Аграрії завершують посівну кампанію. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, вже засіяно більше 92% всіх запланованих площ. Тим часом експерти вже зараз попереджають: цьогорічна збиральна кампанія може принести багато неприємних сюрпризів.
Перший так званий кримський фактор: як позначиться втрата транспортних потужностей півострова на загальній системі транспортування зерна? Другий — фактор пального і валютних коливань. В умовах хронічного безгрошів’я аграріїв, значного коливання валютного курсу та росту цін на пальне виробникам доводиться економити на інвестиціях. По-третє, без відповіді лишається реакція потенційних покупців на внутрішню нестабільність в Україні та їхні плани щодо закупівлі нашого збіжжя.
ЛОГІСТИКА ПОДОРОЖЧАЄ
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко переконує: анексія Криму не зірве експорт нового врожаю. Він зауважив у коментарі «Дню», що, за підсумками 2013 року, Україна переправила через кримські порти лише близько 7% всього зернового експорту. «Якщо на даний момент країна загалом експортувала 27 мільйонів тонн зерна, то це виходить два мільйони тонн. З урожаю 2013-го збираємося поставити за кордон 33 мільйони тонн, з яких 27 уже вивезено. Тож лишилося вивезти 6 мільйонів за три місяці. Це небагато», — говорить він.
«Виробники переорієнтуються на інші порти», — заспокоює президент УЗА. Зокрема, зернові потоки, за його словами, підуть через глибоководні одеські (Іллічівський та Південний) і миколаївські порти. «Щоправда, поки що незрозуміло, що буде з Керчю: чи не додумаються росіяни не пропускати через керченську протоку українські судна? Якщо так, то тоді виникає питання з невеликими портами в Маріуполі та Бердянську», — пояснює Клименко.
Загалом же наші перевалочні та логістичні потужності становлять 50 мільйонів тонн, деталізує він, тобто це в 1,5 разу більше, аніж зараз реально виробляють продукцію для експорту.
Натомість президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко підрахував: через втрату кримських портів ціна транспортування українського зерна може подорожчати на 5—10%. Утім, на його думку, цією ситуацією потрібно скористатися для посилення внутрішніх логістичних резервів України. Експерт пропонує за наступні 10 років побудувати елеваторних потужностей ще на 20 мільйонів тонн і збільшити на 5 мільйонів тонн потужності морських портів. Паралельно треба розвивати річкові маршрути, продовжує Козаченко. Для цього, додає він, держава повинна піти на зниження канального збору і дозволити приватному бізнесу інвестувати в днопоглиблювальні роботи на річках. Залучення приватного капіталу в цей напрямок, упевнений Козаченко, сприятиме будівництву річкових терміналів, барж, спеціальних кораблів та дозволить збільшити оборот перевезень судноплавними річками України у 5 разів.
ЦІНА ПАДАТИМЕ
Загалом експерти заспокоюють: урожай буде хороший. Але називають умови... «Для цього потрібно: по-перше — аби аграрії їздили на тракторах, а не на танках, по-друге — гарний дощ у квітні. За таких умов цьогорічний урожай може бути, навіть на рівні минулорічного (рекордного. — Ред.)», — прогнозує Клименко.
Чи вдасться аграріям заробити цього року на зерні? Адже добре пам’ятаємо, що на рекордний вал збіжжя 2013 року припало і рекордне падіння закупівельних цін. «Минулого року в рослинництві, зокрема в зерновому господарстві, отримали найнижчу рентабельність, починаючи з 1949 року: всього-на-всього 1,7%», — розповідає президент Української аграрної конфедерації. Цього року, продовжує Леонід Петрович, теж не варто розраховувати на істотне зростання прибутковості зернового бізнесу в Україні, бо виробничі витрати значно виросли. «Якщо взяти матеріально-технічні ресурси, в першу чергу паливо, добрива, засоби захисту рослин, насіння, то сьогодні вони подорожчали приблизно на 24%. Безумовно, це позначиться на собівартості посівної продукції і, зрозуміло, відіб’ється на вартості кінцевого продукту» , — акцентував президент УАК.
Цінова ситуація на світовому ринку зерна для нас невтішна. За прогнозами аналітиків, у найближчі півроку ціни на зернові у світі можуть знизитися приблизно на 14% порівняно з середньозваженими цінами минулого року.
ПОКУПЦІ ВИЧІКУЮТЬ
20% зерна нового врожаю сьогодні вже законтрактовано, розповідає Козаченко. «Цей показник трохи менший, ніж зазвичай в аналогічний період — традиційно контрактують 30%. Але покупці вже вклали гроші. Взяли на себе певний ризик», — розповідає він. Утім, на тлі напружених новин з України ліквідність українського зерна для потенційних міжнародних покупців зменшується, пояснює досвідчений аграрій. «Внутрішній ринок для них стає ризикованішим, і до нього будуть ставитися з більшою насторогою», — пояснює він. Чи означає це, що ціна на українське зерно може подешевшати? Козаченко каже, що поки що практичних передумов для цього немає, але в разі закріплення негативних тенденцій теоретично це можливо. «Я лишаю невеликий відсоток, що так може бути», — підсумовує він.
Голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков у розмові з «Днем» також підтвердив, що форвардні контракти застопорилися. «А це вже мінус для фінансових вливань, які очікують вітчизняні сільгоспвиробники», — наголошує він. «Великі трейдерські компанії згорнули свої програми з форвардного кредитування для аграріїв під урожай 2014 року і чекають, як розвиватиметься внутрішня ситуація в країні», — говорить Новіков.
Тим часом міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка розповів, що Аграрний фонд (АФ) та ПАТ «ДПЗКУ» проводять закупівлі на ринку, допомагаючи таким чином аграріям. «На сьогодні АФ формує запаси за такими культурами, як пшениця, жито, ячмінь, овес та гречка. Розміри партій визначено на мінімальному рівні, що дає можливість скористатися державною підтримкою середньо— та дрібнотоварним виробникам (для пшениці та ячменю вони становлять не менше 100 тонн, для жита, вівса і гречки — не менше 50 тонн).
Наразі Аграрний фонд виплачує аванс за результатами фактичних посівів розміром 70% від вартості контракту, зазначив Швайка. А «ДПЗКУ» на 15 квітня законтрактувала і закупила (по споту і форварду) понад 3,122 мільйона тонн зернових і олійних культур, профінансувавши вітчизняних аграріїв на суму понад 4 мільярди 355 мільйонів гривень.
