» з покупкою вугілля просто не привертатиме уваги.
Тим часом, 6 вересня Окружний адмінсуд Києва вже почав розбиратися з подібною справою. Громадська організація «Тарифна мобілізація» оскаржує положення постанови Кабміну, що встановив завищену вдвічі ціну на газ для населення й теплокомуненерго. Розгляд справи по суті заплановано на 27 вересня. Як повідомив «День» керівник громадської організації «Публічний аудит» і співзасновник «Тарифної мобілізації» Максим Гольдарб, «юристи організації в позові акцентують, що у вказаній постанові відсутні будь-які економічні розрахунки й структура граничної роздрібної ціни. Крім того, вони звертають увагу суду на те, що ціна на природний газ для побутових споживачів була встановлена за відсутності фінансового плану газодобувної компанії «Укргазвидобування» за 2015—2016 роки та її інвестиційних програм розвитку».
На думку Гольдарба, ціна українського газу, включаючи й прибуток для вітчизняної газодобувної галузі, має становити не більш як 3,5 тисячі гривень за тисячу кубометрів. А в затвердженій ціні на газ до неї додано ще майже стільки ж необгрунтованих податкових навантажень у вигляді ренти й спеціальних податкових зобов’язань. «Ми всі платимо державі ренту за газ, який, за Конституцією, належить нам, громадянам України, — зазначає юрист. — Так відбувається штучне наповнення «гаманця» під назвою «Нафтогаз».
