Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тривалість життя – індикатор якості державної політики

Економіко-математичне моделювання та стратегування може допомогти Зеленському зберегти рейтинг і... обличчя
20 липня, 2020 - 19:21

Верховна Рада пішла на канікули, а в Україні розпочався новий політичний сезон. Місцеві вибори, без перебільшення, стануть стрес— тестом для Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу». Соціологи вже сигналізують, що «медовий місяць» скінчився і українці критичніше оцінюють результати роботи «зеленої» влади. Та й результатів гідних оцінки не багато. Більшість рішень чинної команди виглядають ситуативними і непродуманими.

Як на мене, команді Зеленського все ж таки потрібно розробляти моделі розвитку України. Можливо, це й не поверне миттєво електоральну любов, але дасть шанс — Україні на гідне економічне майбутнє, Зеленському — на гідне життя після президентства.

За основу моделі розвитку України як міцної держави в майбутньому я пропоную взяти Індекс Людського розвитку. Розроблений ООН. У ньому на першому місці стоїть тривалість життя, тобто здоров’я людини.

Саме тривалість життя найбільш точно і повно свідчить про успішність (або неуспішність ) роботи конкретної влади, її уряду, а не тонни металу і зерна, не кількість грошей у державній скарбниці, не рівень інфляції та інші макроекономічні показники. Саме ця мета має бути зафіксована в Конституції України, і це могло б засвідчити про «перехід від переважної орієнтації на економічні показники до орієнтації на Людину в її гармонії з Природою». Це відповідало б глобальному тренду, який сформувався внаслідок пандемії коронавірусу. І хоча б у такому варіанті Україна могла б запропонувати світу свій, національний проєкт, що виділило б її серед інших країн.

Здоров’я людини насамперед залежить від якості води, яку ми споживаємо. Тому що на 80% організм людини складається з води і її складових. Реалізацію цього чинника варто було б розпочати з вимоги виконання Водяного Кодексу. Це — закон. Але чи хтось зважає на нього? Чи знають про нього взагалі!? Важливість цієї теми, як складової системи національної безпеки, засвідчило обговорення проблеми води на Раді національної безпеки і оборони 13.05.2020 р. Газета «День» (№ 99 — 100, 28. 05.2020, «Яка вода — таке і здоров’я») писала про це як про глобальну проблему і про безрадісний стан водних ресурсів в Україні. Клімат кліматом. Але ми самі знищуємо наші ріки, озера, ставки. В якому стані Дніпро, з якого п’ють воду 30 млн людей? Ми не цінуємо воду. Це при тому, що Україна є найбільш обділеною щодо води країною в Європі. Як і в усіх інших секторах нашої економіки, ми достеменно не знаємо які резерви підземних вод ми маємо. Немає балансу водних ресурсів. Відповідно немає стратегії розвитку водного господарства. Паводки в Західній Україні змусили звернути на це увагу. Чи надовго? А попереду нас уже в найближчий час очікують нелегкі часи пристосування до нових, засушливих умов життя. Тоді ми зрозуміємо глибинний зміст вислову — «пол-царства за стакан воды». Я колись зрозумів це в барханах пустелі Кара-Кум. Окрема увага має приділятися стану інфраструктури водопостачання в містах і селищах: стан труб, техніка очистки води. Це великі гроші. В містах Європи якість води для пиття — головна увага місцевих влад. Потрібна політична воля. Воля держави. Держави, яка дбатиме про людей.

Йдеться про воду як запоруку фізичного здоров’я окремої людини. Але вода на сьогодні може визначати політичне здоров’я держави. Ширяться чутки про можливість «гуманітарної» акції Росії на півдні України щодо відновлення постачання води в Крим. Про це говорить генерал Бен Ходжес, колишній головнокомандувач військ США в Європі. Путін тепер — цар і бог. Він усе може. Щоправда, США попередили його через Патрушева, що будь-яке розширення агресії проти України може мати для Росії важкі наслідки. Наприклад, конфіскацію в США всього майна росіян, російських компаній.

Друга складова нашого здоров’я — чисте повітря. Основною його фабрикою є дерева. Інструментом їх збереження є Лісовий Кодекс. Закон. Паводки в Західній Україні показали, що ним елементарно нехтують, якщо за вирубками стоять великі гроші.

Колись я з вікна милувався яблуневими садами колишнього радгоспу «Пуща-Водиця». Тепер замість них стирчать 26-типоверхові висотки. А скільки буде диміти нових авто, які забезпечують 70% забруднення повітря в містах.

Забруднення повітря в Китаї веде до скорочення середньої тривалості життя більш ніж на 5 років. У Німеччині законодавчо заборонили використання вугілля в ТЕЦ. До цього готується і Японія. В таких умовах безпідставне знищення одного (!) дерева мало б розцінюватись як кримінальний злочин (тих, хто рубав, і тих, хто дав дозвіл) з обов’язковим висадженням десяти нових дерев. Для цього також потрібна політична воля. Воля держави.

Третя складова нашого здоров’я — якісне харчування. В нас, на відміну від Європи і США, це справа особиста, домашня. Але сировину для домашньої їжі купляють або на базарі (тут усе залежить від досвідченості покупця), або в супермаркетах. Тут питання: хто в них відповідає за якість продуктів? Заплющивши очі ми стрибнули в ринок і віддали це на відкуп самим виробникам; мовляв, в умовах конкуренції вони самі повинні дбати про свій авторитет. Теоретично так. Але не в Україні. Де все або монополізовано, або корумповано   (будь-який дозвіл, ліцензію можна купити, були б гроші). І все виробництво харчових продуктів базується на технічних умовах, які розробляє сам виробник. Звідси моя непопулярна пропозиція: відновити стару (радянську) систему ГОСТів на харчові продукти. Суперечить ринковим принципам? Так, але відповідає принципам державної турботи про здоров’я її громадян. Для цього потрібна політична воля. Воля держави. 

У державі, де турбота про Людину буде на першому місці, а тривалість життя — реальний, кількісний вимір цієї турботи. В Японії це — 84 роки. Ця політика буде однаково сприйматись як у Львові, так і в Донецьку і Луганську.

На другому місці в Індексі людського розвитку ООН стоять освіта і наука. Про це багато написано фахівцями. Не варто повторюватись. Хоча ... занедбаність науки вимагає серйозної уваги держави, держави ХХІ століття.

Третій розділ Індексу ООН, ВВП і його структура, має бути темою окремої розмови.

Руслан ГАРБАР, історик-міжнародник
Газета: 
Рубрика: