Стосуються вони розвитку інфраструктури, створення зрозумілих умов працевлаштування та трудової діяльності, cashless-economy, лісової та медичної галузей.
«Цьогоріч було зроблено чимало важливих для бізнесу кроків. Це й ухвалення Закону про валюту, та активізація боротьби з контрабандою та нелегальним імпортом, і відновлення роботи СЕА ПДВ та багато іншого. Деякі дискримінаційні та не виважені ініціативи було призупинено, зокрема щодо розширення бази нарахування ЄСВ, що найбільше позначилося на чесно зароблених грошах. І ми вдячні владі, що не підтримала цієї ініціативи. Однак 2018 рік ще не завершився. Ми визначили кілька ініціатив, що можна прийняти ще цьогоріч. Зрозуміло, що перелік недосконалий. Але він може бути стартом для проводження 2019 року», — наголосила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Бізнес підтримує запровадження механізму концесії — однієї з найпоширеніших форм державно-приватного партнерства в світі для залучення приватних інвестицій. З цією метою було розроблено законопроект №8125 «Про концесії». Закон охоплює значну кількість сфер, однак провідна галузь — інфраструктура, зокрема, морські порти. Станом на зараз документ очікує на розгляд у ВР у другому читанні й бізнес-спільнота сподіваємось, що законопроект ухвалять. Однак для того, щоб закон призвів до позитивних зрушень у багатьох галузях економіки, на які очікує і бізнес, і держава, дуже важливо врахувати відповідні пропозиції та зауваження від бізнесу щодо оцінки впливу на довкілля, критеріїв, яким має відповідати концесіонер, укладення договору концесії з орендарем державного майна, зауважують у ЄБА.
Анна ДЕРЕВ’ЯНКО: Цьогоріч було зроблено чимало важливих для бізнесу кроків. Це й ухвалення Закону про валюту, та активізація боротьби з контрабандою та нелегальним імпортом, і відновлення роботи СЕА ПДВ та багато іншого. Деякі дискримінаційні та не виважені ініціативи було призупинено, зокрема щодо розширення бази нарахування ЄСВ, що найбільше позначилося на чесно зароблених грошах. І ми вдячні владі, що не підтримала цієї ініціативи. Однак 2018 рік ще не завершився. Ми визначили кілька ініціатив, що можна прийняти ще цьогоріч. Зрозуміло, що перелік недосконалий. Але він може бути стартом для проводження 2019 року
Але, повертаючись до питання інфраструктури більш звужено, важливою є створення безготівкової інфраструктури для розвитку cashless-economy. Адже, на сьогодні, за мережею POS-терміналів та кількістю безготівкових операцій Україна відстає від країн Європи. Кількість POS терміналів в Україні в середньому становить 6,3 тис. штук на 1 млн населення. Водночас середній показник у Європі — 26,4 тис. При цьому, навіть найнижчі показники країн Європи (Румунія — 9,9 тис., Словаччина — 10,8 тис.) є суттєво вищими, ніж наші. Лише в Києві цей показник на більш-менш відповідному рівні — близько 12. У інших регіонах ситуація значно гірша. Та й розрахуватись карткою можна не в усіх торговельних закладах. Тож створюється замкнене коло, адже інфраструктура побудована так, щоб громадяни саме знімали готівку. До того ж високий рівень готівки в обороті гальмує ріст економіки, знижує рівень прозорості та затримує активний розвиток сучасних сервісів та технологій. Якісним зрушенням у цій ситуації може стати прийняття проекту постанови КМУ «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо здійснення електронних проплат за продані ними товари (надані послуги)», який було розроблено та оприлюднено Міністерством економічного розвитку й торгівлі. Відповідно до нього, передбачається поетапний перехід суб’єктів господарювання до обов’язкового приймання електронних платіжних засобів у оплату за товари або послуги. При цьому, крім найбільш поширенішого способу прийому безготівкових платежів — POS термінал + картка, буде дозволено використання альтернативних технологій: платежів із використанням QR кодів, платежів через інтернет банкінг, мобільні додатки, онлайн сервіси. Такий підхід забезпечить виконання законних прав власників платіжних карток, буде необтяжливим для бізнесу та зручним для споживача. Отже, ми закликаємо всі центральні органи виконавчої влади підтримати проект постанови й ухвалити на уряді ще цього року.
Актуальне питання, яке в останні роки домінує в Україні, є боротьба з незаконним нищенням лісів. Так, нещодавно було прийнято Закон, що запроваджував посилену адміністративну та кримінальну відповідальності за контрабанду, незаконну вирубку, перевезення, зберігання та збут незаконно заготовлених лісоматеріалів. Водночас, підвищення встановлених законодавством санкцій є важливим, проте недостатнім кроком для розв’язання проблеми. Важлива комплексність дій. Тож паралельно слід запроваджувати облік заготовленого лісу.В Україні вже існує система ЕОД у всіх лісгоспах Держлісагентства (а це близько 70% усіх лісокористувачів). Залишається запровадити систему ЕОД на лісові угіддя усіх форм власності. Відповідний проект Постанови Кабміну давно існує, але вже близько 2 років в стадії розробки та погодження. Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі вкотре наголошують на необхідності його прийняття та закликають зобов’язати усіх лісокористувачів долучитися до системи ЕОД.
Ще одне рішення, на яке з нетерпінням очікує бізнес — це прийняття КМУ Проекту постанови, що скасовує 10% надбавку на медичні вироби, які закуповують за кошти держбюджету. Позицію Асоціації щодо скасування такої надбавки з наявним у експертів економічним обгрунтуванням підтримали представники від МОЗ, Мінфін, Мінекономрозвитку та АМКУ на спільній нараді ще в травні 2018 року. Також ДРС оперативно підтримала таку необхідність. Процес узгодження дещо затягнувся, але 27 листопада 2018 року Держпродспоживслужба надіслала до МОЗ своє погодження Проекту Постанови КМУ. За інформацією МОЗ, проект Постанови нині готується МОЗ до відправки в Мін’юст, а потім має бути винесений на засідання КМУ для остаточного прийняття. Тож сподіваємось, Проект постанови КМУ ухвалять до кінця 2018 року.
І останнє, але не менш важливе, прийняття Трудового кодексу України. Він, як сподіваються в ЄБА, може бути сучасною трудовою конституцією що замінить радянський Кодексу законів про працю в Україні, який на сьогодні діє. Тож бізнес закликає прийняти законопроект №1658 щодо Трудового кодексу України. Документом передбачена імплементація більш гнучких форм обліку та планування робочого часу, обмеження ролі профспілок у певних аспектах, наприклад, при звільненні працівника в разі скорочення, або недостатньої кваліфікації, залучення до понаднормових робіт. Впровадження використання технічних засобів контролю за робочим процесом, до прикладу, відеозапису. Надання в письмовій формі детального роз’яснення причин при відмові в прийнятті на роботу. Запровадження різних форм та видів дистанційної роботи. Застарілі поняття як-то Тарифно-кваліфікаційні довідники та Класифікатор професій стануть не обов’язковими. Наразі законопроект очікує на розгляд у другому читанні та бізнес сподівається, що цього року все ж вдасться зробити крок у напрямку європейських стандартів трудового законодавства.
