За весь минулий рік через несприятливі погодні умови в Україні було відключено від енергопостачання 2020 населених пунктів, а лише за два квартали цього року — 2675. Зростають і терміни ліквідації аварій, через що споживачі зазнають величезних фінансових збитків або тривалий час відчувають дискомфорт. Виходить, розподільні електричні мережі в нашій країні близькі до того, щоб забезпечити українцям темні (без світла) зимові ночі. Такий песимістичний варіант розвитку подій серйозно розглядають експерти Центру досліджень енергетики.
Вони зазначають, що за останні 20 років споживання електроенергії населенням країни зросло в рази. За нормами 1970-х років, середньостатистична квартира могла споживати до 2,5 кВт за годину, сьогодні — 7—8 кВт, а у великих містах — до 15 кВт/год. Ще більше витрачають власники заміських будинків. Цим обумовлені проблеми так званої «останньої милі» енергомережі перед підключенням до неї безпосередніх споживачів.
Не краща ситуація і на «передостанній милі», для якої, на думку експертів, характерні деградація і старіння енергомереж. Тут частенько злочинно господарюють збирачі металобрухту. Через це більшість невеликих міст і сіл давно залишилися без резервного підведення електрики. В результаті аварійні відключення стають дедалі тривалішими. Адже відсутність резервної лінії змушує енергетиків витрачати час на пошуки і ремонт обриву. Усунути його особливо складно в зимовий час, коли по глибокому снігу не пройти і не проїхати.
На думку заступника директора Департаменту електроенергетики Міненерговугілля Бориса Соркіна, «сьогодні ми пожинаємо плоди порушень охоронних зон ліній електромереж». За його словами, до 70% усіх перебоїв у подачі електроенергії обумовлено падінням дерев на дроти й опори. Чиновник розповідає, що міністерство витратило два роки на те, щоб розробити зміни до Лісового і Земельного кодексів, які цими днями виносяться на обговорення парламенту. Вони встановлюватимуть відповідальність власників лісів за дотримання цих зон. «Володіння лісом, — пояснює Соркін, — згідно з документом, забезпечує не лише приємне — можливість відпочивати і збирати гриби, — але і накладає відповідальність за дотримання норм, передбачених правилами користування електричними мережами».
Серед причин відключень і перебоїв в електропостачанні, вважає Соркін, також крадіжки обладнання населенням. Упродовж 2013 року, за його даними, було зафіксовано близько тисячі випадків викрадання обладнання обленерго на 10 мільйонів гривень. «Це крадіжки елементів опор, дротів, трансформаторів, оливи з трансформаторів, вимикачів на мережах та іншого обладнання», — конкретизує Соркін. Лінії електропередач, за його словами, мають величезну протяжність — близько 900 тисяч кілометрів, і забезпечити їх охорону практично неможливо. «Згідно з розробленою в Міненерго стратегією розвитку енергетики, до 2030 року лише на розподільні мережі потрібно 380 мільярдів гривень. Сьогодні інвестиційна програма 2013 року всіх енергокомпаній становить лише 4 мільярди 120 мільйонів», — нарікає він і заводить нову пісню про старе: де взяти гроші. Одне з рішень — продовжити приватизацію енергозабезпечувальних компаній.
Водночас усі розуміють, що інвестор не вкладатиметься доти, доки не буде впевнений у тому, що отримає прибуток на вкладений капітал. «Сьогодні єдиним джерелом формування інвестиційних програм є тарифна складова. Але після приватизації можуть бути створені умови, що дозволять залучити необхідні кредитні ресурси, які поруч із тарифною складовою дозволять сформувати ті суми, які забезпечать розвиток енергетичної інфраструктури», — пояснює представник Міненерговугілля.
Тим часом віце-президент із розвитку енергетики «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» Анатолій Зоммер нагадує, що 70% інвестицій, що прямують в енергетичну галузь, ідуть на реконструкцію і модернізацію, але й цього недостатньо для відчутного оновлення енергомереж. «За нашими розрахунками, тільки для того, щоб зупинити старіння основних фондів, інвестицій потрібно в 3,5 разу більше», — говорить він. «Наприклад, у 1990-х щороку розкрадалася кількість дротів і обладнання, порівняна за обсягом з одним обленерго», — продовжив Зоммер. Він вважає, що суспільство повинно заплатити за відновлення і переоснащення енергомереж підвищенням тарифу на електроенергію для населення. Більш того, він пропонує також змінити нормативну базу для енергетиків так, щоб у них з’явилась можливість використовувати на інвестиційні потреби кошти від підвищення тарифу. «Якщо ситуація не зміниться, то через 5—7 років електроенергія стане розкішшю, а не засобом для нормального існування», — відгукнувся генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Зрозуміло, що сьогодні, коли до президентських виборів уже рукою подати, тариф залишається «священною коровою» влади. Тому енергорозподільчі компанії сподіваються сьогодні на стимулююче тарифоутворення, що розробляється Міненерго і НКРЕ. Чи врятують відповідні документи в разі їх затвердження українські електромережі від недофінансування і руйнування? І як вони вплинуть на тариф для населення?
Заступник директора департаменту ТОВ «Енергоконсалтингу» Роман Коломієць розповів про історію системи стимулюючого тарифоутворення в Європі. За його словами, вона з’явилася там у результаті перефінансування відповідних компаній і була спрямована на те, щоб заморозити доходи компанії на певному рівні і змусити їх дотримуватись вимог зі зниження витрат та надійності енергопостачання, тобто зниження відключень. Оскільки в Україні енергокомпанії недофінансовані, Коломієць застерігає: «Ніякого зниження тарифу не буде точно. Тарифи повинні зрости, оскільки суттєво збільшиться капітальна складова». «Отже, ця система, — робить висновок експерт, — прямий стимул до інвестицій».
Соркін також ратує за підвищення тарифів для населення, доведення їх до економічно обгрунтованого рівня. Донором же незахищених верств населення, за його словами, має стати Мінсоцполітики, що займається їх захистом, тобто, інакше кажучи, держбюджет, а не енергетика, як сьогодні.
А що ж отримає в обмін на підвищення тарифу решта споживачів? «Людина повинна мати три розетки: дров’яну, газову й електричну, — говорить чиновник, — і «ходити» в кожну розетку в той період, коли в цій розетці найнижчий тариф. Таким чином я оптимізую свої витрати, роблю вклад у вирівнювання графіка споживання енергосистеми і таким чином зменшую потребу енергетики країни у створенні акумулюючих потужностей». У зв’язку з цим Соркін висловлюється за впровадження пільгового нічного тарифу для населення і підкреслює, що сьогодні його немає лише тому, що електроенергія у нас дешева і немає стимулу для того, щоб вкладати кошти в системи опалювання на кількох джерелах.
На це висловлювання з ентузіазмом відреагував Харченко: «Я дуже радий, що ми паралельно перейшли на тему розумних мереж — від економічного тарифу на Smart Grid». «Мені дуже приємно чути це від вас, — продовжував генеральний директор, — тому що чимало експертів у приватному порядку говорять, що міністерство не думає про розвиток, а лише затикає поточні дірки».
Поставив своє запитання Соркіну і «День»: чи є у нас відповідні системи і прилади для того, щоб людина могла скористатися запропонованим їй вибором із «трьох розеток»? Відповідаючи, чиновник, по-перше, запідозрив, що журналіст зрозумів його буквально, а по-друге, сказав, що «мають бути три системи, що забезпечують взаємозамінюваність, підтримують одна одну і забезпечують гнучкість енергетики, що дозволяє збільшити ККД і створити страховку від Алчевськів...». Такий підхід видався дещо примітивним і таким, що не враховує всіх можливостей, які забезпечують у розвинених країнах інтелектуальні енергомережі.
Утім, Соркін усе-таки продемонстрував, що Smart Grid для нього — не порожні слова. Далі експерт розповів про те, що інтелектуальні мережі в Україні мають велике майбутнє, оскільки їх створення викликане також нарощуванням потужностей альтернативних джерел енергії й відповідною потребою утримувати для страхування значні енергетичні потужності «гарячого резерву» традиційної генерації. Це, звісно, влітає державі в копієчку. Але розумна система повинна працювати в режимі реального часу і, використовуючи інформацію про роботу «альтернативки», а також відповідні прогнози, повинна без затримки, а вірніше — миттєво включати в роботу «резерв». Так, як бачимо, розуміння завдання в міністерстві є. Але чому воно не лише не підтримує, але й відмовляється навіть ознайомитися на своїй технічній нараді («День» має у своєму розпорядженні відповідні факти) з вітчизняними розробками, автори яких на основі оптико-волоконної техніки й оригінальних комп’ютерних програм роблять перші кроки для вирішення відповідних проблем?
ДО РЕЧІ
2010 року, за даними Zpryme Research & Consulting, серед країн, що вклали кошти в розвиток технології Smart Grid, лідирує Китай з розмірами інвестицій $7,32 мільярда. Трохи відстають США, які вклали в «розумні» мережі $7,09 мільярда. За двома наддержавами йде Японія з $849 мільйонами і Південна Корея з $824 мільйонами. Замикає цю п’ятірку Іспанія з $807 мільйонами, вкладеними в майбутнє енергетики. Дані про Україну поки що відсутні.
