Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Труба без нафти

Рішення уряду щодо нафтопроводу Одеса — Броди не виконується . Чому?
30 червня, 2004 - 00:00

На українсько-польському бізнес-форумі в Ялті, який минулого уїк-енду проходив за участю президентів обох країн, мала б бути парафована засновницька угода про створення спільного підприємства для спорудження на території Польщі нафтопроводу (продовження нафтопроводу Одеса-Броди), яким каспійську нафту планується транспортувати до Європи. Після цього українська сторона повинна б приступити до виконання власних процедур щодо створення цього СП. Останню крапку у створенні підприємства передбачалося поставити під час поїздки прем’єра Віктора Януковича до Польщі протягом найближчих двох тижнів.

Та в Ялті не підписано жодних документів з цього напряму. Сторони лиш обмінялися побажаннями... Президент України Леонід Кучма відзначив, що завершення польською стороною підготовчої роботи до створення спільного підприємства для добудови нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька є надзвичайно важливим кроком на шляху реалізації транзитного потенціалу двох країн. Він також висловив впевненість, що всі необхідні документи для створення СП за участю «Укртранснафти» та польської компанії «Пшиязнь» будуть швидко узгоджені також і українською стороною. Президент Польщі Олександр Квасневський навіть висловив надію, що в 2008 році перша нафта піде нафтопроводом Одеса-Броди в Європу. «Є шанс, що роботи (з добудови нафтопроводу до Плоцька) почнуться в 2006 році, і через два роки там повинна піти вже перша нафта з Одеси», — сказав Квасневський.

Чи збудуться ці побажання і прогнози?

Минулого тижня в Києві відбулося засідання урядової комісії з питань ефективного використання нафтотранспортної системи Одеса-Броди. З подачі керівництва НАК «Нафтогаз України» ухвалено рішення щодо підготовки змін до постанови уряду від 4 лютого цього року, яка визначає напрям використання нафтопроводу. Зміни стосуються буквально трьох слів. Слова «у європейському напрямку», згідно з рішенням комісії, будуть вилучені з тексту цієї постанови. Цим вона практично змінюється з точністю до навпаки, і прибічники реверсного напряму роботи нафтопроводу — з Брод до Одеси, тобто з Росії до Босфору — отримують ще один шанс перемогти Україну. Перед цим була спроба прямим текстом включити у постанову слово «реверс», але в уряді, мабуть, розцінили, що напередодні Ялти це було б просто непристойно, і згодились лише на «обрізання» щодо Європи.

Минулого четверга проект «Нафтогазу України» відносно змін до постанови уряду, якою визначався саме європейський напрямок роботи нафтопроводу Одеса-Броди, намічалося винести на розгляд засідання урядового комітету, очолюваного Андрієм Клюєвим. А вже цього тижня, за задумом НАКу, антиєвропейське питання мало з’явитися на порядку денному уряду. І реверс був би розблокований. Та з причин, про які поки що невідомо, засідання не відбулося.

Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що здорові сили в українському уряді останнім часом досягли певних зрушень в напрямі запуску нафтопроводу Одеса-Броди (чи не цим була зумовлена довгострокова відпустка віце- прем’єра Андрія Клюєва?). За підсумками зустрічі міністра палива та енергетики Сергія Тулуба з представниками ЄБРР заявлено про те, що банк готовий кредитувати наповнення нафтопровода Одеса — Броди за наявності контрактів на прокачування нафти. А контракти, як то кажуть, на підході. Останнім часом український уряд отримав пропозиції від американської ChevronTexaco, казахстанських і прибалтійської компаній (Baltik Petroleum Ltd), від інших трейдерів, які за своїм сумарним потенціалом значно перевершують те, що пропонує ТНК-БП (головний лоббіст російських інтересів). Тобто європейський напрямок може працювати — для нього є реальні умови. Але в «Укртранснафті» знаходять, скажімо, для казахстанських трейдерів, м’яко кажучи, неправдиві аргументи, спрямовані лише на те, щоб перекрити каспійській нафті шлях до українського нафтопроводу. Виявляється, в Європу нафту треба перекачувати, а от у зворотному напрямі, тобто з Брод до Одеси, російська сировина, мовляв, може йти самопливом. З іншого боку, самій Україні нав’язується висновок про те, що їй просто невигідно мати справу з власниками каспійської нафти.

Чому стають можливими такі дії? На жаль, український уряд, а вірніше його чільні посадовці практично не можуть впливати на НАК «Нафтогаз України» та його дочку «Укртранснафту». І тому влада змушена йти шляхом найменшого опору, прагнучи принаймні зменшити свою відповідальність за наслідки зволікання із реалізацією проекту Одеса — Броди. Ситуація для неї ускладнюється ще й тим, що польська сторона вже виконала всі необхідні формальності щодо створення спільного з Україною підприємства (відповідно до рамкової угоди, підписаної 16 січня). Сміхотворний аргумент для зриву угоди про створення СП підкинув напередодні саміту президентів у Ялті НАК «Нафтогаз»: за словами його керівників у компанії немає коштів на внесок (який становить лише мільйон злотих, або 1,2 млн. гривень) у статутний фонд СП. І у це майже повірили. Наче ніхто не знає, що в бюджет «Укртранснафти» цю суму було закладено ще з початку року.

Вкрай болісно реагує на «новації» українських урядовців щодо напряму роботи нафтопроводу Одеса-Броди польська сторона. Якщо реверсні рішення будуть прийняті, то, за даними з польських джерел, Варшава вчинить певні демарші, а візит українського прем’єра може бути відкладено. При цьому зрозуміло, що немає підстав звинувачувати польську сторону у зволіканні добудови нафтопроводу територією Польщі (як роблять деякі з українських ЗМІ, що мають російські джерела інформації та фінансування), адже гальмування йде з іншого боку. Більше того, Варшава, яка уважно слідкує за кожним кроком і навіть словом української сторони з цього приводу, має достатньо причин для того, щоб підозрювати Київ у подвійній грі. У неї сьогодні є також чимало підстав навіть для того, щоб вважати, що рішення щодо українського нафтопроводу ухвалюються в Москві. На жаль, в цьому разі практично вичерпується порядок денний українсько-польської економічної співпраці. Адже з провалом нафтопроводу останнім спільним проектом залишається приватизація металургійного комбінату Гута Честохова, і важко сподіватися, що в цих умовах поляки віддадуть ІСД перевагу в цьому процесі...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: