На світовій мапі комунікаційних технологій Україна також претендує на статус Силіконової долини. Щоправда, роботи в цьому напрямку — непочатий край. Це показала зустріч представників сфери комунікаційно-інформаційних технологій з прем’єр-міністром України Юрієм Єхануровим. І не тільки тому, що перше враження від цього «круглого столу», полягало в тому, що влада та представники ІТ-сфери вперше бачать один одного. В ході всієї розмови, що продовжувалась досить довго, кожна сторона вперто «гнула свою лінію».
Влада будує щодо галузі справді наполеонівські плани. Юрій Єхануров на початку зустрічі їх окреслив. Це, зокрема, довести до $5 мільярдів на рік оборот українських комунікаційних компаній. Міністр транспорту і зв’язку Віктор Бондар навіть заявив, що ІТ має стати «по суті локомотивом вітчизняної економіки». «Ми вже кілька років ведемо переговори з потужними виробниками щодо розміщення в Україні їхнiх виробництв, — зазначив він. — І хочемо організувати ринок програмного забезпечення в Україні».
Розмова з фахівцями стала значно детальнішою після того, як журналістів попросили вийти. Як стало відомо «Дню» від поінформованого джерела, після цього прем’єр зосередив усе своє красномовство на тому, щоб «запросити» представників ІТ вийти вже нарешті з тіні. В обмін на це він пообіцяв поліпшити систему оподаткування та навіть пропонував виділити на розвиток ІТ бюджетні кошти. Представники галузі від цієї «заманливої» пропозиції не то, щоб відмовились, але й по-справжньому не відреагували. Бо, мабуть, не дуже довіряють обіцянкам урядовців. Більше того, сьогодні в сфері ІТ України створено такі умови, що працювати «на світлі» можуть лише патріоти-альтруїсти. Таких, на жаль, небагато. Більшість компаній налаштовані на закордон, і саме там залишають свої доходи. Деякі з них взагалі готуються «емігрувати» разом зi своїми виробничими і, головне, кадровими ресурсами туди, де більш сприятливий законодавчий та податковий клімат — в Молдову, Росію, Білорусь чи навіть Узбекистан.
Саме тому, мабуть, і відбулася ця зустріч, на якій уряд прагнув довести, що й Україна вже готова «рівнятися» на прогресивний в напрямку ІТ Схід, а відтак «прокинулась» і вирішила будувати конструктивні відносини з бізнесом, що працює в галузі високих технологій. Однак до порозуміння справа, здається, не дійшла. Голова ради Української асоціації операторів зв’язку «Телас» Юрій Соловйов констатував значне відставання України, порівняно з іншими країнами, в сфері ІТ. Він пояснив це відсутністю чіткої політики в цій галузі. Об’єм ринку телекомунікацій, за його підрахунками, складає 7% від ВВП України, що набагато нижче середньоєвропейського показника. При розвинутому мобільному зв’язку, ми маємо відставання в два рази в фіксованому зв’язку і в три-чотири рази в Інтернеті. 53% всього ринку займає мобільний зв’язок, 24% — міжнародний, міжміський зв’язок, 3,7% — Інтернет. Ринок ІТ, на думку Соловйова, у нас достатньо консолідований, але не в усіх секторах: «Укретелеком», «Український мобільний звязок» та «Київстар» займають близько 80 його відсотків, тоді як інші оператори значно відстають. Серед основних проблем, які, на переконання операторів, неможливо вирішити без участі держави, забезпечення вільного доступу до Інтернет та послуг зв’язку, відсутність прогресу в централізації міських телефонних мереж, приватизація «Укртелекому». «Це важлива структура на ринку, — зазначив Соловйов. — І від того, як визначиться держава з долею цього підприємства, залежатиме робота всіх операторів на ринку». Також він вважає ненормальним стан справ з управлінням галуззю телекомунікацій. До цього процесу, окрім Мінтрансу, також мають відношення Фонд держмайна, Нацкомісія з регулювання телекомунікацій та Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. «Треба уточнити та розмежувати повноваження цих органів, — зазначив він. — Діяльність Нацради слід було б обмежити інформаційним наповненням теле-, радіопрограм, а частотами і каналами має опікуватись Нацкомісія з реглювання». Інша важлива справа — зробити так, аби ціни на послуги зв’язку були доступними для пересічного громадянина. А це неможливо без участі держави. Для цього, вважає Соловйов, слід створити так званий Фонд соціальних послуг.
Втім, поки що ця ідея не знайшла підтримки в Мінтрансзв’язку та в інших «причетних» державних установах. А своїх ідей там з цього приводу досі не виклали. Можливо, саме через їх відсутність.
Система оподаткування для телекомунікацій залишається невиправдано жорсткою, що стало приводом для численних судових справ, які, до слова, виграються операторами. В цьому випадку, вважає Солов’йов, слід ввести систему оподаткування від доходів, а не від прибутку, як це досі робиться за «совковою» моделлю. А також скасувати додаткове 50% оподаткування з чистого прибутку, яке краще було б направити на модернізацію та розвиток.
Законодавство в сфері ІТ теж залишає бажати кращого. Віце-президент ЗАТ «Софтлайн» Юрій Сивицький відзначив, що воно робить розвиток сфери ІТ слабко прогнозованим. Галузь навіть не вимірюється статистично, ніби її взагалі не існує! В той же час загальний обсяг українського експорту за минулий рік, наприклад, в США становить $800 мільйонів. І, за неофіційною статистикою, доля ІТ в ньому — 20%.
А яка тут частка неофіційного експорту? На умовах анонімності представники галузі розповідають, як «великі боси» приїздять в Україну, забирають готовий продукт, наприклад, якийсь софт, записаний на звичайному диску, оплачують роботу програміста і без проблем перетинають кордон через «зелені коридори». І це при тому, що вартість такого диска складає мільйони доларів.
Говорячи про шляхи порозуміння між виробниками ІТ-продукції та владою, член Громадської ради з питань інформаційно-комунікаційних технологій Сергій Азаров відзначив, що, перш за все, повинна бути єдина стратегія розвитку ІТ, під якою підписались би всі сторони — й представники галузі, й уряд. На даний момент є вже конкретні положення такої стратегії, але немає згоди з чиновниками з основних пунктів. У той же час урядові, як стало зрозуміло зі слів Єханурова, не подобається небюрократична мова «підопічних». Відтак прем’єр-міністр натякнув, що «просто пропозицій» недостатньо для того, щоб змінити недолуге законодавство в сфері ІТ, і порекомендував учасникам розмови приносити йому на розгляд вже готові законопроекти, написані мовою, яку він розміє. Тобто нині відбувається діалог глухого з німим. Для ліпшого взаєморозуміння голова правління Інтернет асоціації України Тетяна Попова запропонувала знайти у владі «свою людину» та створити «під неї» міністерство комунікаційних технологій. Це «зачепило» керівника компанії «Воля» Юрія Бойка: «Якщо ІТ-сфера прагне стати максимально незалежною від влади, то навіщо створювати ще й міністерство»? Єхануров таку пропозицію сприйняв як жарт і запевнив співрозмовників, що «свою людину» у владі вони вже знайшли — в його особі. Незалежно від того, як складеться коаліція, — «я далеко від вас не піду», — зазначив він. Можливо, прем’єр вже будує в ІТ-технологіях для себе запасний аеродром? Недарма ж налагоджуються контакти з представниками галузі.
