Поки що «Славутич» може похвалитися тим, що втрати хліба на збиранні
не перевищують показників досконалої до гвинтика імпортної техніки. Але
ж хліборобів, проте, один показник, хай і важливий, не влаштовує. Гордість
комбайнерів, які вперше сіли за штурвали вітчизняних комбайнів, виготовлених
із вузлів та деталей, одержаних від вітчизняного ж товаровиробника, нерідко
змінювалась на гнів, а то й розпач. І замість «спасибі» машинобудівникам
адресувалося не менш традиційне: «Партачі!»
«Ми справді орієнтуємося на українських постачальників вузлів такої
складної машини, якою є наш «Славутич», — каже головний інженер ВАТ «Херсонські
комбайни» Олександр Нікулін. — І за чужі гріхи доводиться відповідати нашому
підприємству. Найбільше нарікань чуємо на мотори Харківського заводу «Серп
і молот», на гідрорулі Одеського заводу радіальних верстатів, на гідравлічні
рукави, виготовлені у Вінниці. Який же вихід? Їх, власне, два: або переорієнтуватися
на імпортні комплектуючі (для нас це навіть вигідніше), або знаходити нових
партнерів у межах України».
Херсонські комбайнобудівники, розуміючи, що краще підтримувати рідну
економіку, створюючи при цьому ще й додаткові робочі місця (точніше, оживляючи
старі), вирішили йти тернистим шляхом патріотів.
«Разом із представниками заводу «Серп і молот» ми з’ясували, чому харківські
двигуни не набирали потужності, — зауважує головний інженер херсонських
комбайнів Олександр Нікулін. — Цю проблему, вважаю, ми зняли. За короткий
час вдалося зацікавити у співпраці колективи херсонських підприємств. Тепер
гідрорукави нам постачає Херсонський суднобудівний завод. Щойно почали
випробовувати кондиціонер, виготовлений у цехах акціонерної компанії «Дніпро»
за нашим техзавданням, Новокаховський завод «Сокіл» почав постачати комбайнобудівникам
бортову радіоапаратуру, електронні маячки. А от гідрорулі доводиться одержувати
з-за кордону».
Нині у складальному цеху гіганта вітчизняного комбайнобудування ще 50
блакитних «Славутичів». Щоб довести їх до конкурентного рівня, машинобудівникам
доведеться пролити поту більше, аніж проливають його самі комбайнери. Згадаймо,
скільки хлібних кілометрів довелося долати тим же «Нивам» і «Донам», перш
ніж цю техніку почали купувати.
Херсон
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Останні комбайни покинули хлібне поле Херсонщини. Не надто щедрим виявилося
воно нині: зібрано 1 млн. 366,4 тис. тонн зерна при середній урожайності
гектара 22,8 центнера, що майже на 6 центнерів менше торішнього показника.
Однак суттєвий недобір хліба перекривається значною мірою якістю збіжжя.
Більшість зібраного урожаю оцінено третім класом, що дає підстави сподіватися
на успішну реалізацію його на зерновому ринку як України, так і держав
близького зарубіжжя, повідомляє кореспондент «Дня» Василь ПІДДУБНЯК.
