За 2014—2015 роки столичний бюджет перерахував щонайменше 125 мільйонів гривень (близько 1% видаткової частини столичного бюджету. — Ред.) платників податків компаніям, які вже фігурували у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків, підробки документів, були помічені у тендерних змовах чи завищували ціни виконаних робіт. Такі підрахунки оприлюднили експерти Бюро громадських експертиз (Бюро ГромЕкс), проаналізувавши інформацію проекту «Відкритий бюджет» КМДА.
Відзначимо, що чинне законодавство не забороняє брати участь у державних закупівлях компаніям, які є фігурантами кримінальних проваджень до винесення відповідного вироку суду. Більше того, українська Феміда за зловживання на тендері карає лише одну частину «змовників» — держслужбовців, відповідальних за закупівлю. Саме вони несуть кримінальну відповідальність. Компанія ж (хоч як очевидно було б, що вона, беручи участь у тендері, увійшла в злочинну змову) виходить сухою з води.
Проте, за словами експерта ГромЕкс Олени Доброрез, активність, з якою міська влада і комунальні компанії укладають з такими підприємствами угоди, суттєво підвищує ризик нецільового використання грошей громади. «А це неприпустимо в умовах економічної кризи», — відзначає експерт.
ТОП-П’ЯТІРКА
Під час попереднього аналізу баз даних «Відкритого бюджету» фахівці Бюро ГромЕкс знайшли щонайменше п’ять компаній із сумнівним минулим, яким київський бюджет продовжує перераховувати гроші. Зокрема, 2014—2015 років 40,8 мільйона гривень було перераховано за роботи і послуги ПАТ «Пересувна Механізована Колона №43» депутата Вишгородської райради Володимира Степанченка. Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, з 2014 року податкова міліція розслідує кримінальне провадження за фактом ухилення службовими особами цього підприємства від сплати податків в особливо великих розмірах. У іншій кримінальній справі, за версією слідства, 2013 року ПАТ «ПМК-43» присвоїло бюджетні кошти в сумі 2,4 млн грн, які було виділено на реконструкцію парку «Молодіжний» та площі «Анкара» у Деснянському районі м. Києва. Гроші були перераховані на фіктивне підприємство TOB «Спецмонтаж-ЛТД» за невиконані роботи. Крім того, ПАТ «ПКМ-43» двічі притягували до відповідальності на підставі рішення АМКУ про змову з іншими учасниками тендеру, що призвело до спотворення результатів торгів. Схема була надто очевидною: «ПКМ-43» і «конкурент», із яким розігрували тендерні гроші, брали довідки і витяги з реєстрів в один день і в одного і того ж реєстратора.
Понад 35 мільйонів гривень за 2014—2015 роки від столичного бюджету отримало ТОВ «Ю.С.А.», проти службових осіб якого Податковою міліцією Солом’янського району м. Києва 9 січня 2015 року порушено кримінальне провадження за ухилення від сплати податків. Крім того, ТОВ «Ю.С.А.» двічі притягували до відповідальності на підставі рішення АМКУ за порушення конкурентного законодавства, яке полягає у змові з іншими учасниками тендеру, що призвело до спотворення результатів торгів.
Більш ніж 31,5 мільйона гривень коштів столичних платників податків було перераховано ТОВ «Білтек буд» підприємця Валентина Шейка. За даними прокуратури, 2014 року службові особи КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», яка замовляла роботи у «Білтек буд», присвоїли більше 1,6 мільйона гривень під час створення Алеї Воїнської Слави у парку Вічної Слави у столиці: тендер на 6 мільйонів гривень компанія офіційно виграла вже після того, як частина пам’ятників була встановлена й офіційно відкрита. За частину виконаних робіт зі столичного бюджету на рахунки підрядника ТОВ «Білтек буд» було перераховано 3,4 мільйона гривень. Прокурорська перевірка встановила, що вартість гранітних виробів та обсяг виконаних робіт були суттєво завищені. Як наслідок, столичному бюджету було завдано збитків на суму 1,650 мільйона гривень.
Ще одне порушення було встановлено за результатами аудиту КМДА, відповідно до якого при виконанні замовлення від КП «Київбудреконструкція», ТОВ «Білтек буд» завищила вартість робіт за ремонт покрівель та капремонт фасадів житлових будинків у Києві, що спричинило шкоду столичному бюджету на суму 84,037 тисячі гривень.
Фігурантом ще однієї справи є ТОВ «Технобуд компані» (колишній ТОВ «Голд Девелопмент»), яке отримало із казни майже 17 мільйонів гривень. МВС відкрило кримінальне провадження за підозрою у підробленні директором і власником компанії Сергієм Жуковським документів на отримання ліцензії для виконання робіт на замовлення міста. За даними міліції, Жуковський надав умисно неправдиві дані до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо штатних працівників для отримання ліцензії, яка надала підприємству право одержати бюджетні кошти.
Понад 1,3 мільйона гривень отримали з бюджету компанії ТОВ «Вістобуд» та ПП «Сінта-сервіс», проти яких Головне управління СБУ в Києві проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні з приводу відмивання бюджетних коштів службовими особами ПАТ «АК «Київводоканал».
«ВИГРАЮТЬ СУМНІВНІ ТЕНДЕРИ КОМПАНІЇ ЧИНОВНИКІВ, АБО ДЕПУТАТІВ»
Депутат Київради, член земельного комітету, засновник антикорупційного штабу Києва Галина Янченко у розмові з «Днем» підтвердила, що, на жаль, факти, на які вказує Бюро «ГромЕкс», є, і вони непоодинокі.
«Ми (Антикорупційний штаб Києва. — Ред.) робили експрес-аналіз фірм, які отримували підряди на проведення ремонтних робіт минулого року. І от серед фірм, у яких КМДА замовляли роботи, значилися компанії-учасники тендерів, які викликали запитання у правоохоронних органів... Це переважно фірми, які пов’язані з чиновниками або політиками», — розповідає Янченко. Для прикладу компаній, які отримали «дивні» підряди на ремонтні роботи в Києві, депутат назвала «Дню» те ж таки ТОВ «Білтек Буд». «Минулого року компанія отримала підряд на ремонт 119 об’єктів, серед яких житлові будинки, навчальні заклади та інші установи, а сума фактично сплачених коштів даному ТОВ становить понад 17 мільйонів гривень. Компанія брала участь у ремонтах покрівель, заміні вікон, утепленні фасадів та деяких інших роботах», — розповідає Янченко. Власником фірми «Білтек Буд» записаний Валентин Шейко, однак компанію пов’язують з оточенням Віктора Жеребнюка, нардепа VII скликання, колишнього голови Деснянської РДА Києва. Як повідомляють «Наші гроші», компанію «Білтек Буд» зареєстрували у квітні 2013 року зі статутним фондом 1 500 гривень. Вигравати тендери фірма почала вже з грудня 2013 року, і відтоді з нею уклали угод на суму 58,81 мільйона гривень, з них 8,26 мільйона гривень припадають на дві закупівлі, які розслідує прокуратура. У вересні минулого року прокурорська перевірка виявила ознаки фіктивності «Білтек Буд» та низку порушень під час проведення одного з виграних фірмою будівельних тендерів. Перерахування грошей компанії тоді заблокували.
ОНЛАЙН-КАРТА «БЮДЖЕТНОГО» РЕМОНТУ КИЄВА БУДЕ І ОФ-ЛАЙН
Власне, аби зробити розпорядження бюджетними коштами столиці максимально «некомфортним» для недобросовісних чиновників та їх «підрядників», ще у червні цього року активісти «Антикорупційного штабу» презентували онлайн-карту «бюджетного» ремонту Києва.
На цій карті позначені всі об’єкти, на які виділяли гроші столичного бюджету для здійснення ремонту за останній рік. Всього станом на сьогодні на карті позначено 1 393 об’єкти житлової та соціальної інфраструктури, тобто садочків, шкіл, житлових будинків тощо.
Незабаром активісти обіцяють перейти на реалізацію офлайн-частини цього проекту — розвішування табличок на фасадах столичних будівель, відремонтованих міським коштом. Тож тепер навіть ті кияни, які не «товаришують» з Інтернетом, зможуть подивитися, скільки грошей міська влада витратила на їхні будинок/школу/дитячий садок/лікарню тощо, і співставити з об’ємом зроблених робіт.
До слова, цього року в столиці суттєво збільшилися об’єми ремонтних робіт. Якщо минулого року, за словами Янченко, КМДА відремонтувала 1,5 тисячі об’єктів на суму 267 мільйонів гривень, то на цей рік ремонту очікують 2,5 тисячі будівель. «Я сподіваюся, що впродовж тижня-двох ми оновимо нашу онлайн-карту, додамо нові об’єкти. І після цього почнемо розвішувати таблички. На них ми показуватимемо людям, скільки коштував міському бюджету ремонт будівлі, а також даватимемо посилання на онлайн-карту, аби вони могли звірити цифри і передати інформацію далі — рідним, друзям, сусідам, знайомим».
