Минулого тижня рада директорів ЄЦБ залишила облікову ставку за банківськими кредитами на колишній позначці — 2%. Це був потужний сигнал для світової економіки, оскільки першою фінансовою новиною 2004 р. стало обвальне падіння долара на світових ринках. Після цього її курс міг або плавно піти вниз, або підскочити, і від цього багато в чому залежало психологічне ставлення до нього найбільших інвесторів. 12 січня курс долара до євро досяг історичного мінімуму — $1,2898. У результаті більшість світових фінансових фахівців досягли цілковитої одностайності в своєму песимізмі щодо курсу валюти США. Зате після заяви голови ЄЦБ Жана- Клода Тріше про «заклопотаність Європи» стосовно різких рухів валютного ринку у трейдерів з’явилися хоч би теоретичні думки про можливість валютної інтервенції ЄЦБ, розпочалася корекція, і долар продемонстрував здатність до зростання.
Тим часом американська адміністрація, як і раніше, абсолютно спокійна відносно падіння долара, тоді як два фундаментальні чинники — дефіцит поточного платіжного балансу США та низька відсоткова ставка ФРС (1%) — працюють проти американської валюти, але на економіку цього світового гіганта.
Словесним замовлянням курсу євро — долар стало щорічне звернення президента США до Конгресу та народу США «Про становище в країні». Але прослухавши його, трейдери не отримали нових орієнтирів і зайняли вичікувальну позицію. І щойно минула зустріч міністрів фінансів європейських країн прояснила ситуацію — стало ясно, що плану тиску на євро не існує, і валютної інтервенції чекати не варто. Інвестори сприйняли це як сигнал купувати загальноєвропейську валюту — курс EUR/USD відновив своє зростання і на 20 січня досяг $1,2586 — $1,2591 за євро.
Зараз усе залежить від швидкості відновлення американської економіки. Але і Європі ще довго не вдасться переконати світ у тому, що її багатолика економічна спільнота така ж надійна, як і економіка США. «Це поки що євро «стрибає» навколо долара, а не долар навколо євро», — каже голова ФРС Алан Грінспен і зазначає, що реальний курс долара за два останніх роки знизився на 15% (середнє падіння за 2003 р. становило 31% по відношенню до австралійського долара, 30% — до євро, 19% — відносно фунта стерлінгів, 18% — канадського долара і 23% — відносно кошика з 26 основних валют). Це розширює можливості для американського експорту й економіки загалом. Водночас зростання євро завдає збитків конкурентоспроможності європейських експортних товарів.
Нагадаємо, що зовсім нещодавно ситуація була прямо протилежною. У момент введення євро в готівковий обіг його співвідношення з доларом було $1,18 — 1,19 за євро і здавалося досить оптимістичним. Вимагаючи становлення євро як світової валюти, фінансові влади ЄС (разом із Японією) активно працювали проти долара. У результаті, стурбовані величезним зростанням дефіциту бюджету, торгового та платіжного балансів, усе ж США змусили своїх основних торгових партнерів спочатку обмежити, а потім і припинити гру на штучне завищення курсу долара. У результаті євро зрiс за рік на 19%, японська ієна за минулий рік зросла на 11% і залишається на найвищому з 2000 року рівні, британський фунт стерлінгів по відношенню до долара тримається на позначці 11-річного максимуму. Тільки Китай, юань якого вже десять років жорстко прив’язаний до долара, не прислухався до прохань США. У результаті американська промисловість проявила дивну активність. Зі «слабким» доларом США почали настільки впевнено почуватися, що скасували обмеження на імпорт сталі. Це сприятливо позначилося і на видужанні світової економіки (в 2004 р. очікується 4,7% приросту ВВП). Як вважають експерти агентства Lloyds TSB (Лондон), «зростання економіки єврозони загалом прискориться порівняно з жалюгідними 0,4% минулого року, але темпи пожвавлення Європи та Японії (прогноз на 2004 р. — 1,7—1,8%), які потерпають від структурних проблем, дедалі більше відставатимуть». Отже, на різних берегах Атлантики наростають протиріччя в поглядах на стабілізацію валютних ринків.
Схоже, що палицю все ж злегка перегнули: нинішня ситуація з доларом загрожує стабільності всієї світової економіки, оскільки існує ймовірність переходу від плавного зниження курсу долара до його катастрофічного обвалу. А сума сукупного зовнішнього боргу США (40 відсотків від ВВП), на яку найближчим часом можуть вийти США, для розвиненої країни є і зовсім безпрецедентною. Особливо нервують західноєвропейські експерти, які, за інформацією агентства Reuters, уже назвали курс в $1,2 за євро «небезпечним», а 1,3 — «больовим бар’єром». Пожвавлення світової економіки та падіння долара до валют більшості країн підкинуло біржові ціни на нафту, золото та метали до максимальних значень за останні десятиріччя.
Американські економісти пропонують кілька сценаріїв розвитку подій. Згідно з першим, падаючий долар стимулює економіку США без істотної інфляції. Відбувається загальне зміцнення світової економіки. Штати виграють, переможених немає. За другим варіантом перевищення євро показника в $1,4 призводить до граничного скорочення європейського експорту та «заморожує» економіку ЄС. США та Китай (з урахуванням прив’язки юаня до долара) виграють, Західна Європа та Японія програють. Третій сценарій описує різкий обвал долара, який «гальмує» всю світову економіку. Іноземні інвестори масово розпродують американські державні цінні папери. Програють усі.
Помітили? За різкого обвалу долара ніхто не виграє! Америці та всій світовій економічній спільноті потрібен тимчасово слабкий долар, але не його крах. Тому, на думку більшості експертів, американська валюта може продовжити своє падіння приблизно до середини поточного року, але при цьому потрібно чекати посилення стабільності та контрольованості цього процесу.
Отже, для пересічного українця протягом ще щонайменше півроку існує можливість заробити на інвестиціях в євровалюту. Для прикладу — купивши в січні минулого року готівку євро, можна було до кінця року заробити 22% річних, а поклавши їх на депозит у банк — понад 30%. Досягти такого прибутку цього року навряд чи вдасться, проте спробувати заробити на подібних тенденціях можна.
