Хоча баталії навколо земельних проблем у Криму, здається, вщухли, однак самі проблеми залишились, їх гострота і важливість не зменшились. У чому їхнє коріння? Про це бесіда «Дня» з начальником відділу нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства прокуратури АРК, старшим радником юстиції Олексієм КРИВЧИКОВИМ.
— Олексію Сергійовичу, які фактори перешкоджають раціональному використанню земельних ресурсів у Криму?
— По-перше, це відставання з грошовою оцінкою земель, яка за вимогами постанови Верховної Ради України мала б закінчитися ще до 1 січня 2002 року. Однак у Криму її здійснено лише в 6,1% населених пунктів (щоправда, за площею вони становлять 34% Криму). За межами населених пунктів грошова оцінка земель не проводилась зовсім. По-друге, продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення не проводиться, бо нема ціни. За період з 1999 по 2003 рік в автономії продано 116 гектарів земель. За 2003 рік — 68 ділянок. Все це — шляхом викупу землі під об’єктами нерухомості, а земельні торги у формі аукціонів чи конкурсів, що передбачені статтею 115 Земельного кодексу України, не проводились взагалі. А це б могло значно — в кілька разів! — збільшити суми надходжень до місцевих бюджетів.
Усі ці механізми не задіяні також тому, що в автономії не завершено інвентаризацію земель, яку за постановою Верховної Ради України ще від 18 грудня 1990 року слід було виконати до 15 березня 1991 року! Сьогодні в Криму інвентаризовано лише 28% території населених пунктів і 12% території за їх межами. Як наслідок бюджет втрачає значні кошти плати за землю. Окрім того, автономія досі не має автоматизованої системи обліку земель. Це призводить до шахрайства з землею та незаконного заволодіння нею. Так, в 2002 році шляхом підробки заяв п’яти громадян в Симеїзі було незаконно отримано державні акти на право користування земельними ділянками, які згодом за сприяння приватного нотаріуса були продані. За цим фактом порушена одна з багатьох кримінальних справ, ведеться слідство.
Прикладами і виявами сваволі у використанні землі часто стають дії місцевих рад. Наприклад, Симеїзський селищний голова розпоряджався земельними ділянками, що розташовані за межами населеного пункту, а значить були не в його компетенції. Він незаконно передав в оренду ТОВ «Крокус» та «Крилан» землі на суму 3,8 мільйона гривень. Місцеві органи влади, не замислюючись, розпоряджаються землями рекреаційного та заповідного призначення, хоч це не входить в їх компетенцію. Так, Ялтинська міськрада прийняла в експлуатацію пляжні споруди біля селища Нікіта, хоч ця земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення і межує з землями Нікітського ботсаду, а також розташована в прибережній смузі Чорного моря. Сакська райдержадміністрація надала на землях рекреаційного призначення ділянку підприємству «Югпромсервис» для... будівництва автозаправки, що суперечить цільовому призначенню цих земель. Сільради та райдержадміністрації надають земельні ділянки на землях, які відведені під водоохоронні зони, прибережні захисні смуги тощо...
— Як реагують на усе це численні контролюючі організації?
— Рівень їх діяльності, на жаль, характеризується низькою ефективністю. Тільки за 2003 рік Держземінспекцією Криму зафіксовано понад дві тисячі фактів самовільного використання земель.
Контролюючі організації хворі на формалізм. Вони в кращому випадку реєструють порушення, не добиваючись його усунення. Це можна сказати і про роботу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Криму. Вона не володіє достовірною інформацією про фактичний стан справ з самозахопленнями землі, не усуває порушень. Більше того, інспектори часто фальсифікують звітність. Як ми виявили, наприклад, у судакському регіоні фактично усунуто тільки 41 порушення, хоч у звіті зазначено 239. Таке ж становище і в інших містах та районах. Понад рік без правовстановлюючих документів використовують земельні ділянки Лівадійського пляжу та Масандрівської селищної ради кілька підприємств. Вони вже почали навіть будівництво житлових приміщень. Загалом бюджет від зловживань і неналежного користування землею втрачає мільйони гривень. В той же час в органах влади лежать тисячі заяв громадян з проханням про виділення землі. Так, у Сакську міськраду надійшло 1098 заяв, але десятки з них не були розглянуті. Те ж саме в Алупкінській, Симеїзській та інших селищних радах...
Ще в лютому 2001 року сесія Золотополянської сільради надала земельну ділянку підприємству «Біоцентр», зобов’язавши голову укласти договір оренди. Однак і сьогодні його не укладено і орендна плата до бюджету не надходить. В Саках, на території бази «Затишок», на ділянці в 10800 квадратних метрів розміщено 48 об’єктів, однак договори оренди укладені лише на 8% території. Збитки бюджету — 44 тисячі гривень щорічно. Загалом в Криму безоплатно використовуються тисячі ділянок. Крім цього, місцеві органи влади миряться з недоїмками податку на землю. В Сімферополі такий податковий борг становить понад два мільйони гривень.
Однак за 2001—2003 роки Сімферопольською міськрадою направлено до суду тільки 4 позови про звільнення самовільно зайнятих ділянок, хоча в 2003 році тут виявлено 112 таких фактів. Малоріченська, Партенітська селищні ради, Алуштинська міськрада не подали жодного позову про звільнення самовільно зайнятих ділянок, хоч таких фактів сотні. Коктебельська та Щебетовська селищні ради свідомо приймали незаконні рішення про виділення ділянок без проектів відведення, без погодження з органами земельних ресурсів. Коктебельський селищний голова допустив безпрецедентне порушення конституційних прав громадян — за його ініціативою селищна рада у лютому 2003 року припинила прийом заяв громадян про надання земельних ділянок для будівництва житлових будинків. Однак пiд час дії цього незаконного рішення самою ж радою надано чотири ділянки площею понад гектар кожна. У Щебетівській селищній раді залишились без розгляду понад 200 заяв громадян (значна їх кількість від кримських татар).
Органи Рескомзему і архітектурного містобудівного контролю Міністерства архітектури Криму також недбало контролюють ситуацію. На території санаторію «Зорі України» більше року триває самовільне будівництво 16 котеджів, три з яких знаходяться в 100-метровій охоронній зоні моря. Самовільне будівництво провадиться на території санаторію імені Баранова, санаторію «Передгірний». У Симеїзі поблизу пансіонату «Мрія» фізичними особами зведено 5 приватних дво- і триповерхових будинків без будь-яких дозволів. Незаконне будівництво здійснюється на території санаторіїв «Ай-Даніль», «Форос». Порушено кримінальні справи.
— А чи дотримується правовий режим земель сільськогосподарського і лісового призначення, адже це особливо цінні землі?
— Місцеві органи влади часто виділяють ділянки на землях сільськогосподарського призначення та лісового фонду. Однак всупереч законодавству їх отримувачі не відшкодовують втрати. Лише в 2003 році прокуратура порушила 6 кримінальних справ, внаслідок чого бюджетам відшкодовано 300 тисяч гривень. У 2004 році вже повернуто 3,5 мільйона гривень втрат сільськогосподарського виробництва. Наприклад, мале підприємство «Детрит» в Сакському районі самовільно захопило земельну ділянку площею понад 10 гектарів. Сума втрат сільськогосподарського виробництва склала 36 тисяч гривень.
— Як природоохоронна прокуратура загалом бореться з цими порушеннями та чи є перспектива запобігати їм, щоб взагалі усунути їх як явище?
— Останнім часом ця робота значно активізувалась. Цього року вже порушено 13 кримінальних справ. Органами влади задоволено 49 наших протестів, 59 приписів, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 31 посадову особу. З метою відшкодування збитків лише в цьому році направлено до Господарського суду 122 позови, в місцеві суди — 79 позовів. Більшість iз них судами задоволені. Питання дотримання земельного законодавства розглянуті на колегії прокуратури Криму. Стан додержання законодавства про землю визнано незадовільним, винесено попередження керівникам органів місцевої влади, багатьом прокурорам — стягнення. Не можу обіцяти, що ми незабаром зовсім позбудемося порушень земельного законодавства, однак певен, що звести їх до мінімуму в наших силах.
