Ігри з реєстрами акціонерів опинилися в «меню» не тільки скандалу з НЗФ, а й у конфлікті навколо обленерго, що загрожує «наздогнати» його за напруженням. 5 жовтня не відбулися збори акціонерів у «Львівобленерго». До цього протягом тижня провалилися спроби зібрати акціонерів «Тернопільобленерго» та «Сумиобленерго». Причина скрізь одна і та сама: не реєструються іноземні міноритарні акціонери. А головною проблемою продовжує залишатися штучно створена дискусія навколо легітимності реєстратора. Чому це відбувається? На це запитання ми й спробуємо відповісти.
Невеликий екскурс у новітню історію. Реєстри обленерго до 2002 року вів «Об’єднаний фондовий реєстратор» (ОФР). Потім, згідно з судовим рішенням, його усунули від ведення реєстрів і цим зайнялася фірма «Інтер-Сервіс-Реєстр» (ІСР). Компанія відома, працює незалежним реєстратором із 1996 року, претензій до неї ніколи не було. Більш того, в березні 2005 року ТОВ «Інтер- Сервіс-Реєстр» визнали переможцем конкурсу, який проводив Фонд державного майна з вибору реєстратора, котрому доручено обслуговувати підприємства з державною часткою в статутних фондах понад 50%.
Однак боротьба за контроль над обленерго призвела до того, що в ІСР з’явилися проблеми. То Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку постановою від 19 травня обвинуватила реєстратора в нібито втраті реєстрів кількох обленерго. Хоча відкриті акціонерні товариства «Прикарпаттяобленерго», «Полтаваобленерго», «Львівобленерго» та «Чернігiвобленерго» в офіційному листі заявили, що жодної втрати реєстрів немає, й у відносинах власників акцій і реєстратора все гаразд. То в київській філії компанії проводять обшук із метою виявлення реєстрів, що містяться в дніпропетровському центральному офісі тощо. Слід зазначити, що проблеми з реєстрами виникли після незаконних дій одного з «фондових чиновників», який одноосібно (не колегіально) ухвалив рішення про втрату реєстрів енергокомпаній київською філією ІСР, тоді як реєстри знаходилися в Дніпропетровську в головному офісі. Юристи компанії вважають, що подібні дії комісіонерів повинні отримати відповідну оцінку керівництва комісії та правоохоронних органів...
Нова напасть звалилася на реєстратора на початку вересня, коли рішенням Печерського районного суду Києва за позовом приватної особи про визнання недійсною ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів була визнана «профнепридатність» ІСР. На основі судового рішення ДКЦРФР анулювала ліцензію «Інтер-Сервіс-Реєстру» на право ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Але це не завадило представникам держави на наступних зборах акціонерів реєструватися саме за реєстром «Інтер-Сервіс-Реєстру». Таким чином держава фактично підтвердила законність саме цього реєстратора.
Загалом легітимність ІСР визнана численними судовими рішеннями, враховуючи вердикт Київського апеляційного господарського суду, і не викликає сумнівів, оскільки була непрямо підтверджена в ході всіх п’яти зборів, що не відбулися. На всіх зборах реєструвалася держава, причому за реєстром, наданим «Інтер-Сервіс-Реєстром». Маємо курйозну ситуацію. Тоді як ДКЦПФР на виконання судового рішення за позовом приватної особи відбирає ліцензію в реєстратора, держава реєструється за реєстром, наданим цією компанією.
У чому ж проблеми ІСР? Відповідь на це запитання містить два підтексти. У стратегічному сенсі — проблеми «виростають» із бажання окремих бізнес-груп повернути контроль над обленерго, в тактичному — з прагнення цих груп замінити «Інтер-Сервіс-Реєстр» милим їхньому серцю «Об’єднаним фондовим реєстратором».
По суті, метушня з реєстром і заміною реєстраторів нагадує спробу забрати «ключ від квартири, де гроші лежать» (у нашій ситуації грошам тотожні реєстри). Іншими словами, фактично триває боротьба за документальне підтвердження прав власності на акції обленерго. Й абсолютно ясно, чому той, хто намагався, але не зміг узяти їх під контроль у лютому силою, зараз перейшов до «позиційної війни» на реєстраторському фронті.
Звісно, така ситуація не могла порадувати іноземних міноритаріїв, і вони вирішили «не вплутуватися в бійку». Можливо, «добрі люди» натякнули їм, що, щоб уникнути прикрощів із впливовими особами, краще просто ігнорувати збори акціонерів. Нічого хорошого в такій ситуації немає. Факт відмови іноземних міноритарних акціонерів від реєстрації на зборах завдає збитку міжнародному іміджу України. Після серії корупційних скандалів за кордоном і так поширена думка, наче в нас повністю відсутня правова процедура. Природно, що після цього інвестиції в українську економіку не просто не йдуть — вони з неї виходять. Про це йдеться вже в двох відкритих листах іноземних міноритарних акціонерів українських обленерго, відправлених на адресу перших осіб держави.
Більш того, менеджмент вказаних обленерго у свою чергу звернувся з відкритим листом на ім’я керівника ДКЦПФР про необхідність навести лад і покласти край розвитку корупційних схем.
