«Марка Made in Italy — найбільш фальсифікована у світі. Це ж стосується й продуктів харчування. «В Україну завозять дуже багато контрабанди з Італії, — каже президент Торгово-промислової палати Італії в Україні Мауріціо КАРНЕВАЛЕ. — Контрабандисти їдуть до Трієста (найближче місто від кордону), закуповують продукти, термін придатності яких вже скінчився, або товари не італійських виробників, і привозять в Україну продавати. Причому на кордоні вони платять митникам, мафіозі. У результаті на цей товар підвищується ціна. У вас (українців) є ілюзія, що платити податки — дорого. Якщо порівнювати з італійським (60%), український податок (17%) — це просто смішно. Більше того, з усіма хабарами виходить привезти товар набагато дорожче, ніж якщо сплатити податки, повірте. Для того, щоб легше було відрізнити контрабандний продукт, ми відкриваємо мережу магазинів сертифікованих продуктів із Італії — FoodItalia. Ціна товарів буде така ж, як і в Італії. Це може здатися неймовірним, але через різницю в заробітній платі та податках це можливо. Першу торгову точку відкриємо у Львові. Там товари продаватимуть оптом. Ресторан або магазин, який придбає продукцію, матиме відповідну табличку. Однак якщо продавець купує продукцію не в FoodItalia, то це ще не ознака контрабанди. Він може купувати в інших постачальників, але ми не несемо відповідальності за цю продукцію. На мою думку, найкращим контролером якості залишається покупець. Тому якщо ви бачите на полицях неякісний італійський продукт, то відразу телефонуйте в міліцію. Це викликає у вас сміх? Але так і слід чинити, якщо ви хочете змінити ситуацію. Це називається проявом громадянської позиції. Адже спочатку потрібно стати європейцями, а потім увійти в Європу. Ми скоро відкриваємо офіс у Києві. Пропоную створити асоціацію контролерів якості продукції серед звичайних громадян, журналістів тощо. Якщо ви зацікавлені, приходьте. В Італії теж є проблема щодо контрабанди. Проте ми з цим боремося. Річ у тім, що ми раніше почали з цим стикатися. І побачили, скільки коштували нам ці помилки. Ми хочемо пояснити це вам, щоб ви їх не повторювали».
«День» запитав у президента Торгово-промислової палати Італії в Україні про різницю ставлення до бізнесу в Україні та Італії; про те, чи збільшилася кількість італійських інвесторів в Україну за цей рік:
— Рік тому на діловому форумі в Неаполі журналістові «РБК» ви казали, що багато українських підприємств мають колосальну цінність, але якщо їх ніхто не пропонує, тому італійці не знають про них. Чи змінилася ця ситуація за цей рік? Якщо ні, то в чому причина?
— В Україні є важливі підприємства, які можуть бути присутні в Італії, але вони себе не представляють. Це — правда. Мушу сказати, що, з цієї точки зору, українські та італійські підприємства є дуже схожими,— є проблема з промоцією на міжнародному ринку. Перевага італійських — те, що вони більше відомі у світі. Навіть у період кризи мають більше запитів про співпрацю. Українські компанії повинні зрозуміти, що треба більше представляти себе на міжнародному ринку.
— Чи збільшилася кількість інвесторів в Україну після Євро-2012?
— Ні. Після Євро-2012 більше людей дізналися про Україну. Підприємці побачили можливості й у той же час побачили проблеми. Італійський підприємець, який приїжджає з хорошими намірами, стикається з проблемами. Ми намагаємося їх вирішити. Українські організації нам в цьому допомагають. Наприклад, Держінвестпроект. Вони нас усіляко підтримують. Нещодавно зробили велике представлення України в Італії. Однак проблеми починаються тоді, коли підприємець приїжджає в Україну, підписує контракт, але його не дотримуються, виявляється, він нічого не важить.
Головне питання — утримати в Україні інвесторів. Бо, коли вони бачать проблеми, вони повертаються назад. Це стосується таксиста, офіціанта в ресторані.
Італійську візу важко отримати, але якщо вона у вас є, то до вас ставляться, як до італійця. Для італійців значно простіше приїхати в Україну. Але коли ми приїжджаємо сюди, то нас постійно хтось хоче обманути. У вас дуже високий освітній рівень, але вам треба навчитися соціальної поведінки. Зараз Україна дуже цікава світові. І вам потрібно встигнути на цей потяг, бо якщо він поїде, то в майбутньому буде важко відновити репутацію. Треба ловити момент зараз.
— У які б сфери ви рекомендували українцям вкладати гроші в Італії?
— В усі сектори, але вони цього не роблять. Купують сумочки Prada, дороге взуття, але не вкладають у розвиток своїх підприємств. Я щорічно беру участь у багатьох українських форумах, мета яких привабити іноземні інвестиції. Я цього не розумію. Вас називають скарбницею Європи, тому що всі ліквідні кошти — на території України. Достатньо сказати, що найбільшим інвестором грошей в Україну є Кіпр. Коли я приїжджаю на своїй машині на такі форуми, я соромлюся. Бо тут такою моделлю користуються домогосподарки, щоб їздити за продуктами. Якщо продати всі автомобілі з парковки на цих форумах, то можна відремонтувати всі дороги в Києві. Чому замість того, щоб просити гроші, вони вкладають кошти у свою машину, а не у своє підприємство? Це — як той, хто просить милостиню на вулиці в годиннику Rolex. Якщо на загальному рівні: жінка, яка заробляє 3000 грн і замість молока додому купує косметику. Це ж ненормально?! Це — консумерізм.
Починайте інвестувати у своє майбутнє — у свої підприємства. Потрібно також, щоб бізнесмени самі керували своїми фірмами. В Італії підприємець— той, хто раніше за всіх встає й працює до пізньої ночі. В Україні — це той, хто відпочиває на Лазурному березі. Піцерією в Італії займається вся сім’я. А тут начальник швидко призначає якусь людину — сам же бізнесом не займається.
— Хочу сказати, що нове покоління по-іншому веде бізнес...
— Ми готові провести курси з того, як вести свій бізнес. Уже звернулися в ряд університетів. Однак поки що без відповіді. Здається, всім підходить, щоб ситуація не змінювалася.
— У різних місцях Італії її жителі дуже різняться. Чи не заважає це співпраці в бізнесі?
— Відмінність, яка є в Італії між регіонами, значно більша, ніж між областями в Україні. Фактично Італія складається з частин, які різняться між собою, як різні країни. Однак ця відмінність грає на руку. Кожен регіон має свою особливість, яку він може представити.
