Таку статистику озвучив заступник голови Ради Федерації роботодавців України, куратор проекту «Національний реєстр контролюючих органів» Олексій Мірошниченко у прямому ефірі радіо «Ера». Серед них, за словами експерта, понад 40% перевірок були позаплановими.
«Сума накладених штрафних санкцій на бізнес склала три мільярди гривень. Але якщо подивитися, що реально надійшло до державного бюджету, то ця цифра складе лише 900 мільйонів гривень. Виникає питання: де ділося більше двох мільярдів гривень, і чому бюджет їх не отримав? Ну, є певна логіка, що деякі підприємства оскаржують санкції в судах. Але не думаю, що це саме ці два мільярди гривень, а значить, це вже складова корупційних дій», — наголосив Мірошниченко.
За словами заступника голови Ради ФРУ, під час позапланових перевірок 650 тисяч керівників було притягнуто до відповідальності. «І це люди, які створюють робочі місця, платять податки до державного бюджету», — підкреслив Мірошниченко.
У Федерації роботодавців наводять приклад одного з сільськогосподарських підприємств, яке минулого року контролюючі органи перевірили 533 (!) рази. «Це підприємство на своєму сайті відкрило рубрику «Хто нас сьогодні перевіряє». Вони порахували, що видали контролюючим органам 15 тонн документів. Виходить, що підприємству не має коли навіть працювати», — підкреслив Олексій Мірошниченко.
За підрахунками Федерації роботодавців, бізнес втрачає близько 27 мільярдів гривень на рік від зупинок підприємств контролюючими органами. Наприклад, якщо зупиняється ресторан, то він за день простою втрачає близько 15 тисяч гривень. Перукарня — близько 1000 гривень за день. У представників великого бізнесу ці цифри ще вищі: хлібокомбінат зазнає збитків у розмірі від 100 до 225 тисяч гривень, а металургійний комбінат — до 4 мільйонів гривень за один день.
Тож роботодавці вже склали реєстр органів, які можуть перевірити будь-яке підприємство, підкреслюють, що більше половини з них наділені гіперфункціями. «Усього їх 70. При цьому 44 з них мають право зупинити роботу бізнесу», — наголошує Мірошниченко. Утім, він відзначив, що справа не просто в кількості контролюючих органів. «Бізнес більше непокоять інші цифри, які ми побачили під час складання Національного реєстру. Такою особливо загрозливою для інвестиційної привабливості України і свободи ведення бізнесу в нашій країні є кількість органів, які можуть зупиняти або призупиняти роботу бізнесу», — підкреслив Мірошниченко.
Заступник голови Ради ФРУ зазначив, що однією із головних задач для Федерації роботодавців України після складання Національного реєстру контролюючих органів є сприяння тому, щоби без рішення суду жодна державна установа не мала права зупиняти або призупиняти роботу бізнесу в Україні.
Щоправда, юристи, які супроводжують суперечки бізнесу з контролюючими органами, у «справедливий суд» вже майже не вірять. Кажуть, що коли справа доходить до суду, той у дев’яти випадків із 10 виносить рішення на користь контролюючого органу, і далеко не завжди це рішення є вмотивованим юридично. Юристи роблять припущення, що система сьогодні «мотивує» чинити таке судочинство потребою «наповнити бюджет». І наводять статистику, що лише за минулий рік податкові інспектори «принесли» бюджету 26,6 мільярда гривень, вигравши 92% справ (42,5 тисячі (!)). Нагадаємо, дохідна частина державної казни на 2012 рік становила 367 мільярдів гривень.
У коментарі «Дню» партнер юридичної фірми «КМ Партнери» Олександр Шемяткін зауважив: «Коли відповідальність конкретного чиновника буде реальною, він замислиться: писати йому незаконний акт перевірки чи ні. Сьогоднішня ж ситуація безкарності (або, точніше, вибіркової караності «неугодних») так розбестила «угодних», що вони навіть не намагаються створити видимості дотримання закону. Як інакше пояснити ситуацію, коли суддя розглядає 700 справ на місяць, витрачаючи менше 15 хвилин на справу (написання рішення, ознайомлення з матеріалами справи, вислуховування сторін процесу)? Як пояснити нескінченне донарахування платникам податкових зобов’язань з одних і тих самих питань, щодо яких суди вже кілька разів скасовували подібні рішення того ж начальника податкової або митниці?»
Алла ДУБРОВИК, «День»
КОМЕНТАР
Євген ЧЕРНЕЦЬКИЙ: «Лише 10 відсотків справ, у яких організації судяться з контролюючими органами, виграють»
«День» попросив прокоментувати основні проблеми бізнес-клімату в Україні голову «Спілки захисту прав підприємців» Євгена ЧЕРНЕЦЬКОГО.
— Федерація роботодавців озвучила статистику, що минулого року бізнес пережив більше двох мільйонів перевірок контролюючими органами. На вашу думку це — багато?
— Не кількість перевірок є проблемою для підприємців, хоча це теж погано, бо їх дуже багато, а низька можливість підприємців захищатися від неправомірних висновків цих перевірок. Вже стало практикою, що інспектори приходять на підприємство і, не заглядаючи у документи, малюють порушення та нараховують податки чи стягнення. Раніше, якщо такі рішення приймалися і якщо там були дійсно несправедливі висновки, то можна було піти до суду та оскаржити їх. Відсоток успішних рішень на користь підприємців був досить великим. За останні декілька років ситуація змінилася. На сьогодні виграти позов у держави майже неможливо. Лише 10 відсотків справ, де організації судяться з державними контролюючими органами, виграють.
— Влада звітує про успішний курс на лібералізацію фіскальної та регуляторної державної політики. З досвіду вашої громадської організації, цей курс відчувається? Чи навпаки — відбуваються зворотні процеси, які власне підтверджує статистика Федерації роботодавців?
— Я цієї лібералізації не помічаю. Доки у нас не буде справедливої судової системи і доки відношення до підприємців не буде таким, яким воно має бути, то ніякої лібералізації і не слід чекати.
— Роботодавці вже склали реєстр органів, які можуть перевірити будь-яке підприємство. Всього в ньому — 70 таких організацій і 44 з них мають право зупинити роботу бізнесу. Це — нормальна практика для країни з цивілізованими правилами ведення бізнесу, як ви гадаєте?
— Питання корупції та питання судової системи — його порушують, в принципі, усі, зокрема і міжнародні структури, які ведуть бізнес в Україні. Дуже важко. Я вже не кажу за малий бізнес, який більше за усіх страждає у даному випадку. Недарма, у міжнародних рейтингах легкості ведення бізнесу у світі на сьогоднішній день Україна десь у кінці (Doing Business 2013 — 137 місце з 185 країн. — Авт.).
— До Вашої громадської організації сьогодні звертаються найчастіше з якими проблемами?
— Переважно це — проблеми податкової та митниці. Із ними важко на сьогоднішній день працювати. У будівельній сфері ми помітили зміни на гірше, коли інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) з 1 січня 2013 року отримала ширші повноваження. З одного боку нове містобудівне законодавство спростило процедуру відводу земельних ділянок. Але контроль за процедурою будівництва і ті штрафи, які можуть складати співробітники ДАБК стали взагалі неадекватними.
Нещодавно до нас звернулися кілька компаній зі схожими історіями. До них на будівництво приходив інспектор ДАБК, щоб перевірити правильність ведення виконавчої документації. Будівельники підготували і принесли ці документи до інспекції, щоб продемонструвати їх, згідно припису. Та їм відразу видали акт на штраф у 50 тисяч гривень, який ДАБК може накладати, якщо документація ведеться невірно. Тепер, щоб довести, що вона ведеться вірно, доводиться йти до суду.
Віталій СЕЛИК, «День»
