Наведена нижче схема відображає хід створення «економічного олігарха» не без допомоги вищої державної влади країни. Розпочиналося все це в період, коли була відсутня законодавча база. Саме тоді майбутній олігарх «наварив» кошти на посередницьких і торгових операціях, у процесі яких, як відомо, національний прибуток не створюється, а лише перерозподіляється. Цього виявилося достатньо, щоб за рахунок незначних фінансових коштів взятися демонструвати підтримку символів країни (мистецтво, духовне життя, спорт). Це «спонсорство» послужило аргументом й засадою для звернення до вищих інстанцій із проханням про пільги щодо оподаткування. Приміром, про звільнення від акцизного мита. Ніде в світі немає такої форми податкових пільг, за якої вони надаються не в порядку загального для всіх правила, а у вигляді винятку для «обраних».
Але в Україні й обрані, й пільги для них з'явилися. Завершивши перший етап (первинне накопичення), майбутній олігарх не тільки надолужив свої втрати на підтримку символів країни, а й забезпечив для себе (на другому етапі) позитивне сальдо прибутків і витрат (інакше, який же він підприємець) і налагодив процес зовнішньоекономічного перетворення суспільних коштів (податків) в особисті. Регулювання рівнів недоотриманих державою податків й опосередковано (у вигляді спонсорської чи меценатської діяльності) спрямованих на державні потреби особистих коштів здійснювалось не державою, а приватним підприємцем. Законодавчо такі процеси не регламентовані.
При переході від другого етапу до третього отримана раніше різниця недоплачених до бюджету податків і витрат олігарха на спонсорську (меценатську) діяльність уже у вигляді його особистих коштів спрямовується на підтримку найпривабливіших об'єктів приватизації. Фінансові схеми підтримки можуть бути різними, але результат завжди забезпечує перехід до четвертого етапу, на якому найпривабливіші об'єкти приватизуються за борги.
Завершальний (п'ятий) етап циклу трансферта фінансових коштів із суспільного володіння в особисте водночас є першим етапом наступного циклу, в якому всі процеси відтворюються вже в розширеному вигляді. Така циклічність є багаторазовою з періодом обертання від двох до чотирьох тижнів.
«Розкручений» кілька років тому маховик розглянутого трансферта набрав оберти, хоча механізм його роботи ретельно приховувався від сторонніх очей. Водночас спонсорська (меценатська) діяльність рекламувалася відкрито й з розмахом як благородні й безкорисні пожертвування чесно зароблених власних коштів. Ці доволі скромні за масштабами олігарха суми є лише частиною отриманих від держави коштів, тоді як решта спрямовується на різні, визначені особисто олігархом, цілі. У тому числі й на підтримку (оплату утримання) своєї (в прямому розумінні слова) партії й політичної діяльності, яка в цьому разі є продовженням економічної.
Зрозуміло, що для збереження такого статус-кво політичний (він же економічний) олігарх від імені своєї партії має підтримувати нинішню державну владу для збереження її на наступний термін. Що він і робить. Зокрема, на нинішніх виборах підтримує Леоніда Кучму.
Партійна підтримка нинішнього Президента з урахуванням інфраструктури витрат по районних та обласних організаціях, необхідних для такого глобального проекту, має становити від п'ятдесяти до сімдесяти мільйонів гривень на рік.
Ці кошти є лише частиною загальної суми трансферта всіх наданих у вигляді пільг фінансових коштів, які могли б піти на виплату пенсій, стипендій, заробітної плати вчителям, лікарям, військовим. Через олігархів вони виявляться в фонді передвиборної підтримки нинішнього Президента. Така схема вписується в сутність висновків Томенка про те, що олігархічні фінансово-промислові групи, зімкнувшись з нинішньою державною владою, перетворилися на самодостатню й структуровану схему тоталітаризму, що не має нічого спільного з принципами демократичної держави й ринкової економіки.
Подібна система загрожує життєвим інтересам переважної більшості народу, в тому числі й дрібних та середніх підприємців. Виходить, не народ, а олігархи будуть обирати Президента України?
Невже за п'ять років ми так і не порозумнішали?
