Дарницька районна адміністрація всерйоз стурбована існуванням «стихійних» ринків, і це, мабуть, єдиний висновок, який можна зробити після «гарячої лінії», проведеної в цьому столичному районі. «Підземні переходи метро розділені на дві «зони впливу»: керівництва метрополітену та районної адміністрації, — зазначає заступник глави Дарницької районної адміністрації Михайло Гич. — Контролювати дії метрополітену ми не можемо, а ось на своїй території намагаємось постійно вести роботи з ліквідації стихійних ринків».
Але, попри запевнення заступника голови райадміністрації щодо постійного проведення рейдів, кількість стихійних ринків зростає щороку. Причому ця проблема тягне за собою безліч інших: поруч із ринками торговці паркують автомобілі, що заважають очищенню вулиць від снігу, ускладнюють проїзд іншого транспорту, псують зелені насадження.
В авангарді боротьби зі стихійною торгівлею, звісна річ, міліція. «Дозволів на торгівлю в переходах ніхто не має, — заявив заступник начальника РВВС Дарницького району Сергій Шпак. — Ми постійно проводимо роботу з ліквідації стихійних ринків, відправляючи цих громадян до суду, який у більшості випадків, з огляду на виниклу в державі ситуацію та тотальне безробіття, ставиться до них лояльно. Їх попереджають, штрафують і відпускають. Минає час, і вони знову повертаються на звичні місця. А ми не маємо можливостей ставити постійні наряди міліції. То коли це питання вирішать, невідомо».
Не влаштовують стихійні базари й санінспекцію, хоча повноважень боротися з епідемічно небезпечними стихійними ринками санстанції не мають. Лікарі можуть лише брати участь у спільних із міліцією рейдах і комісіях. Головний санітарний лікар Дарницького району Людмила Оселедець запевнила «День» у тому, що не дає дозволу торгувати на вулицях і в переходах. За її словами, це — грубе порушення правопорядку, яким повинна займатися міліція. Санлікар нагадала, що, купуючи продукти в непризначених для цього місцях, можна заразитися чим завгодно — від кишкових захворювань до туберкульозу.
«Анархісти» від торгівлі протипоставили себе також і легітимним ринкам, у яких відбирають клієнтуру, часто розташовуючись просто за воротами. «У нас із 201 місця на торгових рядах понад п’ятдесят простоюють, — заявив «Дню» директор ринку «Позняки» Олег Карацюба. — Звісно, ми постійно пропонуємо «навколоринковим нелегалам» зайняти їх, але вони відмовляються, мотивуючи дорожнечею дозволу та великими тарифами». Однак, зі слів Карацюби, для пенсіонерки, яка вирішила продати кріп, вирощений на власному городі, ця плата буде практично символічною. Утім, на такі пряники «стихійники» не ведуться й наполегливо займають свої позиції. Причому, як визнає влада, якщо ці позиції зайняті, повернути їх державі дуже складно.
Як же з цим боротися? Як повідомив «День» М. Гич, кращим засобом боротьби буде законодавча база, що має регулювати стихійну торгівлю. Оскільки торговці бояться лише людини в формі, тобто міліціонера, то треба віддати йому карт-бланш у вигляді можливості діяти жорсткішими методами, ніж ті, які побутують зараз. Наприклад, пропонується збільшити судові штрафи. Якщо ж людина не зможе їх заплатити, помістити її в боргову камеру та дати можливість відпрацювати своє правопорушення на суспільно-корисних роботах. Зі слів Гича, виконавча влада в свою чергу не потребує нових повноважень для боротьби зі стихійними ринками, інакше доведеться створювати окремі департаменти з цих питань і, покладаючи додатковий тягар на платників податків, забирати хліб у співробітників правоохоронних органів, яким треба дати права для боротьби зі стихійними ринками.
Та чи скористаються вони цими правами — запитання ще те. Як уже писав «День», корупція серед дільничних, які беруть хабарі за дозвіл торгувати, аж ніяк не рідкісне явище. Тож покладати всі надії на міліцейські патрулі також не доводиться, оскільки вони можуть перетворитися на своєрідних приватних складальників податків... А ще треба враховувати, що основним «дахом» над головами стихійних торговців є наші громадяни, які, «дешево та зручно» купуючи їхні товари, так чи інакше підтримують стихійну торгівлю. Тож можливим виходом із ситуації могло б стати будівництво організованих ринків на місці наявних стихійних. Адже доходність цього місця перевірена людьми та часом. А ось уже з тими, хто не захоче приймати такі правила гри, доведеться діяти за всією суворістю закону.
