Сьогодні в Україні космічні запуски приватних компаній заборонені. Але у Верховній Раді планують це змінити. Таку новину повідомив заступник комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
30 вересня 2019 року в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбувся круглий стіл «Чи потрібен Україні приватний космос». Представники комітету, Державного космічного агентства України, профільних громадських об’єднань та підприємств космічної галузі обговорювали законопроект № 1071, який передбачає спрощення доступу приватних компаній до ринку космічних послуг, зокрема розробки, випробування і запуску ракет-носіїв, осучаснення режиму провадження космічної діяльності та ведення зовнішньоекономічної діяльності в космічній сфері.
За словами голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитра НАТАЛУХИ, головна мета законопроекту № 1071 — лібералізувати ринок космічних послуг для приватних компаній.
Чому це важливо? «Світовий ринок космічних послуг тільки в приватному секторі сьогодні оцінюється в $250 — 300 млрд на рік. Державні замовлення та інвестиції вливання становлять ще близько $70 млрд. І цей ринок зростає в середньому на 10% щорічно. Таке зростання забезпечує нові робочі місця і нову якість життя в країнах, які працюють на світовому ринку космічних послуг. За останні 20 років тільки в Сполучених Штатах Америки кожен долар, вкладений у космос, приніс сім доларів прибутку. В Європі кожен євро, вкладений у космос, уже приніс 6—7 євро прибутку. До 2030 року світова космічна економіка має збільшитися до $3 трлн, тобто в десять разів», — говорить Наталуха.
України на цьому ринку віднесена до категорії країн, які постачають окремі космічні технології. Крім нас, у цій категорії ще Білорусь та Пакистан.
Країн, які володіють повним спектром космічних технологій, теж три: США, Китай, Росія. Частка України на ринку космічних запусків коливається від 2,5% у 2016 — 2018 роках до 5% 2017 року.
«Це не відповідає ні конструкторському, ні виробничому потенціалу України. Сподіваюсь, нові стимули для приватних компаній, закладені в законопроекті № 1071, сприятимуть пожвавленню космічної галузі», — вважає голова комітету ВРУ з питань економічного розвитку.
Нагадаємо, 6 вересня на офіційному веб-порталі Верховної Ради України з’явився уже доопрацьований проект закону № 1071 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності». Серед доопрацьованих розділів найбільше питань у експертів виникло до статті 9-1, яка з’явилася на заміну розділу про ліцензування космічної діяльності. Мовляв, вона не відповідає нормам міжнародного права і резолюціям ООН з питань космосу.
2013 року на 42-й сесії юридичного підкомітету Комітету ООН з космосу була представлена записка Секретаріату «Інформація з питань діяльності міжнародних міжурядових та неурядових організацій стосовно космічної діяльності», яка містила Софійські керівні вказівки щодо Типового закону з питань національного космічного законодавства Міжнародної асоціації права (ILA) з коментарями. Зазначені керівні принципи були схвалені на 75-й Конференції ILA 30 серпня 2012 року у формі резолюції № 6/2012. Цей документ був підготовлений Комітетом з космічного права ILA у відповідь на швидкозростаючі приватизацію та комерціалізацію космічної діяльності.
Також була резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 68/74 від 2013 року «Рекомендації з національного законодавства, яке стосуються питань дослідження та використання космічного простору в мирних цілях».
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Зазначені документи не є обов’язковим для виконання, але вони враховують положення чинного міжнародного права, сучасний розвиток космічної діяльності й можуть бути основою для розробки національних законів різних країн світу в контексті питань дослідження та використання космічного простору.
Дмитро КИСИЛЕВСЬКИЙ, заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку, на критику реагує спокійно. За його словами, в законопроекті № 1071є три найбільш дискусійні моменти: 1) доступ приватних компаній до ринку на підставі декларації або ліцензування; 2) яким чином здійснювати страхування космічної діяльності; 3) державні дозволи на ризиковані види космічної діяльності.
«Але, — зазначає народний депутат, — загалом потрібно говорити про необхідність формування державної політики щодо космічної галузі. Потрібні чіткі відповіді на запитання, навіщо Україні власні космічні технології. Держава має фінансувати космічну науку, космічні запуски — чи державні компанії? Держава має бути тільки регулятором, чи замовником, чи, наприклад, користувачем і продавцем даних, отриманих у результаті космічної діяльності? Що робити з ледь живими державними підприємствами в цій галузі? Відповіді слід знайти. На сьогодні можу лише стверджувати, що підтримка експорту космічних послуг має бути державним пріоритетом. Оскільки очевидно, що підтримувати потрібно не сировинний експорт, а високотехнологічний».
На думку голови правління Дніпровського космічного кластеру Євгена РОКИТСЬКОГО, законопроект № 1071 створив у позитивному розумінні цього слова «хайп» навколо модернізації законодавчого регулювання космічної діяльності в Україні.
«Після ухвалення законопроекту до вирішення протягом найближчих трьох-шести місяців залишатимуться такі істотні завдання, як затвердження нової національної космічної програми, перегляд функцій та ролі органів виконавчої влади, що займаються формуванням державної політики у сфері космічної діяльності та її реалізацією, корпоратизація провідних державних підприємств космічної галузі та деякі інші. Обговорюваний законопроект повинен створити рівні лібералізовані умови для роботи на «космічному» ринку підприємств державного та приватного секторів. Водночас національне регулювання має відповідати вимогам міжнародного права, зокрема у сферах доступу у відкритий космос, контролю за розповсюдженням ракетних технологій, а також вбирати в себе найкращі взірці національного права розвинутих космічних держав», — каже Рокитський.
Державне космічне агентство підтримує створення умов для розвитку в Україні приватних космічних компаній. Там сподіваються, що це дасть поштовх і для державного сектору. Адже, на жаль, в Україні космічні програми фінансуються в середньому на треть від передбаченого бюджету.
Втім, у Державному космічному агентстві нагадують, що згідно з міжнародними конвенціями, наша держава відповідає за будь-яку можливу шкоду, заподіяну космічною діяльністю, незалежно від того, йдеться про приватні компанії чи державні.
Тож якщо одного чудового дня на чийсь будинок впаде шматок космічної ракети, відповідати буде держава Україна, а не приватний підприємець, який ту ракету запустив.
КОМЕНТАРI
«У США ДІЮТЬ ЩОНАЙМЕНШЕ ТРИ РЕГУЛЯТОРИ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»
Марія КIРПАЧОВА, Space Logistics Ukraine:
— У законопроекті № 1071 важливо врахувати світовий досвід у регулюванні особливо ризикованих видів космічної діяльності: випробування ракет-носіїв, космічних апаратів, а також їхніх елементів і складових, запуск РН та КА, управління космічними апаратами на земній орбіті та повернення космічних апаратів на Землю. Для них доцільно передбачити державні дозволи. Наприклад, у США діють щонайменше три регулятори космічної діяльності, здійснюється ліцензування як діяльності загалом, так і окремих операцій.
«ЯКЩО НА ЯКОМУСЬ САМІТІ ДО НАС ПІДІЙДЕ ІЛОН МАСК І ЗАПРОПОНУЄ СПІВПРАЦЮ, МИ МАЄМО ПОПРОСИТИ ЙОГО ПОЧЕКАТИ»
Юрій ЗАБIЯКА, Firefly, група «Ноосфера»:
— Фундаментом для подальшого розвитку космічної галузі в Україні є експорт. На жаль, згідно з чинним законодавством суб’єкти космічної діяльності повинні ще до укладання угоди з іноземними партнерами отримати державний дозвіл на переговори. Якщо на якомусь саміті до нас підійде Ілон Маск і запропонує співпрацю, ми маємо попросити його почекати і спочатку звернутись до Державного космічного агентства, щоби отримати дозвіл на переговори. Це смішно, але це реальність. І це при тому, що черги з приватних космічних компаній в Україні немає.
Законопроект № 1071 — це сигнал про появу космічного ринку в Україні для них.
