У міру «вдосконалення» сімейного права, ми, схоже, поступово прийдемо до того, що малолітні діти почнуть судитися з батьками, котрі відмовили їм, наприклад, у придбанні уподобаної іграшки. У матеріальному праві ми вже, здається, піднялися на цю «вершину». 19 липня Кабмін України в Окружному адміністративному суді Києва програв НАК «Нафтогаз України». Суд зобов’язав уряд, що є засновником і власником «Нафтогазу», виконати положення Закону «Про ринок природного газу» — визначити джерела фінансування та порядок визначення компенсації для суб’єктів ринку природного газу, на яких покладено спеціальні зобов’язання (PSO), шляхом внесення відповідних змін до урядової постанови від 22 березня 2017 року.
В уряді визнають, що у зв’язку з кампанією відпусток його юристи просто проґавили цю справу, і поквапливо готують апеляцію. Але, думається, що помилка, за великим рахунком, була допущена ще в ході підготовки й ухвалення названого закону. Тим часом віце-прем’єр України Володимир Кістіон спробував просто присоромити «Нафтогаз». «Уряд України сповідає створення ринкових умов у сегменті постачань блакитного палива для населення, — цитувала віце-прем’єра його прес-служба на урядовому порталі і разом з тим закликає «Нафтогаз» до толерантності: отримувати надприбутки за рахунок найбільш незахищених верств населення недопустимо».
Кістіон переконаний, що наявний рівень прибутку НАК «робить неможливою виплату будь-якої компенсації компанії за постачання природного газу населенню за так званою спеціальною ціною. Компанія, за його словами, не несе яких-небудь економічно обґрунтованих збитків від покладання на неї зобов’язання поставляти газ населенню за спеціальною ціною — 4,942 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Віце-прем’єр нагадав, що чистий прибуток «Нафтогазу» 2016 року склав 22,5 мільярда гривень, що, на його думку, не свідчить про необхідність якої-небудь компенсації за постачання газу в рамках спецзобов’язань.
«На етапі реформування української економіки, результатом якого повинно стати зростання доходів громадян, покладання на «Нафтогаз» спеціальних обов’язків є виправданим кроком уряду. А компенсація при такому рівні прибутку просто неможлива», — переконує Кістіон. Не випадково в повідомленні наводяться дані про структуру торгівлі газом, у якій 95% припадає на постачання газу населенню (за PSO), 4% — бюджетним організаціям і 1% (на ринкових умовах) — промисловості. «Нафтогаз України» як окрема юридична особа 2016 року отримав чистий прибуток 26,529 мільярда гривень проти 27,749 мільярда гривень чистого збитку 2015 року. Консолідований прибуток групи НАК склав 2016 року 22,532 мільярда гривень проти 35 мільярдів гривень чистого збитку роком раніше.
За підсумками 2016 року прибутковими для «Нафтогазу» були сегменти транспортування і розподілу газу (26 мільярдів гривень), видобутку газу (15,3 мільярда гривень), нафтопереробки (1,7 мільярда гривень) і транспортування нафти (1,6 мільярда гривень). Разом із тим торгівля газом принесла компанії збитки у розмірі 3,5 мільярда гривень. Збитковими були також видобуток нафти та газоконденсату (6,8 мільярда гривень) і зберігання газу (1,6 мільярда гривень). При цьому витрати за судовими позовами, а також частина збитків від коливання курсу гривні та інші витрати групи, які не розподіляються на операційні сегменти, склали 11,9 мільярда гривень.
Щоправда, якогось розуміння наведені цифри в цю суперечку не вносять. У коментарі «Дню» екс-міністр енергетики Сергій Єрмілов сказав: «Нафтогаз» то повідомляє про десятки мільярдів гривень прибутків, які з’явилася незрозуміло звідки, а перед цим він 200 з гаком мільярдів «качнув» із бюджету за останні декілька років. Жодної прозорості в газових тарифах немає. Ми як споживачі, звісно, на боці Кістіона. Але ж він не проста людина, а віце-прем’єр уряду: нехай забезпечить прозору для громадськості роботу «Нафтогазу». І тоді ми як платники податків теж зможемо мати свою думку з цього питання. А поки версії можуть бути абсолютно різні. У каламутній воді, а в нашому випадку — блакитному газі, багато що може відбуватися непомітно для необізнаних».
Експерт із питань енергетики Юрій Корольчук знає деякі газові таємниці. Він вважає, що, судячись із Кабміном, «Нафтогаз» хоче «обналичить» зобов’язання влади та двічі, як аферист в анекдоті, отримати гроші в касі. За словами Корольчука, ця компенсація, фактично енергосубвенція, прописана у фінплані «Нафтогазу», і її повністю оплачує бюджет. Ці навантаження не лягають на «Нафтогаз». 2016-го вони склали майже 36 мільярдів гривень, а цього року можуть досягти 46 мільярдів гривень.
«І ось, власне, чого хоче «Нафтогаз», — роз’яснює експерт, — щоб ці гроші були, умовно кажучи, переведені в готівку та направлені на його рахунки. Щоб це були не субсидії та дотації, які ходять бюджетом. Тобто їх ніхто не отримує живими грошима — ні населення, ні облгази, ні теплокомуненерго. Вони вийшли з Мінфіну і повернулися знову в Мінфін. Їх ніхто не тримав у руках. А «Нафтогаз» хоче їх потримати, і «суттєво» потримати. Тому що сума енергосубвенцій на цей рік — 46 мільярдів гривень. «Тому потрібно розуміти, що держава виконує свої зобов’язання, вона жодним чином не уникає цього питання», — резюмує експерт.
З другого боку, зауважує Корольчук, згідно із законом про ринок природного газу, «Нафтогаз» має право подавати до суду і вимагати компенсації. Але це лише його право. Він не може розглядати це як зобов’язання уряду. Більше того, потрібно розуміти, що держава, бюджет повністю закривають різницю в ціні. Всі розуміють: якщо рахунок приходить, наприклад, на дві тисячі гривень, а людина платить лише тисячу, то решту грошей платить держава, а не «Нафтогаз». Але він хоче ці гроші ще й монетизувати, на кшталт того, як планується монетизувати субсидії, заощаджені населенням. Корольчук називає це прагнення «злочинним».
У «Нафтогазі» рішення суду, звісно, вітають. «Поточна система спецзобов’язань створює надмірні обмеження в роботі ринку та надає необґрунтовані переваги посередникам — облогаззбутам, більшість із яких контролює Дмитро Фірташ. Ми сподіваємося, що рішення суду сприятиме приведенню її (системи) у відповідність з вимогами європейського Закону «Про ринок природного газу». Це наблизить створення ринку газу в сегменті постачань для населення», — стверджує комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
«Згідно з буквою закону, НАК «Нафтогаз» подав абсолютно обґрунтований позов, — наголошує директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський. — Справді, у законі про ринок газу така компенсація передбачена для постачальника послуг. Коли ж ідеться про дух закону, то тут ми опиняємося в ситуації соціально-економічної напруженості, яка існує на сьогодні в країні. Ми розуміємо, що сталося десятиразове збільшення тарифів, і на тлі цього «Нафтогаз» вимагає ще й компенсації з бюджету, який і так, власне, компенсує йому у вигляді субсидій підвищені тарифи».
Експерт упевнений: оскільки більшість домогосподарств сьогодні не в змозі оплачувати тарифи, про що свідчить обсяг субсидій, то компенсації «Нафтогазу» будуть додатковим навантаженням на державний бюджет. Але Землянський зважає і на інший варіант. За його словами, судовий позов «Нафтогазу» проти уряду може бути головним чином направлений на те, щоб обґрунтувати пропозицію про підвищення тарифів на газ на 19%, яку заблокував Кабмін.
Отже, побутові споживачі, цього разу разом із урядом, не без побоювань чекатимуть рішення Апеляційного суду. Восени в країні хочуть підняти пенсії, і якщо до цього моменту знову подорожчає газ, то соціальний ефект довгожданої реформи буде зведений до нуля. Це — для громадянина. А на уряд рано чи пізно чекають вибори. Чи зможуть партії, які нібито створюють фактично не наявну коаліцію, їх виграти після ще одного підвищення тарифів на газ, тепло і гарячу воду?
P.S. «Ремонти й обслуговування ми виконали на 24%, діагностику — на 35%, капітальні інвестиції — на 14%. За ті п’ять місяців, які залишилися, фізично виконати роботи, передбачені річними програмами, неможливо», — заявив учора журналістам звільнений за рішенням керівництва НАК «Нафтогаз» тепер уже екс-віце-президент і екс-головний інженер «Укртрансгазу» Ігор Бурак. Причина відставки, за його словами, — в тому, що «Нафтогаз» не фінансує ці роботи. Своє звільнення Бурак пов’язує з тим, що він повідомив наведені вище дані на нараді в РНБО. Він не виключив, що відмова фінансувати підготовку ГТС до зими пояснюється невірою керівництва НАК у позитивне для України рішення Стокгольмського арбітражу щодо суперечки про транзит.
