Якщо ручний підхід до управління ринком нафтопродуктів, продемонстрований урядом у дні недавньої бензинової кризи, викликав невдоволення і населення, і бізнес-середовища, то системна критика головних операторів ринку з боку уряду, а також його заходи, спрямовані на недопущення подібних криз у майбутньому шляхом створення національної вертикально інтегрованої нафтової компанії (ВІНК), схоже, якось подіяли. Один із найбільших гравців українського ринку нафтопродуктів — «Укртатнафта», акціонер і оператор Кременчуцького НПЗ — днями запропонував Всеукраїнському союзу сільськогосподарських підприємств й Асоціації фермерів і землевласників України укласти меморандум про поставки аграріям у другій половині 2005 року нафтопродуктів за фіксованими цінами та з рівномірним розподілом обсягів поставок за місяцями.
Як розповів голова правління «Укртатнафти» Сергій Глушко, поставки пільгового пального за лютневою домовленістю з урядом далися заводу насилу. Саме цим спричинена нинішня ініціатива підприємства. Воно хоче все розпланувати заздалегідь. За словами С. Глушка, рівномірний розподіл обсягів поставок за місяцями дозволить ліквідувати навантаження в періоди сільськогосподарських жнив, забезпечуючи таким чином цінову стабільність.
У рамках цієї домовленості «Укртатнафта» зобов’язується поставити сумарно 200 тис. тонн дизпалива та 100 тис. тонн бензину А-76 за фіксованими протягом червня—листопада-2005 цінами (2900 грн. за тонну як на дизпаливо, так і на бензин. — Авт. ). У червні аграрії отримають 20 тис. тонн дизпалива та 10 тис. тонн бензину, а вже у жовтні — відповідно 40 та 20.
Пільгове дизпаливо сільгоспвиробники отримуватимуть безпосередньо через операторів-постачальників, яких вибере «Укртатнафта» та затвердить Міністерство аграрної політики. Контролюватимуть процес виконання умов меморандуму відповідні державні органи. С. Глушко наголосив, що, виступаючи ініціатором укладення цієї угоди, «Укртатнафта» планує впорядкувати процес адресного відвантаження та розробити чіткий і узгоджений графік, що дозволить балансувати інтереси й постачальника, й одержувача. Про збитки голова правління не думає. За його словами, збитковою така робота не буде, а невелике зниження рентабельності вони цілком здатні пережити. Тим паче, що «Укртатнафта» в червні планує збільшити переробку нафти на 15,8% порівняно з травнем — до 570 тис. тонн. І це для неї не буде складно. Потужності НПЗ дозволяють переробляти до 18 млн. тонн нафти на рік, тоді як зараз завод завантажений лише на 50%.
Утім, «змичка» «Укртатнафти» з українським селом навряд чи означає її цілковиту готовність альтруїстично попрацювати на українську ідею. Якщо послухатися поради незабутнього класика та подивитися в корінь, то в цьому випадку йдеться якщо не про злегка замаскований хабар, то про відкритий аванс українському уряду, спрямований переважно на те, щоб укотре змінити рішення про принципи створення ВІНК.
Нагадаємо, що, згідно з указом Президента, ця компанія має створюватися на основі ВАТ «Укрнафта». Проте сьогодні в цього рішення керівництва країни з’явилася дуже впливова опозиція. Зокрема, глава НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко пропонує будувати ВІНК на основі своєї компанії. Крім того, за його словами, Президенту запропонують ще три варіанти. Не виключено, що серед них фігурує й «татарський».
Принаймні Глушко мав сміливість його озвучити. Аргументи за татарську ВІНК такі. Якщо нова компанія буде створена на базі «Укрнафти», то їй обов’язково доведеться докуповувати нафту, оскільки «Укрнафта» видобуває всього 3 млн. тонн нафти на рік. А ось російська «Татнефть», один із засновників «Укртатнафти», що добуває до 25 млн. тонн нафти на рік та експортує до 40% цього об’єму, могла б стати одним з учасників української ВІНК. «Таким чином, ми отримуємо ВІНК, що складається з потужного НПЗ, добувної «Укрнафти» й отримуємо партнера «Татнефть», яка може постачати до 10 млн. тонн нафти. У результаті маємо збалансовану компанію», — наголосив С. Глушко. У рамках створення ВІНК С. Глушко запропонував передати до статутного фонду «Укртатнафти» держпакет акцій «Укрнафти», а держпакети акцій ВАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» продати третім особам, щоб надалі не виникали проблеми з Антимонопольним комітетом. Ця схема, за словами Глушка, зараз знаходиться на розгляді в НАК «Нафтогаз України». (Зазначимо, що навіть неозброєним поглядом видно, наскільки вона суперечить українському законодавству). Таким чином ми вже знаємо три з чотирьох варіантів, про які говорив Івченко.
Що тут сказати? Найкраще пасує вже досить заяложений через часте в нас використання вислів «за що боролися (проти можливої змови іноземних компаній монополістів), на те й напоролися». Тепер їм і змовлятися в разі чого не потрібно. І до жирафа дійде, що, отримавши ВІНК разом з «Укрнафтою» у своє цілковите розпорядження, вони стають супермонополістами та зможуть диктувати Україні і тим же нашим селянам свої умови. Дуже дивно, що цього не розуміють у «Нафтогазі» та мають намір пропонувати Президенту такий відверто провальний для національних інтересів країни варіант. Цікаво, про що йдеться в четвертому варіанті? Можливо, його ініціатором виступає ТНК-ВР із пропозицією віддати їй не лише «Укрнафту», а й нафтопровід Одеса — Броди, щоб остаточно його закупорити, повністю позбавивши Україну перспектив енергетичної незалежності? А що, наш чиновник і такий варіант, мабуть, готовий розглядати та навіть пропонувати... якщо він із порога не повстав проти «татарського».
