Україна і Грузія мають всі можливості для збільшення торговельно-економічного співробітництва в найближчій перспективі. Про це віце-прем’єр-міністр України — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив під час сьомого засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва.
Урядовець підкреслив, що Україна залишається одним із найбільших зовнішньоторговельних партнерів Грузії, і обсяги взаємної торгівлі динамічно зростають. Серед перспективних напрямів співробітництва віце-прем’єр-міністр назвав збільшення обсягів взаємного інвестування. При цьому він зазначив, що уряд України докладає всіх зусиль для створення сприятливого інвестиційного клімату. «Ця робота вже йде, ми не лише зменшили кількість податків і ставки за ними, а й радикально скорочуємо перелік ліцензій та інших дозвільних документів для бізнесу. Покращення інвестиційного клімату — це стратегічне завдання українського уряду», — наголосив С. Тігіпко.
За результатами зустрічі віце-прем’єр-міністр України — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко і віце-прем’єр-міністр Грузії, державний міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Георгій Барамідзе підписали протокол Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва.
А от поспілкуватися з тими, хто безпосередньо відчує на собі ефект від підписаних домовленостей і вже тепер може багато розповісти урядовцям про «сприятливий» український бізнес-клімат, Сергій Леонідович (на відміну від свого грузинського колеги, віце-прем’єра Георгія Барамідзе), не захотів. На міжнародний бізнес-форум «Україна — Грузія», приурочений якраз до роботи міжурядової комісії, віце-прем’єр, хоча і був заявлений основним спікером, не прийшов. «Прихворів», — пояснив україно-грузинській бізнес-спільноті відсутність «шефа» голова Державної служби з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва України Михайло Бродський. (Нагадаємо: у п’ятницю, коли, власне, і відбувався бізнес-форум, Сергій Тігіпко виступав у «Великій політиці» з Євгенієм Кисельовим. — Ред.)
Тож саме Бродському довелося віддуватися. Було помітно, що Михайло Юрійович прийшов непідготовленим. 7,5 хвилини спічу — і загальні фрази, обіцянки в дусі старого доброго «поліпшення вже сьогодні». «Ми сподіваємося на інвестиції в нашу країну. Крім того, сподіваємося, що наші інвестиції будуть вітати і в вашій країні», — парирував Бродський. Він радо запросив звертатися до нього «в службу», яка «займається дерегуляцією». Крім того, мабуть, щоб остаточно переконати грузинських бізнесменів у гостинності українського чиновництва, Бродський запропонував писати йому на «Фейсбук». «У нас прямий зв’язок... Я читаю особисто сам. І зранку, і ввечері, і вночі, коли не спиться», — вихвалявся «відкритістю» і доступністю української влади Михайло Юрійович, скеровуючи бізнесменів, як знайти його сторінку в «Фейсбуці» (прикметно, що ніхто в залі, як зауважив автор цих рядків, не потягнувся по ручку й листок, щоб занотувати «інструкції»).
Складалося враження, що для самого Бродського його спіч був сюрпризом. Утім, саме в таких непідготовлених промовах частенько «спливають» цікаві нюанси. Скажімо, звертаючись до грузинської половини бізнес-форуму, Бродський декілька разів наголосив на тому, що український бізнес сподівається на те, що його інвестиції радо прийматимуть у Грузії. А чому тоді український бізнес так само радо не вкладає свої кошти в українську економіку? Цим «реверансом» Бродський фактично перекреслив половину своєї емоційної промови про реформи і сприятливий клімат в Україні. Адже очевидно: якщо бізнес (коли країна відчуває гостру необхідність у капіталовкладенні) сподівається на теплі обійми іноземних економік, то це означає, що не так усе тут райдужно, як «співають».
Не менш симптоматично обмовився Бродський, намагаючись переконати грузинів у привабливості українських інвестицій. «Як мені відомо, наш бізнес у Грузії вже є. Група «Приват» реально займається феросплавами. Я, щоправда, не знаю, чи це вони через офшори до вас зайшли, чи напряму з України. Але мені здається, що через офшор. Однак у них прекрасна тут (в Україні. — Ред.) практика. Вони створили тут курорт. Це я про туризм кажу. І якщо у вас вони почнуть це робити, а я вже чув, що починають, то теж вийде хороша українська інвестиція», — підкреслив Бродський.
«У цілому коротко: де ми найконкурентніші, ідемо до вас, а де ви більш конкурентні, активні природно, приходьте до нас», — вирішив підсумувати свій короткий спіч експромтом Бродський і додав, що, «якщо все вийде», річний товарообіг між Грузією й Україною за декілька років із мільярда повинен вирости як мінімум удвічі, а то й утричі.
Виступ грузинського віце-прем’єра був менш емоційним, але зірвав овації. Барамідзе розповів про результати роботи міжурядової комісії й повідомив, що Україна і Грузія домовилися співпрацювати в чотирьох проектах: будівництво (наразі Грузія готується до будівництва нового морського порту й міста біля нього), інформаційні потоки (за словами Барамідзе, Грузія хоче провести пряму лінію зв’язку з Україною, щоб не використовувати Росію як трансфертну зону) і два проекти в енергетичній сфері (транспортування зрідженого газу з Азербайджану і гідроенергетика).
