У податківців проблеми. 227 мільйонів гривень не надійшло до державної скарбницi за перший квартал 2007 року в результаті тіньових махінацій. До кінця квітня ця цифра може зрости до мільярда гривень, невтішно прогнозує голова ДПА Анатолій Брезвін. У боротьбі за державні мільйони все більшого клопоту завдають так звані конвертаційні центри (там плодяться фірми-«метелики»). Саме їм оголосили війну...
Лише протягом останнього кварталу викрито дев’яносто вісім таких центрів, а сума проведених ними незаконних операцій сягає 5,4 мільярда гривень. «За створенням такого потужного механізму стоять гарно організовані центри, які за відповідну плату надають так звані послуги з безпроблемного виведення коштів за кордон... При чому до їх складу входять як торговці цінними паперами, так і банальні транзитні дефективні структури і навіть підприємства, зареєстровані в інших країнах», — із знанням справи розповідає Брезвін.
Суть механізму отримання «тіньових» грошей проста: намагаючись ухилитися від сплати податків, підприємець перераховує гроші за псевдотовар або ж за фіктивні послуги транзитній фірмі. Та, в свою чергу, випускає на потрібну суму векселі, кошти на оплату яких перераховуються до банку. Після цього наступає черга низки фіктивних фірм, які подають заяву до банку про відшкодування векселів. На завершення оборудки «тіньовики» отримують так званий «нал» через «малих» підприємців, якi користуються податковими пільгами..
За таким механізмом працюють майже всі «конвертаційні» центри. Принципова різниця між ними тільки в сумах проведених махінацій. Так, за словами Брезвіна, ліквідований у лютому в Одесі центр мав річний оборот в два мільйони гривень, а от виявлений на початку березня у м. Дніпропетровську — сто мільйонів.
Крім того, свій тіньовий відсоток (у поєднанні з метеликами чи без них) мають також офшорні фірми. За результатами останніх перевірок через них з України було виведено 4,5 мільярда гривень. Під виглядом повернення раніше вкладених іноземних інвестицій з країни за кордон виводяться сотні мільйонів доларів. Вони осідають на рахунках компанії-нерезидента в латвійських або середньоазійських банках. Якщо гроші не затримали до перетину ними українського кордону — подальші розслідування, підкреслює Брезвін, як правило, практично нічого не дають. На українські запити компетентні служби країн, де зареєстровані нерезиденти, надають інформацію, за якою дані підприємства звітують про відсутність діяльності.
Протиправність дій підкріплюється ще й моральною стороною справи. Маючи на руках рішення суду, компанія-нерезидент або іноземні громадяни отримують можливість не сплачувати збір до Пенсійного фонду. Лише в результаті діяльності одного з подібних механізмів державна скарбниця недорахувалась 1,5 мільйона гривень у вигляді податків, а Пенсійний фонд України — 70 мільйонів. У цілому, за минулий рік через такі схеми не було сплачено пенсійного збору на загальну суму 617 мільйонів гривень, що становить четверту частину всіх надходжень за цією статтею. «Якщо підрахувати, — говорить Брезвін, — виходить річне пенсійне забезпечення одного мільйона трьохсот п’ятдесяти тисяч осіб».
Ускладнюють ситуацію політичні непорозуміння. Брезвін натякає, що бізнес зайняв вичікувальну позицію, і, як результат, — не платить податки. За таких обставин, щоб хоч якось забезпечити надходження до бюджету і не допустити зриву соціальних програм, ДПА почала активно «розмовляти з великими платниками податків» (чи не йдеться тут про повернення до зручної для податківців, але не для бізнесу, сплати наперед?). За словами Брезвіна, переговори тривають з НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізницею» та двома великими приватними промислово-фінансовими групами.
Як інструмент у боротьбі зі злісними неплатниками голова ДПА пропонує посилити тиск на бізнес. «Потрібно прозоро тиснути на підприємців, що працюють у тіньовому секторі... Ми маємо показувати наших «героїв», банки, в яких відкриті такі рахунки (конвертаційні центри. — Авт.), структури, які цим займаються. До фіскальної справи залучається і так званий моральний принцип. Що це таке? Виявляється, під цим Брезвін розуміє лише інформування депутатського корпуса, районних та обласних рад. Але навіть студент-економіст першого курсу знає: найшвидший і найдієвіший спосіб ліквідації таких центрів і схем, що проходять через нього це — зниження офіційних державних податкових ставок.
